Нове загострення на Донбасі: російські найманці в середу п’ять разів порушили режим припинення вогню в районі проведення Операції об’єднаних сил на Донбасі з початку доби, тричі обстрілявши українські позиції та двічі скинувши осколкові гранати за допомогою безпілотних літальних апаратів, повідомляє пресцентр штабу ООС.
А нещодавно українська сторона передала ОБСЄ офіційну ноту з приводу загострення на Донбасі протягом 11 і 12 вересня, коли внаслідок обстрілів російських окупантів загинуло 4 військових, ще 13 було поранено. Крім того, протягом 13 і 14 вересня на Донбасі загинуло ще двоє наших солдатів і четверо отримали поранення.
Варто зазначити, що жодним чином воєнне загострення на Донбасі не прив’язане до виборів у Держдуму, так само як загострення не було пов’язаним з візитом Зеленського до США.
Це не відповідає дійсності, бо тоді незрозуміла логіка окупантів. Тобто Зеленський їде домовлятися про розширену військово-технічну співпрацю, а окупанти дають йому додатковий важіль впливу, чи то козир, демонструючи свою військову активність. Щонайменше це виглядає алогічно.
Чому ж відбувається воєнне загострення на Донбасі?
На мою думку, є дві причини збільшення кількості обстрілів – військово-політична та економічна.
Політична пов’язана з тим, що Росія таким чином відреагувала на дії України та на заяви щодо можливих змін Мінського формату за рахунок США чи взагалі його переформатування. Також були заяви української сторони щодо можливого силового розв'язання питання деокупації Донбасу. Росія, розглядаючи це як загрозу для свого панівного становища на окупованих територіях, пішла на локальне загострення ситуації на лінії зіткнення.
Плюс, загострення пов’язане з військовим компонентом — російсько-білоруськими навчаннями, частина з яких проходила на території Білорусі, а частина – на території Росії. Найнебезпечнішими з них для нас є ті навчання, які відбувалися та відбуваються на території Росії, поблизу кордонів із Україною.
Зазначу, що не випадково на початок російсько-білоруських навчань припадало рішення Росії про заборону діяльності місії ОБСЄ на двох контрольних пропускних пунктах на межі окупованих територій Донеччини й Луганщини з рештою України.
Таким чином Росія зробила чіткий натяк, що вона залишає за собою право прямого втручання у внутрішні проблеми України, зокрема перекидання зі своєї території не тільки так званих добровольців і військового спорядження, але й вояків своїх регулярних військ. Якщо раніше повідомлялося, що на окупованих територіях зосереджено приблизно 35 тисяч особового складу — як учасників незаконних формувань, так і російських військовослужбовців — то зараз повідомляється, що їх 37 тисяч. Тобто за останній місяць кількість зросла на дві тисячі.
Росія використовує це як фактор військово-політичного тиску на Україну
А саме – з метою змусити до виконання політичної частини Нормандських і Мінських домовленостей, насамперед це імплементація формули Штайнмаєра, закону про особливий статус Донбасу та закону про вибори на окупованих територіях.
Але все ж таки я вважаю, що основну загрозу російсько-білоруські навчання становили не для України. Знову спростую черговий міф про легенду навчань. Найбільша загроза була не для України, а для країн Балтії. Полігони, на яких відбуваються навчання на території Білорусі, розташовані безпосередньо на кордонах з цими країнами, і там, власне, відпрацьовувалося захоплення Сувальського коридору – території, яка умовно з’єднує Калінінградську область з Білоруссю, фактично відсікаючи Балтійські країни від тилових баз НАТО.
Таким чином Росія тисне на країни Європи у питанні розв'язання економічних проблем, насамперед це стосується запуску на повну потужність газогону «Північний потік-2».
Загострення на Донбасі пов’язане з економічними причинами
Щодо економічної складової, то Росія пішла на загострення конфлікту, щоб показати Україну як нестабільного постачальника, транзитера російського газу в Європу. Таким чином росіяни мають на меті створити умови, щоб скасувати положення Третьої енергетичної хартії, згідно з якою «Північний потік-2» може прокачувати лише 50% від запланованої потужності обсягів газу.
Відповідно, якщо Росія показує, що є певні загрози для транзиту російського газу, то вона буде вимагати скасування положень Енергетичної хартії та тиснути на європейські країни, щоб дозволити транзит газу в обхід України, але й, відповідно, збільшення обсягів газу з 50 до 100%. Невипадково й те, що 15 липня Європейський суд приймає рішення щодо газогону OPAL (це один із газогонів у Німеччині, який з’єднує «Північний потік-1» із газотранспортною системою Європи), обмежуючи прокачування газу на рівні 50%. Тобто йшлося про те, що був створений юридичний прецедент, який відхиляв апеляцію Німеччини, котра вимагала прокачування на рівні 100%. Власне, його можна використовувати як заборону транзиту «Північним потоком-2».
Росіяни це прекрасно розуміють, тому невипадково буквально за тиждень, а саме 21 липня, на території Білорусі розпочинається розвантаження перших ешелонів із російськими вояками, які брали участь у навчаннях «Захід-2021».
Великою помилкою під час зустрічі Зеленського з Байденом було те, що українському президенту слід було апелювати до того, що загострення на фронті використовують для розв'язання економічних питань, позбавляючи Україну ролі транзитера. Якщо їм вистачить розуму розв'язати це локальне питання, тоді, відповідно, втрати українського бюджету будуть колосальні, про жодний транзит газу не йтиметься.
