За їхніми заявами відкрито кілька кримінальних проваджень, у тому числі – проти заступниці міністра. Вони тримають чиновників у тонусі не тільки у Львівській і сусідніх областях, а й захищають інтереси громади у Європі. Про особливості антикорупційної діяльності на заході Україні розповів голова львівського міського відокремленого підрозділу ВГО «Стоп корупції» Андрій Турка.
ОБЛИЧЧЯ
«Хочу, щоб молодші діти до повноліття приймали рішення лишитися в Україні. А не мали на меті поїхати за кордон», - саме це бажання львівський бізнесмен, громадський діяч і багатодітний батько Андрій Турка називає головним мотивом своєї громадської діяльності, на яку він витрачає чимало особистого часу й енергії.
Андрій є членом громадської ради при Львівській облдержадміністрації та очолює один із найактивніших осередків «Стоп корупції». Львівський підрозділ антикорупціонерів провадить свою діяльність не тільки у Львові та Львівській області, а й на всьому заході України, а подекуди і за межами держави.
Згадує, як 4 роки тому познайомився із правозахисниками зі «Стоп корупції» у Чернівцях, коли разом протестували проти незаконних варварських вирубок лісу. Подивився на методи роботи, оцінив ефективність і згодом разом із товаришем, активістом Віктором Паласом, вирішили відкрити підрозділ у Львові.
З 2018 року керівник осередку Андрій Турка та його заступник Віктор Палас активно беруть участь у всіх корпоративних заходах, підтримують інші осередки організації, відвідують тренінги та семінари, долучаються до громадського моніторингу виборів, беруть участь у всеукраїнських та місцевих публічних заходах.
Зокрема, у 2019 році львівський осередок активно долучився до проєкту «Стоп політичній корупції». Тоді ж голова Львівського відокремленого підрозділу “Стоп корупції” Андрій Турка виступив на засіданні пресцентру “Вибори-2019” щодо впливу офіційних спостерігачів від партій, кандидатів у президенти, громадських організацій на вибори президента-2019 у Львівській області.
Львів'янин Андрій за освітою — інженер-механік. Працював у друкарні. Та з суцільною комп’ютеризацією його професія стала «музейною». Андрій став державним інспектором Держінспекції судноплавного нагляду. На цій посаді отримав 11 років юридичного досвіду. Приватних човнів налічувалося 3000 – лише на Львівщині. А працювали в інспекції тоді лише 2 інспектори на дві області — Львівську і Чернівецьку. Тепер цю роботу тільки на Львівщині виконують 8 людей.
Згадує, як видавав права на плавання навіть історичному судну: «У козацькому війську був флот – човни називалися чайками. Так от, товариство «Кіш» у наші часи вирішило реставрувати та виготовити таке судно. Назвали його «Козацька чайка Пресвята Покрова» Судно пройшло шлях від Львова до Києва, далі – Дніпром до Чорного моря, вийшло у нейтральні води, а кінцевим пунктом був порт Бордо у Франції».
Юридичний досвід державного інспектора став у пригоді в громадській діяльності. Тепер він досконало розбирається у тонкощах законодавства, що допомагало не раз виборювати правду в судах і поліції, консультує людей з правових питань.
У кінці 90-х Державна інспекція судноплавного нагляду змінила форму господарської діяльності: стала бюджетним підприємством. І Андрій Турка звільнився – бо мав годувати родину.
Учорашній державний інспектор відкрив бізнес із виробництва і постачання спортивних тренажерів. Зміг не тільки протриматися на плаву у складні часи, а навіть розширитися, налагодити усталені взаємини з кількома українськими заводами, отримати довгострокові контракти, відкрити два магазини. Спортивний бізнес Андрія працює і тепер, але пандемія внесла свої корективи у його роботу.
«Локдауни добивають бізнес. Раніше працювало багато людей. Тепер обсяг замовлень скоротився відсотків на 40, а то і більше. Хто буде купувати спортивне приладдя, якщо хліба немає на що купити? Тренажерні зали закриті. Ті, хто купував у нас тренажери, бігові доріжки – закупають контрафактний секонд-хенд із Європи», - розповідає бізнесмен.
ПРОБЛЕМИ
Сьогодні Андрій Турка разом із Віктором Паласом активно відстоюють права громадян, відстежують якість проведення реформ, контролюють роботу чиновників і правоохоронних органів, захищають права громад на медичні послуги, перешкоджаючи знищенню лікарень у регіоні.
Зокрема, нещодавно взялися захищати районну лікарню у містечку Глиняне поблизу Львова. Там тільки-но закінчили ремонт у новозбудованих на спонсорські гроші приміщеннях двох корпусів. Аж раптом – усіх лікарів звільнили, бо лікарня дивним чином не отримала ліцензію. Весь медперсонал – на біржі праці, а медична техніка, комп’ютери з базами даних лишились у порожніх приміщеннях. Тепер мешканці Глиняного навіть померлих родичів мають везти до іншого населеного пункту, не кажучи вже про отримання елементарної медичної допомоги, і це – у розпал пандемії у червоній зоні ризику!
«Ця ситуація – за межами добра і зла. У Львові не вистачає ліжок в інфекційних відділеннях, дитячу лікарню хочуть переобладнати під інфекційну, а діти лишаться без медичної допомоги. І разом із тим – за 15 км від Львова просто закривають лікарню!» - обурюється Андрій Турка.
На підтримку прав громади Глиняного він звернувся з цією проблемою до громради і Львівської обласної адміністрації.
До речі, львівські активісти вже мали позитивний досвід захисту медичних закладів. У 2019-му їм вдалося зберегти Львівське відділення Охматдиту. У листопаді 2019-го львівські антикорупціонери через суд змогли відкрити кримінальне провадження щодо неправомірного скорочення лікарських закладів - проти тодішнього голови ОДА й очільниці управління охорони здоров’я. Питання про ліквідацію виносили на сесію обласної ради, та після громадських протестів очільник області відкликав свій підпис на поданні. А очільниця управління навіть поплатилася кріслом. Щоправда, згодом поновилась і перебралася до столиці – працює заступницею міністра, попри відкрите кримінальне провадження.
«Схема така: на сесію обласної ради під виглядом медичної реформи або реформи децентралізації виносять питання щодо ліквідації медичного закладу. Депутати голосують і державну лікарню закривають. А на її місці відкривається медичний лікарський заклад. Адже, щоб отримати гігієнічну сертифікацію на кожен гвинтик у медичному обладнанні кабінету, потрібні чималі кошти. А в приміщеннях медзакладу все вже сертифіковане! Ми підозрюємо, що так хочуть вчинити з лікарнею у Глиняному. А Охматдит – там же розкішні будівлі у центрі, навколо гарна паркова зона. Це ласий шматок для бізнесу!» - пояснює Андрій Турка.
Так само хочуть ліквідувати третю стоматологічну поліклініку у Львові. Утім, там медичний персонал пішов до суду, розповідає активіст. Наводить приклади зазіхань на психоневрологічний диспансер, неврологічну лікарню. На тлі зростання кількості випадків самогубств серед ветеранів АТО (лише офіційна статистика зафіксувала торік більш як 1000 випадків в Україні) скорочення психіатричних закладів активістам здається злочинним.
«У нас діє ухвалена під час війни на Донбасі військова медична доктрина. На час її дії не можна скорочувати медичні заклади», - пояснює правозахисник.
Окрім скорочення медичних закладів, найболючішою проблемою Андрій вважає бездіяльність контролюючих і правоохоронних органів.
«Коли людина скаржиться на посадових осіб – поліція ігнорує. А в карантин взагалі відправляє до електронної пошти, навіть відмітку про отримання заяви не ставлять, а отже позбавляють можливості оскаржити бездіяльність. За весь час нашої активної громадської роботи із сотні звернень до поліції одразу зареєстрували 2 або 3. Хоча за законом мають відреагувати на звернення і за 24 години автоматично зареєструвати провадження. Тому доводиться іти у суди, подавати скаргу про бездіяльність поліції, і вже суд змушує їх вносити відомості у ЄРДР щодо відкриття провадження. Ми спостерігаємо тотальну бездіяльність на кожному кроці!» - зазначає громадський діяч.
Згадує яскравий приклад: через бездіяльність колег звернувся до антикорупціонерів навіть майор поліції у відставці. Чоловік вчасно не приватизував надане йому державою житло, яке згодом пішло під знесення. Офіцер лишився просто неба. А речі свої з аварійного будинку переніс для тимчасового зберігання в гараж по сусідству, який орендували правоохоронці. Та минулого року в карантин речі зникли! Відставний офіцер пише заяву до колег – вони відмовляються її реєструвати! До ДБР – та ж реакція! Хоча за законом заяви щодо злочинів, скоєних правоохоронцями, мають реєструвати негайно.
«Ми подавали заяву 5 годин: з 9-ї ранку до 2-ї години дня. Заяву прийняли, утім слідчі не внесли відомості в ЄРДР», - каже пан Андрій.
Наразі триває безстрокова акція протесту «Закон один для всіх!» під Львівським відділенням ДБР – на знак протесту проти бездіяльності цього контрольного органу.
Бездіяльність місцевого відділення ДБР покривають суди, розповідає антикорупціонер. Зокрема, наводить приклад: скарги на бездіяльність співробітників ДБР подають за розташуванням – до Галицького районного суду Львова. Суддя цього суду Жовнір щоразу не бачить бездіяльності ДБР. Активісти проаналізували ухвалені ним рішення, і знайшли щонайменше 50 (!), на їхню думку, неправомірних рішень. Це справи кришування нелегального бізнесу, незаконні забудови тощо.
Не обходить Львівщину і проблема дерибану бюджету.
«Маленьке, районного значення містечко на Львівщині витрачає 600 тисяч з кишені громади на реконструкцію місцевого парку. А реконструкцією займаються 2 пенсіонери! От куди йдуть бюджетні кошти?» - питає борець із корупцією.
Та багаторічний досвід громадської роботи показав: навіть якщо скаржитися на чиновників і правоохоронців у вищі інстанції – аж до Генпрокурора - скарги спускаються вертикаллю донизу – до тих же органів. І вони звітують: порушень у власних діях або бездіяльності не виявлено.
РІШЕННЯ
Львівські антикорупціонери надають безплатні правові консультації, моніторять роботу державних органів, тримають у тонусі чиновників. Вони гуртують людей і виходять з ними на акції протесту, зухвало спілкуються з правоохоронцями і чиновниками, ставлять незручні запитання і висвітлюють проблеми у соціальних мережах і на ютуб-каналі.
«До правозахисників звертаються тоді, коли вже всі чиновники відмовили. Пройшовши сім кіл пекла та відчувши, що на неї усі «плюють», людина просить допомоги у громадськості. Звертаються не тільки львів'яни, багато звернень з області та з сусідніх областей», - розповідає львів'янин.
Дієвим інструментом впливу громадськості на ситуацію в країні львів'янин Андрій Турка вважає «відкривання очей»: донесення до корупціонерів, які сьогодні ідуть по життю з високо піднятими головами, що на них чекає завтра, якщо вони не перестануть красти, не зупинять політичну корупцію, не стануть працювати за законом. Адже завтра ситуація для них може кардинально змінитися – доведеться відповідати за скоєне.
Львів'янин має за девіз своєї громадської боротьби фразу з розмови із сином: «Мій малий спитав мене: чого я боюся понад усе? Я відповів: "Щоб бмені не було соромно…"».
