На столичному Подолі триває справжня війна. Але воюють в ній сліпі проти багатих.
Серед нас є багато людей, які сприймають цей світ інакше. Більшість з нас вже звикли їх не помічати. На жаль, держава перестала допомагати інвалідам, тому вони змушені самостійно шукати собі роботу та заробляти на життя. Адже їхня пенсія більше схожа на решту в магазині.
Яскравий приклад – моє спілкування з Дариною, яка є героїнею журналістського розслідування. Пенсія, якою її забезпечує держава, ледве перевищує 2 тисячі гривень на місяць. Живе вона разом з донькою та бабусею. Їх ніхто не звільняв від сплати комунальних платежів, ніхто не приносить їжу та не видає ліки. А щоб отримати свій квадратний метр, яким має забезпечити держава – потрібно чекати в черзі більш як 60 років.
Дехто все ж переборов себе та знайшов роботу. Одні працюють на заводах, інші змогли отримати, як от Дарина, посаду журналіста.
Але ми зацікавилися цією темою не тільки тому, що вона є важливою. Нам стали відомі цікаві подробиці великої схеми.
Всім раджу переглянути наше розслідування, але тезово поясню, що тут і до чого.
В нашій країні є організація «Українське товариство сліпих» (УТОС), вона займається працевлаштуванням та підтримкою людей з вадами зору. Одна з таких філій розташована на столичному Подолі. Так от, у власності УТОСу є земельна ділянка, на якій вони можуть звести будинок та надати житло для незрячих. Вони так і зробили, але ця історія набула великого розголосу після втручання так званих активістів.
Чому так званих? Зараз поясню.
Під гучними гаслами “Ні забудові Подолу!” “активісти” допомагають бізнесмену Андрію Дуднику відкрити нову елітну школу, навчання в якій буде коштувати тисячі доларів. І все одно щодо тієї забудови, якби не одне “але”. Якщо будинок зведуть – школа елітною не стане. Місця просто не вистачить ані на стадіон, ані на басейн чи кампус.
Тому й вирішили всіма способами просто не допустити будівництва. Почалися позови до суду, тітушки на в'їзді та блокування будівництва.
А те, що територія чужа та належить незрячим, – мало кого цікавить.
Зазначу: щоб не простоювати даремно, псевдоактивісти знайшли собі додатковий спосіб заробітку. Заблокувавши будівництво, вони ще й встановили шлагбаум, організували власну парковку та почали збирати гроші з місцевих водіїв.
Проте — менше розповідей, запрошуємо до перегляду.
