У багатьох сучасних новобудовах Києва на вигляд все привабливо: стильний дизайн, вигідне розташування, близькість до шкіл та магазинів. У відділах продажу одразу розповідають про "апартаменти з гнучким плануванням", які підходять як для проживання, так і для бізнесу. Та є важлива деталь, яку навмисно не згадують: ці приміщення не є житлом в юридичному сенсі. У документах вони позначені як офіси або адміністративні об’єкти.
Детальніше – у сюжеті Дарії Кондратюк для СтопКору.
На перший погляд, різниці з житлом не видно: кухня, душ, ліжко — все на місці. Але з погляду закону — це нежитловий фонд, а отже, права власника відрізняються від тих, які має мешканець квартири.
Журналісти СтопКору перевірили кілька таких житлових комплексів у Києві. У всіх випадках виявилось спільне: за красивими фразами ховається зовсім інше призначення приміщень. Людина купує не квартиру, а оформлений як офіс об’єкт.
Експертка з нерухомості Альона пояснює, що термін "апартаменти" в українських законах відсутній. Згідно з Житловим кодексом, є лише житловий фонд і нежитлові приміщення. У статтях 4 та 6 кодексу не йдеться про жодні "апартаменти".
Забудовники часто використовують маркетингові формулювання, які створюють у покупця хибне враження. Він вважає, що купує житло, хоча насправді отримує нежитлову площу.
ЖК "КАНКРІТ": житло на території виробничої бази
Один із ЖК, які перевірили журналісти, — "КАНКРІТ". За інформацією з Держземкадастру, земля під будівлею має призначення для експлуатації виробничих споруд. Про житло в документах не йдеться.
Утім, на рекламних сайтах девелопера "Ріел" проєкт подається як "житлова новобудова" з "гнучким плануванням". Продаються приміщення під виглядом житла, хоча з юридичного погляду це — адміністративна забудова.
Команда СтопКору звернулася до відділу продажу компанії. У відповідь журналістам запропонували звертатися до юриста. Сам юрист відмовився не лише будь-що коментувати, а й назвати, кого представляє. Через це неясно, чи має він стосунок до "Ріелу".
"Maxima Residence": новобудова на місці парку
Ще один приклад — ЖК "Maxima Residence" на Печерську. Землю під нього надали ще у 2007 році. До цього на ділянці були садок і парк, де росли понад 300 дерев. Вирубка насаджень викликала обурення, як і масштаб нової забудови.
Закон обмежує висоту будівель у центральній частині Києва — не вище 27 метрів. Але забудовник оскаржив цю норму в суді й виграв. Рішення на користь компанії ухвалили спочатку місцеві суди, а потім Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження.
Експертка Альона наголошує: суд не оцінює доцільність будівництва, лише законність дій влади. Проте скасування обмеження не означає, що вплив забудови на район перестає бути проблемою.
Зараз "Maxima Residence" офіційно має статус житлово-адміністративного комплексу. Але неясно, чи покупцям чесно пояснюють, у що саме вони вкладають гроші.
"Sister": сусідів не врахували
У ЖК "Sister" забудова здійснюється на підставі детального плану території. Але в самому плані не враховано інтересів мешканців сусідніх будинків — їхню потребу в тиші, сонці, просторах для паркування та інфраструктурі.
Це створює ризик конфлікту між старими будинками і новими проєктами. І хоча формально забудовник діє законно, сусіди зазвичай не мають змоги впливати на рішення, які змінюють їхнє життя.
"Nordica": апартаменти з видом на юридичну пастку
Ще один ЖК — "Nordica Residence", також розташований на Печерську. Частину комплексу вже здано, нові секції будуються. У документах зазначено: апартаменти. Але закон не визнає апартаменти як житло.
Це означає, що мешканці не зможуть зареєструвати місце проживання за спрощеною процедурою, оплачуватимуть комунальні послуги за тарифами як для бізнесу, а також не зможуть розраховувати на інфраструктуру, як-от школи та лікарні.
Як і в попередніх випадках, забудовник — компанія "Ріел". Усі згадані в розслідуванні ЖК об’єднує саме ця компанія. Її керівник Ростислав Мельник публічно заявляє: "Ми прагнемо, щоб простір оживав раніше, ніж з’являться будинки".
Але журналісти ставлять логічне запитання: як можна говорити про довіру, якщо покупець не отримує повної інформації?
Жоден з описаних ЖК не можна назвати відверто незаконним. Але кожен з них має спільну рису — невідповідність між рекламою та юридичним статусом приміщень. Це ставить під сумнів прозорість на ринку нерухомості столиці.
Читати також: квадратні метри без правил: що насправді продає девелопер "Ріел" у Києві, – розслідування.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин у наших Telegram-каналі та Facebook !
Допоможи зламати корупційні схеми – прийшли сигнал у чат-бот .
