В останні місяці виконання державного бюджету здійснюється з суттєвим напруженням: дефіцит та видатки збільшуються, натомість податкові та інші доходи бюджету – скорочуються. Наразі українська економіка суттєво залежить від зовнішніх донорських вливань, а дефіцит бюджету сягає третини ВВП. Як на тлі війни зберегти робочі місця й виконати державні зобов'язання?
Команда аналітиків "СтопКору" ретельно вивчила бюджетні показники за січень-лютий 2023 року та виділила ключові тези з оглядів Мінфіну та Нацбанку України.
Надходження до бюджету скоротились на тлі загального падіння економіки.
В січні-лютому доходи загального фонду державного бюджету (без грантів) становили 148,6 млрд грн, що нижче за січень-лютий минулого року на 19% (у січні річний темп падіння становив – 13%, а в цілому за 2022 рік: – 7%). В річному плинному вимірі за 12 останніх місяців доходи загального фонду держбюджету впали на 14%.
Відновлення економіки не набуло стійкої тенденції і додатково було послаблене воєнними руйнуваннями енергетичної інфраструктури, жорсткими монетарними умовами, примусовим вилученням трудових ресурсів (чоловіків) до лав ЗСУ, переорієнтацією виробничих та фінансових ресурсів країни на цілі оборони країни. За оцінками НБУ у 2022 р. реальний ВВП скоротився на 30%, а номінальний – на 12%.
В результаті падіння ВВП звузилася податкова база доходів бюджету. Зокрема, надходження ПДВ скоротилися на 20% від попереднього року, ренти – на 42%, податку на прибуток – на 10%. Серед податкових платежів зросли надходження з податку на доходи фізичних осіб – на 10% (через збільшення державної винагороди військовим) та акцизного податку – на 42% (завдяки підвищенню ставок акцизів).
Видаткова частина зросла у 2,5 рази порівняно з минулим роком, але на інвестиції стали витрачати менше.
Видатки загального фонду державного бюджету у січні-лютому 2023 року становили 410,3 млрд. грн, що в 2,5 разу перевищує рівень січня-лютого минулого року.
Понад 50% видатків припадає на оборону, 25% – на охорону здоров’я, освіту і соціальну сферу, 15% – на державне управління та громадський порядок, і лише 1% – на підтримку економічної діяльності.
Загалом видатки зведеного бюджету та соціальних фондів становлять понад 70% ВВП (без видатків на оборону та обслуговування боргу – 45% ВВП).
Через домінування воєнних пріоритетів видаткова політика має низький мультиплікативний ефект в реальній економіці. Це знижує ефективність фіскального імпульсу, не сприяє розширенню податкової бази бюджету.
Дуже мала частина видатків йде на інвестиції та створення робочих місць (в 2022 р. – лише 2%). Для порівняння в федеральному бюджеті США під час Другої світової війни у 1942-1944 рр. інвестиційні видатки становили 60-70% усіх державних видатків (близько 25% цих видатків було покрито за рахунок грошової і кредитної емісії ФРС та комерційних банків).
Надходжень – обмаль для покриття всіх видатків: є значний дефіцит бюджету.
Дефіцит державного бюджету в січні-лютому 2023 р. становив 249 млрд грн (без урахування грантового фінансування). У річному вимірі за 12 останніх плинних місяців дефіцит бюджету становить близько 33% ВВП.
Для фінансування дефіциту Уряд залучив 88 млрд грн грантів, 143 млрд грн зовнішніх позик та 50 млрд грн позик з внутрішнього ринку. Надлишок отриманого фінансування було збережено на рахунках Уряду, які порівняно з початком року збільшилися на понад 20 млрд. грн.
НБУ в 2023 році не здійснював емісійного фінансування дефіциту, залишок ОВДП в його портфелі скоротився на 8 млрд. грн. Нерезиденти також поступово виходять з ОВДП, їх інвестиції знизилися на 1 млрд грн з початку року.
На внутрішньому ринку державних облігацій є низка проблем.
Для стимулювання залучення коштів банків у ОВДП з січня 2023 року НБУ змінив правила формування обов’язкових резервів банків: частину обов’язкових резервів банків тепер дозволяється формувати за рахунок спеціальних випусків бенчмарк-ОВДП. З початку року загальні інвестиції банків у такі ОВДП становили 62 млрд грн, а чистий приріст ОВДП на балансах банків – 44 млрд грн.
За оцінками НБУ, зміна правил формування обов’язкових резервів банків дозволить залучити інвестицій банків у ОВДП на суму близько 100 млрд грн до кінця поточного року. В той же час зазначена сума інвестицій складає лише близько 7% запланованого дефіциту державного бюджету на 2023 рік.
Підвищення норм резервування здійснює нерівномірний вплив на ефективність бізнес-моделей банків. Подальше підвищення норм резервування може спричинити посилення ризиків банківської ліквідності, що обмежуватиме кредитну та інвестиційну активність банків.
Причини стагнації ринку внутрішніх державних позик:
- Підняття облікової ставки НБУ з 10% до 25% річних. З червня 2022 р. фіксується колосальний розрив між базовою дохідністю фінансових активів (депозитних сертифікатів НБУ) та темпами поточних доходів державного бюджету, які залежать від стану реальної економіки. Це знижує ринкову схильність фінансових посередників до інвестицій у державні облігації.
- Надмірна ліквідність банківської системи, яка дозволяє банкам отримувати достатньо значні доходи від пасивного зберігання тимчасово вільних коштів у депозитних сертифікатах НБУ.
- Збереження значного фіскального дефіциту, що постійно підживлює надмірну ліквідність банківської системи.
- Публічні комунікації НБУ щодо утримування облікової ставки на рівні не нижче 25% річних щонайменше до ІІ кварталу 2024 року. Це знижує схильність фінансових посередників до ризиків у короткостроковій перспективі.
- Публічні комунікації НБУ щодо можливого запровадження для банків строкових депозитних сертифікатів, що дасть змогу банкам підвищити рівень дохідності їх вільної ліквідності. Це також знижує схильність фінансових посередників до ризиків у короткостроковій перспективі.
Меморандум України з МВФ, укладений у грудні 2022 р., для розв’язання проблеми ринку внутрішніх позик передбачає підвищення процентних ставок за ОВДП, що мало б фінансово зацікавити банки до інвестицій в державні облігації. Однак, такі дії в нинішніх умовах провокуватимуть посилення фінансових дисбалансів економіки, оскільки:
- нинішня дохідність ОВДП суттєво перевищує дохідність в реальному секторі економіки (від якої залежить сплачуваність податків до державного бюджету), що генеруватиме ризики боргової стійкості державних фінансів;
- нинішня дохідність ОВДП в 2 рази перевищує дохідність аналогічних за строками депозитних інструментів банків для населення;
- стимулювання вторинних доходів економіки (процентів) при падінні первинних доходів (зарплат, прибутків) генерує потоки коштів, не забезпечених реальною продуктивністю економіки.
Державний прямий борг станом на 1 лютого 2023 року становив 106,4 млрд доларів США (або 3 891 млрд грн.).
У гривневому еквіваленті відносно початку року борг збільшився на 5% (в тому числі в частині внутрішнього боргу – на 2%, в частині зовнішнього – на 6%). Внутрішній борг займає 37% загального боргу (на початку 2022 року було 45%). Загалом обсяг державного і гарантованого державою боргу України вже складає майже 90% ВВП, що у міжнародній практиці вважається загрозливим рівнем (до війни державний борг фіксувався на рівні близько 50% ВВП).
Що варто зробити для полегшення виконання державного бюджету в умовах воєнної економіки:
- Оптимізувати процентну політику центрального банку з врахуванням економічних обставин України. Нинішній рівень ключової процентної ставки блокує продуктивне використання національних заощаджень економіки в якості ресурсу економічного зростання.
- Реформувати процентний дизайн та систему винагороджування банків за наявну ліквідність. Запровадити ліміт на розміщення вільної ліквідностібанків у депозитних сертифікатах НБУ. Інтенсифікація нарощування банківської ліквідності пов’язана з збереження фіскального дефіциту, а не з ростом продуктивності економіки. Надмірний обсяг банківської ліквідності та діюча система її винагороди спонукають банки до пасивного зберігання коштів на рахунках в НБУ, в той час як в державних фінансах та реальному секторі гостро стоїть проблема поточної ліквідності.
- Посилити інвестиційну складову видатків бюджету, розширити державні програми, спрямовані на збереження та створення робочих місць. Зв’язування наявної грошової маси в проектах виробництва товарів та послуг (новостворених чи відновлених) є більш раціональним, ніж ускладнення фінансових ринків новими фінансовими інструментами, відірваними від продуктивності реальної економіки. Збереження трудових ресурсів країни під час війни – це питання рівня національної безпеки. Мультиплікаційний ефект капітальних видатків розширюватиме податкову базу державного бюджету.
- На час воєнного стану утриматись від ініціатив, що звужують податкову базу чи знижують рівень податкових ставок. Відновити довоєнну систему адміністрування податкових платежів, впровадити систему автоматичного обміну інформацією для цілей мінімізації податкових ухилень.
- Максимально прискорити дії щодо укладання нової програми фінансування з боку МВФ. Співпраця з МВФ – важливий дороговказ для міжнародних інвесторів та неформальна передумова для запуску комплексної програми відбудови України.
Нагадаємо, рівень безробіття в Україні скоротився на тлі міграції, а фінансові результати банківської системи зросли порівняно з минулим роком: втримати економіку на плаву допомагають вливання західних донорів та спільні зусилля Мінфіну й Нацбанку.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому телеграм-каналі та Facebook!
