ПоддержатьУкраїнська

«Нові правила гри» функціонування судової гілки влади в Україні

StopCor
StopCor

StopCor

«Нові правила гри» функціонування судової гілки влади в Україні

В Україні, не зважаючи на турбулентний політичний сезон, реформи відбуваються. Цьогорічний осінній політичний сезон увійде в аналоги вітчизняної історії структурним підходом до реформи суддівської гілки влади. До суду, в українському суспільстві неоднозначні ставлення, часом продиктовані негативним досвідом комунікації та динамікою розгляду справ. Втім, проведення судової реформи є одним з чинників провадження системно політичної та інституційної реформи. Відомо, що з листопада 2016 року, першим етапом в контексті реформування суду стане трансформація роботи та підбір кадрового складу для Верховного Суду.

Точкою відліку для повноцінного запуску переформатування судової системи України був обраний конкурс до Верховного Суду (ВС). Наразі він кваліфікується, як національний проект.

Важливо зазначити, що по останнім змінам «правил гри» правові висновки ВС стають обов'язковими для правозастосування, як органами державної влади, так і всіма судами, а сам ВС перетвориться в суд касаційної інстанції. Відповідно, від того, хто буде відповідати за прийняття рішень «по-новому» в новому Верховному Суді України, по великому рахунку залежить інституційне сьогодні і завтра судової реформи.

Головним відповідальним за конкурсний відбір нових судів для ВС згідно закону визначено Вищу кваліфікаційну комісію суддів України (ВККС). Хоч сам конкурс і розпочався вже 7 листопада 2016 при нагоді нагадаємо читачу, що вище анонсована інституція – ВККС, в частині особового складу оновилася після «Революції Гідності» Втім, ще, після набрання чинності 30 вересня змін до Конституції в частині правосуддя і новою редакцією Закону «Про судоустрій і статус суддів», до ВККС були до обрані ще кілька її членів.

Для української громадськості має цікавим й той аспект реформи ВСУ, що до процесу змін залучається незалежний від прямих адміністративних та політичних впливів неурядова громадська інституція. Йде мова про Громадську раду доброчесності (ГРД) – орган, повністю сформований громадськими організаціями і націлений на процес оцінки майбутніх суддів ВС щодо їх відповідності критеріям професійної етики та доброчесності. На думку представника Democracy Reporting International в Україні Богдана Нагайло: «ГРД – є першим в українській історії інструментом, що дозволяє суспільству впливати на сприйняття кандидатів в судді органом, що проводить конкурс. Фактично в системі  конкурсного відбору суддів передбачено можливість створення органу превентивного громадського контролю за судовою владою. Експерти з галузі, такі, як президент Асоціації правників України, адвокат  Денис Бугай позитивно оцінюють такий тип нововведення, стверджуючи, що «для України і це вже є ефективним кроком вперед до не фейкових, а повноцінних реформ в сфері діяльності судової системи в Україні».

Нововведення охоплюють також і загальні умови конкурсного відбору. До слова, наступні  корективи до законодавства вже встигли отримати неоднозначно експертну та галузеву оцінку. Так, із жовтня 2016 року  (й до внесення змін до діючого закону) не тільки судді різних інстанцій, а й адвокати, і вчені зможуть претендувати на посаду судді ВС. Разом з тим, ВККС буде застосовувати однаковий підхід до представників усіх юридичних професій. І практичне завдання з написання проекту судового рішення, як стверджують в ВККС, буде оцінюватися однаково як для суддів, так і для адвокатів та вчених. Але одним проектом рішення, тут очевидно, не обійтися, тому для майбутніх суддів організовують ще й навчання за підтримки іноземних партнерів. Хоча ми розуміємо, остання можливість носить гриф «тимчасовості» і Україна має передбачати в кожному державному бюджеті кошти на таку діяльність з подальшим ускладненням вимог до претендентів, що можуть скористатись такою можливістю від держави.

Конкурсний відбір, якщо говорити на загал передбачає ряд етапів. До них відноситься, «базовий етап»: подання претендентами пакету даних і заповнення анкети учасника, перевірка поданих документів ВККС на відповідність вимогам закону до суддів ВС. На наступному (третьому) етапі, до відбірних кандидатів застосовується спеціальна перевірка, яка полягає в направленні з боку ВККС запитів до уповноважених органів і зборі відомостей. Зокрема, для цього є кілька механізмів – перевірка декларацій і моніторинг способу життя (НАЗК), перевірка корупційного минулого і ризиків (НАБУ). В разі, проходження претендента на даному етапі, він має право просунутись далі в конкурсному відборі. Вже на цій стадії,  проводиться кваліфікаційне оцінювання, яке складається з етапів анонімного письмового тестування, виконання практичного завдання і співбесіди. Виходячи з Програми іспиту під час кваліфікаційного оцінювання кандидатів на посаду судді ВС, є теми, на знання яких будуть перевіряти всіх без винятку кандидатів, незалежно від того, в якому з касаційних судів особа захоче отримати посаду. Це конституційне право, антикорупційне законодавство, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини. Також є питання, відповіді на які повинні знати претенденти в один з чотирьох касаційних судів (господарського, цивільного, кримінального та адміністративного).

Вже відомо, що 7 листопада 2016 року, Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) України оголосила початок конкурсу на посади суддів Верховного Суду. Проте, новий ВС повинен бути сформований не пізніше шести місяців з дня набрання чинності новим Законом «Про судоустрій і статус суддів», тобто, до 30 березня 2017 року. При цьому, до того моменту, поки не набереться достатня кількість кадрів (як мінімум, 65), новий орган не запрацює. Кількісний склад ВС поки налічуватиме 120 суддів: чисельність суддів кожного з чотирьох касаційних судів, що входять в нього, буде однаковою – по 30 осіб.

З точки зору дедлайну на конкурсний відбір, на проходження всіх вище вказаних етапів більш чим достатньо. Головне тут, авторам і виконавцями реформи ВС не втрати пильності та принциповості при кадровій фільтрації, а кандидатам на вакантні посади судді ВС бути максимально чесним. Щодо останнього, як відомо у ВККС підішли досить прагматично. Йде мова, про те, що кандидату в ВС потрібно буде лаконічно описати спеціальні навички, що дозволяють йому працювати суддею і причини, які можуть перешкодити йому бути «стриманим, розважливим, дотримуватися емоційної і розумової дисципліни», поділитися даними про членів сім'ї. Також в анкеті необхідно назвати не більше 5 осіб, які можуть дати рекомендацію кандидату. Важливо, що претендентам доведеться описати ставлення до алкоголю, наркотиків і азартних ігор. Як варіант, до анкети можна пізніше додати ще й інші пункти. За задумом, адвоката Д. Бугая можна було б запропонувати майбутнім суддям ВС дати чесну пряму відповідь щодо їх розуміння і відношення до корупції, суддівської честі\порядності та професійної відповідальності.

В ході конкурсу ВККС сформує досьє на кожного кандидата. При цьому на суддів таке досьє вже складено – норма про нього була введена ще Законом «Про забезпечення права на справедливий суд» 2015 року. У досьє фіксується як позитивна інформація про суддю, так і негативна. Зокрема, там є інформація щодо кількості скасованих рішень і кількості скарг на суддю, результати його оцінки з боку громадських об'єднань.

За словами президента Асоціації правників України, адвоката Дениса Бугая, в конкурсі закладена якісна система контролю. «По-перше, ще на етапі подачі документів буде проведена спеціальна перевірка кожного кандидата. По-друге, оцінку кандидату буде давати Громадська рада доброчесності. Також кандидат повинен буде скласти два іспити, а потім ще й пройти співбесіду». На думку експерта, на конкурсному етапі відбору претендентів безумовно закладається велика частка успішності реформи суду, адже від професійності, доброчесності та  неупередженості залежатиме, як запрацює ВСУ, як сприйматимуть рішення суду інші суб’єкти та наскільки  сам ВС буде «драйвером змін» щодо скептичного бачення діяльності судів в Україні та збільшенням громадської, інституційної довіри до суддів.

«В суспільстві, актуальним зараз є стереотип, що незаможний кандидат чесніший, ніж заможний. Ідеальний суддя повинен бути бідним і скромним» вважає суддя Володимир Кравчук. Суддя ж, на його точку зору, повинен бути чесним, а не бідним. Доброчесність, принаймні в її економічному аспекті, – це не розмір статку, а чесний спосіб його набуття». З одно боку, можна погодитись з такою «непопулярною серед громадськості думки, але. З іншої сторони, фаховий аналіз якості заповнення фінансових декларацій кандидатів на посаду судді ВСУ, а також розбіжностей між деклараціями різних років, між доходами і способом життя можуть дати можливість визначити кращих з числа конкурсантів.

Втім, якщо вірити офіційній статистиці, станом на 16 листопада заявки на участь в конкурсі подали 1039 кандидатів, з них трохи більше половини (51%) – судді зі стажем роботи більше 10 років, решта – адвокати (21%), вчені з 10-річним стажем роботи (14%), а також кандидати, чий сукупний стаж складає понад 10 років (14%). ВККС прийняла рішення щодо продовження строку прийняття заявок на участь у конкурсі до 25 листопада.

Експерти сходяться на думці, що позитивний ефект від створення ВС не буде миттєвим. «Швидше за все, переваги створення нового Верховного Суду ми відчуємо не раніше, ніж через 1-1,5 роки», - зазначає Богдан Львов, голова Вищого господарського суду України. Становлення нового ВС – завдання, виконання якого залежить, здебільшого, від самих суддів ВС, їх світогляду, зазначає адвокат, старший науковий співробітник Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України Микола Сірий. За його словами «суспільству потрібен Верховний Суд, який своїми рішеннями чітко би визначав орієнтири розвитку правової системи країни і, з іншого боку, забезпечував би своєї твердою позицією незалежність судової гілки влади. Саме ці критерії повинні відрізняти новий ВС від попереднього Верховного Суду України».

На думку, президента Асоціації правників України, адвоката Дениса Бугая, важливо не втратити динаміку інституційних змін в реформуванні суду. Якщо ми говоримо саме про фундаментальні зміни професійної діяльності суддівської гілки, не доречно говорити лише про перезавантаження суддівської системи влади, адже, як відомо, від переміщення доданків сума не зміниться. Громадськість, експертне середовище та політикум мають акцентувати увагу на впровадженні в життя прагматичних механізмів трансформації інституційної ефективності суду. Саме від професіоналізму суддів та їх компетентної ефективності, залежить рівень довіри до суддів і суду загалом.

Другие новости