ПідтриматиРусский
Ткаченко Олександр Владиславович

Ткаченко Олександр Владиславович

Міністр культури та інформаційної політики України

Коротка біографія

Український журналіст, телепродюсер, медіаменеджер. Нардеп 9-го скликання. Міністр культури та інформаційної політики України (подав заяву про відставку 20 липня 2023 року).

Освіта

Олександр Ткаченко закінчив КНУ ім. Шевченка, факультет журналістики у 1990 році.

2016 року отримав диплом Harvard Business School за програмою «Business of Entertainment, Media, and Sports».

У 2018 завершив навчання у INSEAD Business School в Сінгапурі за програмою «Value Creation for Owners and Directors».

Професійна кар'єра:

1988—1991 — редактор і ведучий щотижневої телепрограми "Молодіжна студія «Гарт» на телеканалі УТ-1.

1991—1994 — кореспондент українського представництва британського міжнародного агентства новин «Reuters» у Києві.

1994—1999 — президент продакшн-студії «Нова мова», що створювала телепрограми «Післямова» й «Обличчя світу» для каналів УТ-1 та «Інтер».

З 1994 року — автор та ведучий щотижневої інформаційно-аналітичноїпрограми «Післямова».

1996—1997 — заступник генерального продюсера каналу «1+1».

1999—2005 — генеральний директор телевізійного каналу «Новий канал». 

 2003 року став неформальним керівником «холдингу Пінчука» (телеканали «Новий канал», «ICTV», «СТБ»). У серпні 2004 склав повноваження керівника холдингу, а в січні 2005 — залишив «Новий канал».

2005 року очолив правління, ставши акціонером «Одеської кіностудії», займався кінодистрибуцією та розвитком мережі кінотеатрів.

2008 року працював у Москві заступником генерального директора телеканалу «РЕН-ТВ», яким на той момент володів німецький медіахолдинг «RTL Group».

Із серпня 2008 — гендиректор групи каналів «1+1 Media», до якої входять «1+1», «2+2», «ТЕТ» та «Сіті» (з 2012 переформатований у дитячий канал «ПлюсПлюс»), «Бігуді», «Уніан-ТВ», «1+1 International» и Ukraine Today, сейлз-хаус Плюси та компанія з виробництва телеконтенту «1+1 продакшн».

20 серпня 2019 року Олександр Ткаченко вийшов з бізнесу і склав повноваження керівника холдингу «1+1».

Політична кар'єра:

Із січня 2000 до травня 2001 — радник прем'єр-міністра Ющенка на громадських засадах.

2019 року Олександр Ткаченко обраний народним депутатом від партії «Слуга народу». В парламенті очолив Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.

4 червня 2020 року Ткаченко був призначений на посаду міністра культури та інформаційної політики України.

Що відомо про Ткаченка на посаді голови Мінкульту?

За весь час на посаді Олександр Ткаченко неодноразово отримував критику щодо його політики.

У 2021 році Ткаченко писав заяву про відставку через, як він казав, рішення Уряду забрати у Мінкульту Держкіно, а також розмір бюджету на культуру на 2022 рік. Утім, тоді він переговорив із прем’єр-міністром Денисом Шмигалем і звільнення не сталося.

7 березня 2023 року активіст Юрій Шиян створив петицію, де закликав премʼєр-міністра Шмигаля звільнити з посади Ткаченка у зв’язку "з неналежним виконанням своїх посадових обов’язків".

У липні 2023 року розгорівся черговий гучний скандал. Мінкульт станом на 19 липня уклав договори на понад 150 млн гривень на зйомки 53-х фільмів та серіалів, які зокрема планують транслювати на державному телеканалі "Дом". Серед них — серіал "СМТ Ігнулець" за 33 мільйони гривень від компанії, якою володіє телеведучий Юрій Горбунов.

Ідея зміни герба на щиті Батьківщини-матері також додала незадоволення політикою Мінкульту, адже на думку українців, це не є актуальним питанням у країні, яка веде війну. Багато громадян закликають уряд направити кошти виключно на перемогу та життєво необхідні галузі, такі як відновлення пошкодженої інфраструктури, медицини та освіти, замість інвестування у музеї, пам’ятники та інші проекти, які можуть зачекати.

Увечері 20 липня Олександр Ткаченко подав заяву про відставку Прем’єр-міністру Денису Шмигалю.

Компромат:

Ткаченко потрапив у топ-10 найбільших ворогів української преси у 2012-2013 роках за результатами щорічного дослідження Інституту масової інформації та Незалежної медіапрофспілки.

У 2019 в сюжеті «Наші гроші» «засвітився» Олександр Ткаченко. Журналісти з'ясували, що у політика є незадекларований будинок, що знаходиться в рекреаційній зоні на острові Труханів. Приватне житло і житлові будинки там будувати не можна. 

Сам Ткаченко стверджував, що взяв будинок в оренду на пів року в травні 2019 року. Відповідно, у 2020 році він повинен з'явитися в декларації політика. Однак він його так і не вніс до звітності. Журналісти знайшли в соціальній мережі фотографії Ткаченко в цьому ж будинку, які його дружина публікувала на своїй сторінці ще у 2017 році.

У ЗМІ Олександр Ткаченко не раз звинувачувався в тому, що за всіма діями і думками політика нібито стоїть український олігарх Ігор Коломойський.

Однак, сам медіаменеджер відповідає на подібні звинувачення тим, що знайомий із багатьма бізнесменами, в тому числі з Коломойським, що не робить його людиною, підконтрольною бізнемену.

Ткаченко також публічно спростував інформацію про те, що при націоналізації Приватбанку в ньому знаходилися акції холдингу «1+1».

Скандали:

Весною 2019 року Олександра Ткаченко заявив про своє рішення подати до суду на президента України Петра Порошенка. Причиною тому послужили недоведені звинувачення про «залякування журналістів» Порошенком. Крім того, за словами Ткаченка Порошенко «ганебно увірвався» в ефір програми «Право на владу», який відбувався 11 квітня 2019 року.

У листопаді 2018 року рф ввела санкції проти 322 громадян України. У їх числі опинився Олександр Ткаченко.

На початку 2021 року Олександра Ткаченко потрапив в ще один гучний скандал, пов'язаний із закупівлею ЛГБТ-книг. Міністерство культури за його підписом закупило на державні гроші понад 1000 екземплярів книг «Принцеса + принцеса: довго і щасливо» про одностатеві стосунки та розіслало їх по дитячим бібліотекам. У книзі описується історія двох дівчаток, які в кінці одружилися. Книги з таким змістом викликали великий резонанс. Громадський рух «Все разом» готувало лист до Міністерства культури з вимогою вилучити ці книги з державних бібліотек.

Статки:

За 2020 рік Олександр Ткаченко задекларував 230 882 гривень доходу у вигляді заробітної плати від Управління справами Апарату Верховної Ради України. Дохід від відчуження цінних паперів і корпоративних прав становив 14 млн. Гривень. Зарплата в Міністерстві культури та інформаційної політики склала за рік 630 404 гривень. На банківських рахунках міністр зберігає в цілому 6,5 млн. Гривень і 6 482 доларів. Готівкою - 190 000 доларів і 8 млн грн.

Згідно з даними декларації, політику належить дві квартири в Києві, дачний будинок та земельну ділянку в селі Лебедівка, що в Київській області. У графі транспортних засобів зазначено, що Ткаченко володіє автомобілем OUTLANDER MAXDPS570 2019 року випуску, а також орендує у студії «1+1» Land Rover Range Rover Sport 2019 року випуску. Його дружині належить BMW X5 2016 року і BMW 525 2006 року випуску.

Пов’язані новини

Інші новини