Микита Міхалков

Коротка біографія

Сценарист, продюсер, актор, телеведучий, підприємець та блогер. Герой Праці рф (2020), народний артист РРФСР (1984), заслужений діяч мистецтв Чеченської Республіки (2024), лауреат трьох Державних премій рф  (1993, 1995, 1999) та премії Ленінського комсомолу (1978). Повний кавалер ордена «За заслуги перед Вітчизною».

З 1998 року є головою правління Спілки кінематографістів Росії, з 1999 — президентом Московського міжнародного кінофестивалю, а з 2017 — художнім керівником «Майстерні „12“ Никити Михалкова».

Володар численних міжнародних нагород, зокрема «Золотого лева» Венеційського кінофестивалю (1991) за фільм «Урга — територія любові», Гран-прі Каннського кінофестивалю (1994) та премії «Оскар» (1995) за найкращий іноземний фільм «Утомленные солнцем». У 2007 році отримав «Спеціального лева» Венеційського кінофестивалю за внесок у кіномистецтво (за фільм «12»).

Через публічну підтримку вторгнення росії в Україну та розповсюдження пропаганди перебуває під санкціями ЄС, Канади, України та Швейцарії.

Вік: 79 років.

Освіта

В 1956–1959 роках він навчався в Центральній музичній школі при Московській консерваторії за класом фортепіано, також займався в театральній студії при Драматичному театрі імені Станіславського.

У 1963 році Міхалков вступив до Театрального училища імені Щукина. Однак, у 1966 році був відчислений через порушення дисципліни, зокрема, за участь у зйомках у кіно, що було заборонено для студентів. Після цього він перевівся на другий курс режисерського факультету Всесоюзного державного інституту кінематографії (ВГІК), де навчався в майстерні народного артиста СРСР Михайла Ромма.

У 1971 році Міхалков закінчив ВГІК, захистивши дипломний фільм «Спокійний день в кінці війни», сценарій якого він написав разом з Рустамом Ібрагимбековим.

Кар'єра:

Микита Міхалков почав свою кар'єру в кіно в 1959 році, зігравши епізодичну роль школяра в фільмі «Сонце світить всім» Константина Воінова. У 1960 році він виконує роль школяра, що пародіює православного священника, у фільмі «Хмари над Борськом» Василя Ординського.

У 1961 році Міхалков отримує одну з центральних ролей у фільмі Генриха Оганесяна «Пригоди Кроша». Широку популярність він здобув у 1967 році, коли зіграв головну роль у фільмі Георгія Данелії «Я крокую по Москві», де також співає однойменну пісню, що стала хітом.

У 1974 році Міхалков дебютує як режисер, знявши свій перший повнометражний фільм «Свой среди чужих, чужой среди своих». Протягом 1974–1984 років він активно знімався і режисирував. Фільми цього періоду регулярно виходили на екрани та здобували міжнародне визнання. Серед них — «Сибіріада» (1978), «Собака Баскервілів» (1981), а також фільми Ельдара Рязанова «Вокзал для двоих» (1982) та «Жорстокий романс» (1984).

У 1984 році Міхалков отримав звання Народного артиста РСФСР, а також очолював режисерські майстерні на Вищих курсах сценаристів і режисерів.

У 1987 році Міхалков зняв фільм «Очі чорні» в Італії з Марчелло Мастроянні в головній ролі. Наприкінці 1980-х років він заснував продюсерське об'єднання «ТриТэ», першим великим успіхом якого став фільм «Урга — територія любові» (1991), що здобув міжнародне визнання та був номінований на «Оскар» у категорії «Кращий іноземний фільм».

У 1992 році Міхалков став членом президії Російського фонду культури, а в 1993 році його обрали головою фонду.

У 1993 році він також випустив фільм «Анна: від 6 до 18», а в 1994 році — «Утомлені сонцем», який отримав Гран-прі Каннського кінофестивалю та «Оскар» за найкращий іноземний фільм.

У 1997 році він став членом колегії Міністерства культури РФ, а в 1998 році — головою Союзу кінематографістів Росії.

У 1999 році виходить його фільм «Сибірський цирюльник», що викликав чутки про можливість його участі в президентських виборах 2000 року.

У 2005 році Міхалков взяв участь у фільмі «Статський радник» як актор, продюсер і художній керівник. У 2007 році його фільм «12» отримав приз «Спеціальний лев» на Венеціанському кінофестивалі за внесок у кіно.

У 2017 році Міхалков став художнім керівником Мастерської «12», що раніше була Театром-студією кіноактора.

З 2017 року Міхалков продовжує активно працювати в кінематографії та культурній сфері. Він є художнім керівником «Майстерні „12“» (раніше Театр-студія кіноактора), де займається підготовкою молодих акторів та кінематографістів. Також він є членом президії Російського фонду культури та головою Союзу кінематографістів росії.

У 2017 році Міхалков став співвласником анімаційної студії «Меркатор Анімеішн», яка займається виробництвом мультсеріалів, таких як «Супер Ралі» та «Дядя Степа і друзі». Ці проєкти були представлені на телеканалі «Карусель» у 2020 році.

У 2023 році Міхалков був госпіталізований з підозрою на COVID-19, але пізніше діагноз був змінений на грип. Він був виписаний з лікарні 24 січня 2023 року.

Скандали:

•  Міхалков відомий своєю підтримкою політики Кремля, зокрема вторгнення росії в Україну в 2022 році. Він неодноразово висловлювався на підтримку війни, що призвело до того, що його ім’я потрапило в список осіб, які створюють загрозу національній безпеці України. Він також потрапив до бази «Миротворець», що викликало обурення серед його опонентів.
•  У 2008 році, після VII з’їзду Союзу кінематографістів, Міхалков потрапив у скандал через боротьбу за пост голови цієї організації. Після того, як його не обрали, він назвав делегатів з’їзду «театром лилипутів». Це призвело до великого конфлікту, у результаті якого Міхалков відновився на посаді, але ситуація спровокувала подальшу напруженість у кінематографічних колах. Протистояння між прихильниками Міхалкова та іншими кінематографістами призвело до утворення альтернативної організації — «КіноСоюз».
•  У 2012 році підприємство Міхалкова, яке займається лісовим господарством (ООО «Тёміно-Лесное»), потрапило під критику екологів через вирубку лісів без подальшого відновлення. Це стало причиною серйозних протестів серед природоохоронних організацій.
•   Міхалков також потрапляв у центр корупційних скандалів, зокрема, через свою роль у компаніях, що займаються видобутком і обробкою алмазів та лісовим господарством. У 2013 році проти одного з його бізнес-партнерів було порушено кримінальну справу через незаконний продаж алмазів на суму 40 млн рублів.

Статки

Згідно з декларацією про доходи за 2017 рік, його заробіток склав понад 529 мільйонів рублів.

У власності Міхалкова знаходяться численні об'єкти нерухомості, зокрема:

• 6 квартир
• 6 будинків
• майже 90 земельних ділянок
• 11 нежитлових приміщень

Крім того, він володіє автомобілем «Нива», трактором та вертольотом Robinson R66.

Міхалков активно займається підприємницькою діяльністю. Він є співвласником виноробного бізнесу в Італії, де виробляє вино під маркою «12». Також він володіє часткою в анімаційній студії «Меркатор Анімейшн», яка займається виробництвом мультсеріалів. Крім того, Міхалков є засновником Академії кінематографічного та театрального мистецтва, яка займається підготовкою фахівців для театру та кіно.

Його доходи також пов'язані з діяльністю в галузі лісозаготівлі. Зокрема, він отримує прибуток від компанії, що займається заготівлею деревини.

Особисті стосунки

Його першою дружиною була Анастасія Вертинська, актриса і дочка відомого артиста Олександра Вертинського. У цьому шлюбі в 1966 році народився син Степан Міхалков, який став ресторатором. Їхній союз завершився розлученням.

 У 1973 році Міхалков одружився з Тетяною Євгенівною Шигаєвою, архітекторкою і дизайнеркою інтер'єрів. Цей шлюб виявився міцним і триває досі. У родині народилося троє дітей:

• Ганна Міхалкова (1974) — акторка і телеведуча. Вона є матір’ю трьох дітей.
• Артем Міхалков (1975) — актор і режисер. Був одружений, має дочку.
• Надія Міхалкова (1986) — акторка та режисерка. У минулому була одружена з режисером Резо Гігінешвілі, у шлюбі народилося двоє дітей.