Політики захоплюють українську науку? Не встигла наукова спільнота оговтатися від кандидатського ступеня Киви, як назріває черговий скандал. Цього разу – в Національній академії медичних наук, де на посаду голови вперше в історії може бути обрано особу, яка не займається науковою та медичною діяльністю – одіозного «ударівця» Костянтина Іщейкіна.
Як стало відомо журналістам, 14-16 вересня мають відбутися загальні збори НАМН і відділень НАМН, де розглядатимуть обрання дійсних членів (академіків) та членів-кореспондентів Академії. Про це повідомили у Президії НАМН.
Зокрема, будуть розглядати і кандидатуру т.в.о. директора державної установи «Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України» Костянтина Іщейкіна. Прізвище цього діяча добре знане у медичній спільноті, однак, на жаль, не завдяки науковим здобуткам, а через низку гучних скандалів.
Хто такий Костянтин Іщейкін?
Як зазначено в офіційній біографії нашого героя у Вікіпедії, уродженець Полтави Костянтин Іщейкін – український політик, медик, педагог та науковець. Народний депутат України VIII скликання, заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор.
Перелік наукових регалій, на перший погляд, вражає. Однак, якщо уважніше дослідити кар’єрний шлях пана Іщейкіна, то привертає увагу наступний факт: з 2013 року, коли Костянтин Євгенович отримав вчене звання професора, він практично не займався медициною.
Того ж року Іщейкін почав навчання у Національній академії державного управління при Президентові України (Кафедра парламентаризму та політичного менеджменту), де у лютому 2016 року здобув диплом магістра. А у червні 2018 року захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора політичних наук.
Крім того, у 2013 році Іщейкін був призначений заступником голови Полтавської обласної організації партії «УДАР». У 2010 році балотувався до Полтавської міської ради за списком «Народної Партії». А з 2014 до 2019 року був народним депутатом України від «Блоку Петра Порошенка» за округом №148 (Полтавська область) і працював головою підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.
Однак у 2020-му, після майже 10 років у великій політиці, діяч раптово «повертається» до медицини. Ймовірно, це пов’язано не лише із закінченням депутатської каденції, а й із певними меркантильними інтересами. Адже структури НАМН – це й бюджетні фінансові потоки, й неабиякі майнові активи.
Іщейкін і зміна керівництва Інституту медицини праці
До складу Національної академії медичних наук України входять понад два десятки наукових установ та 18 науково-дослідних інститутів, де працюють понад 20 тисяч осіб, серед яких майже 2500 докторів і кандидатів наук. До персонального складу Академії входять 44 дійсних членів (академіків) НАМН і 85 членів-кореспондентів НАМН.
Зокрема, НАМН підпорядковується й Інститут медицини праці ім. Ю.І.Кундієва, тимчасовим виконувачем обов’язків директора якого є пан Іщейкін. Цю наукову установу було створено ще у 1928 році, а у становленні Інституту в різні роки брали участь видатні українські вчені.
Однак у 2020 році, під гаслом «реформування», в Інституті відбулася де-факто зміна управлінського складу: у розпал карантину з приводу пандемії Бюро Президії НАМН відсторонило від виконання обов’язків попереднє керівництво установи й призначило на посаду т.в.о. директора Інституту колишнього мера м.Новоград-Волинський Весельського В.Л., надавши йому право приймати фінансові та кадрові рішення. А це – фактично повний контроль над фінансами та майном Інституту, яке складається з чотирьох будівель у центрі Києва на вул. Саксаганського, 75.
Тоді ж на посаду заступника директора Інституту з науково-практичної роботи з порушенням вимог постанови КМУ від 23.05.2018 № 404 «Про затвердження Примірного положення про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних наукових посад державної наукової установи» був призначений Костянтин Іщейкін, який за своїм фахом (дерматовенерологія) не відповідає науковій спеціалізації Інституту.
Згодом, у грудні 2020 року, пана Іщейкіна було призначено виконувачем обов’язків директора Інституту. З того часу установа постійно потрапляє у кричущі корупційні скандали, а у стінах закладу відбуваються масові скорочення «неугодних» співробітників.
Іщейкін і ймовірний плагіат
Академічна доброчесність нашого героя також викликає досить суттєві сумніви. За інформацією, яку поширили декілька інтернет-ЗМІ, Костянтин Євгенович свого часу був науковим керівником двох дисертанток Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова, які успішно захистили дві сумнівні дисертації.
Як з’ясували журналісти, текст наукових робіт за темами «Патогенетичне обґрунтування ефективності антибактеріальної терапії гострого панкреатиту» та «Клініко-метаболічні паралелі прогнозування хронічного панкреатиту з метаболічним синдромом» відповідно був скопійований із російських підручників та перекладений українською комп’ютерним перекладом.
Виникає слушне питання: який стосунок доктор медичних наук, професор кафедри внутрішніх хвороб та невідкладних станів зі шкірними та венеричними хворобами Української медичної стоматологічної академії МОЗ України Іщейкін К.Є. мав до Вінниці?
Розгадка досить проста: як пояснюють інсайдери з медичних кіл, Костянтин Євгенович дуже хотів стати академіком, а для цього йому не вистачало кількох захищених дисертантів. Відтак, імовірно, хтось вивів його на Вінницю, про що свідчить спеціалізація Іщейкіна – а це аж ніяк не тема панкреатиту.
Доходи і статки
Відомо, що пан Іщейкін походить із лікарської династії. Однак, за даними ЗМІ, до медицини свого часу він потрапив не лише за покликанням, але й з суто меркантильних інтересів. Інсайдери зазначають, що працюючи на посаді лікаря-дерматовенеролога, Костянтин укладав договори з аптеками та прописував пацієнтам дорогі ліки, а за якісну консультацію нібито вимагав від 100 доларів. Якщо ж зазначена сума не вносилася, діагноз буцімто ставився неправильно.
Як свідчить електронна декларація Костянтина Євгеновича за 2019 рік, його родина володіє 8 квартирами, дачею, гаражем і низкою нежитлових приміщень у Полтаві, будинком у Полтавській області та земельними ділянками загальною площею понад 12,5 тисячі кв.м. Більшість нерухомості записана на дружину ексдепутата Юлію, доньку колишнього міського голови Полтави Анатолія Кукоби.
Подружжя також декларує автопарк із 6 іномарок і корпоративні права трьох полтавських підприємств, зокрема готелю «Галерея». Готівкою родина Іщейкіних зберігає понад 2,2 млн грн, 233 тис. дол. та 55 тис. євро. Крім того, Юлія Іщейкіна надала поворотну фінансову допомогу трьом юридичним особам на загальну суму понад 7 млн грн.
Згідно з інформацією наших колег-журналістів, у 2014 році пан Іщейкін продав свою квартиру та паркомісце у курортному місті Варна у Болгарії власній тещі Вірі Кальник за значно заниженою вартістю. Разом із тим, у своїй декларації за 2014 рік рядок «Дохід від відчуження рухомого та нерухомого майна» Іщейкін К.Є. залишив незаповненим. Болгарської нерухомості не було й у його декларації за 2013 рік.
Бізнес-інтереси
У 2016 році Іщейкін К.Є. перереєстрував власний бізнес у Болгарії, компанію «Юкон Інвест», яка спеціалізується на посередництві у продажі нерухомості, на свого помічника Сергія Соколовського.
При цьому за підсумком 2015 року, коли Іщейкін К.Є. з дружиною ще володіли «Юкон Інвестом», він не декларував ці компанії. Незрозуміло, на яких умовах помічник Іщейкіна К.Є. став власником фірми, однак, за підсумком 2016 року він не декларував доходу від продажу корпоративних прав.
Відомо також, що у Києві ексдепутат, який мав доступ до державного бюджету України, придбав собі елітне житло на вул. Іоана Павла ІІ. Ця нерухомість за дивними обставинами також зареєстрована на його тещу.
Понад те, бувши депутатом-мільйонером та маючи власне помешкання в Києві, Костянтин Євгенович ще й отримував компенсацію за житло.
І «вишенька на торті»: за інформацією, розміщеною у відкритих джерелах, 10 вересня 2020 року Іщейкіна було призначено керівником Полтавської обласної партійної організації політичної партії «Удар». Проте політик не повідомив НАЗК про зазначені зміни у керівництві партійного осередку.
Чим загрожує призначення Іщейкіна?
Як свідчить статистика, в Україні кожен 50-й чиновник є кандидатом наук. Серед депутатів науковий ступінь має кожен 16-й, причому 20 чинних нардепів захистилися, вже бувши парламентарями. Як стверджують експерти, дивний потяг можновладців до наукових регалій можна пояснити двома причинами – надбавкою до окладу (оклад варіюється від посади) і поважним званням ученого.
Такі тенденції вкупі з гучними скандалами з плагіатом і фейковими дипломами високопосадовців, фактично нівелюють реальні академічні здобутки й паплюжать статус доброчесних науковців.
Однак імовірне призначення пана Іщейкна на «хлібне місце» до Національної академії медичних наук України загрожує останній не лише значними репутаційними втратами в українській і світовій науковій спільноті. Адже йдеться й про контроль значних фінансових потоків.
Ще у 2019 році об'єм фінансування НАМН України з державного бюджету складав понад 4 млрд грн. А 3 березня 2021 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення щодо розширення переліку установ НАМН України, у яких буде змінено механізм фінансування третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги. На реалізацію надання пацієнтам безкоштовних високоспеціалізованих медичних послуг Національній академії медичних наук України з державного бюджету у 2021 році було передбачено 1,8 млрд гривень.
Крім того, НАМН належить низка об’єктів нерухомості, зокрема будівлі у самому серці Києва. Що чекає на наукову установу, якщо до керівництва прийде особа, далека від медицини й науки, але добре обізнана у політичних іграх і корупційних механізмах збагачення? Питання риторичне.
Наразі авторитетні представники наукової медичної спільноти й загальнонаціонального руху «За академічну доброчесність» оприлюднили відкритий лист до учасників загальних зборів та відділень НАМН України, а також звернулися до НАЗК із проханням перевірити факти щодо ймовірного конфлікту інтересів з боку пана Іщейкіна.
Своєю чергою, ми також закликаємо компетентні органи звернути увагу на цю ситуацію й не допустити обрання скандального політика членкором НАМН та підписання з ним договору.
