З початком російської військової агресії облікова ставка залишалася незмінною. Однак уже 3 червня 2022 року облікову ставку було підвищено з 10 до 25%. У липні 2023 року Національний банк України ухвалив рішення знизити облікову ставку до 22%. Економіст та фінансовий аналітик Віталій Шапран проаналізував монетарну політику НБУ.
Облікова ставка - це ключовий монетарний інструмент НБУ, за допомогою якого регулятор встановлює вартість грошей. У 2022 році влітку правління Національного банку підвищило облікову ставку одразу до 25% річних з 10%. Востаннє на такий радикальний крок Нацбанк наважувався в 2015 році - облікова ставка тоді була збільшена з 19,5% до 30%.
Своє рішення регулятор пояснював активними бойовими діями, низькими резервами банку, двозначною інфляцією та курсом гривні щодо долара, що досягав на чорному ринку 40 грн/дол.
"НБУ майже ніхто не критикує за сам факт підвищення ставки. Внаслідок війні економічні умови дійсно погіршились і об’єктивно ставку потрібно було піднімати. Питання тільки на скільки: на 2-6-7 п.п., чи на 15,0 п.п. як це зробив НБУ? Друге питання: чи піднімати ставку відразу на 15,0 п.п., чи зробити це поступово, як робить ФРС та ЄЦБ? Третє питання: а якою була б оптимальна інфляція. Чомусь в НБУ вважають, що інфляція 30-40% – це катастрофа, а 26,6% – це нормально. Пояснити, чому 30% це погано, а 26,6% – ні, в НБУ не можуть", - каже Шапран.
За словами аналітика, за інфляцію 26,6% у 2022 році українці заплатили до 120 млрд грн, з яких прямі збитки склали приблизно половину цієї суми. При більш низькій ставці НБУ інфляція була б вищою, ЗВР нижчими, але і таких надмірних втрат бюджету можна було б уникнути.
"Україна заплатила неадекватно високу ціну за немаленьку інфляцію у 2022 році і продовжує її платити у 2023 році", - констатує економіст.
Центральні банки європейських країн, які офіційно перейшли на інфляційне таргетування, працюють так само як НБУ та через підвищення ставки виводять з обігу якийсь обіг грошової маси. Але є багато відмінностей.
"По-перше, ставка центрального банку (ЦБ) не часто підвищується за один раз в 2,5 раза. По-друге, ЦБ автоматично не починають піднімати ставку, якщо інфляція перевищує таргет, дивляться ще і на природу інфляції, бо не вся інфляція лікується зростанням ставок. НБУ в цьому плані тільки підсилив негативний вплив війни на економіку. Наразі в НБУ немає доказів, що саме зростання ставки НБУ приборкало інфляцію у 2023 році, а не зниження інфляції у наших країнах торгівельних партнерах", - пише фінансовий аналітик.
Уряд України заплатив НБУ за 2022 рік близько 90 млрд грн процентів, а НБУ перерахував Уряду за 2022 рік прибутку на 72 млрд грн. Сальдо розрахунку склало мінус 18 млрд грн на користь Національного банку.
"В 2023 році ситуація буде гіршою. За 7 місяців 2023 року НБУ вже витратив на ДС 48,6 млрд грн, а процентні платежі від Уряду будуть більшими. Це вже не скелет в монетарній шафі, а якась мумія. НБУ малює собі прибуток, який з помпою перераховує до бюджету за рахунок Уряду, та ще і "відщипує" 15-20 млрд на свою користь", - вважає Шапран.
Зміна розміру облікової ставки впливає і на відсотки за депозитами та кредитами. Збільшуючи ставку, НБУ робить гроші більш дорогими, відповідно брати кредити стає менш вигідно, а привабливість депозитів навпаки зростає. Це стимулює населення та бізнес менше купувати і більше заощаджувати.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому телеграм-каналі та Facebook !
