Журналісти "Стоп Корупції ТБ" кілька тижнів спостерігали за одним із джерел на території Карпатського національного природного парку. Встановлені там потужні насоси щодня наповнювали автоцистерни, а ті везли воду до готелів Буковеля. Там журналісти зафіксували, як водіям передавали готівку. Після виклику поліції помпу вилучили, а цистерни, за наявною інформацією, опечатали. Хто організував цей бізнес і на яких підставах, досі не встановлено.
Детальніше – у сюжеті Дарії Кондратюк для "Стоп Корупції ТБ".
У Карпатському національному природному парку сотні природних джерел. Одне з них вирізняється тим, що біля нього стоять два потужні насоси для відкачування води у великих обсягах, а поруч чергують автоцистерни. Саме техніка привернула увагу журналістів "Стоп Корупції ТБ". Вони перейшли в режим спостереження і, як з'ясувалося, не помилилися.
Лише за одну годину на місці нарахували шість машин, і всі були цистернами. Кожна забирала з джерела щонайменше 6 тонн заповідної води. Графік водозабору виявився чітким: приблизно з 8-ї ранку до 8-ї вечора.
Журналісти зафіксували й деталь, яка багато говорить про санітарний бік цього бізнесу: один із водіїв справив нужду за кілька метрів від джерела, з якого потім набирали воду для готелів.
Від третини до половини олімпійського басейну щодня
Щоб оцінити масштаб, журналісти "Стоп Корупції ТБ" зробили розрахунок. За їхніми спостереженнями, за 40–60 хвилин до джерела заїжджали 7–8 машин, а робочий день тривав 12–13 годин. Якщо цистерна вміщує близько 10 кубометрів, за день звідси могли вивозити орієнтовно від 840 до 1560 кубометрів води. Олімпійський басейн має об'єм близько 2500 кубометрів. Отже, щодня з нацпарку могла зникати кількість води, що дорівнює від третини до понад половини такого басейну.
За словами юристки Дарини, забір води насосом і шлангами для подальшого продажу — це вже спеціальне водокористування за статтями 48–49 Водного кодексу України. У межах природно-заповідного фонду воно можливе лише з дозволом, виданим у порядку статті 9-1 Закону "Про природно-заповідний фонд України". Без такого дозволу забір заборонений.
Кінцева точка — Буковель
Щоб з'ясувати, куди їде вода, журналісти обрали одну з цистерн і поїхали за нею. Маршрут закінчився там, де, мабуть, і варто було очікувати: у Буковелі. Машина з водою приїхала до одного з місцевих готелів.
Там же журналісти побачили, що вантажівка не одна. Біля сусіднього об'єкта, ймовірно майбутнього готелю, стояла ще одна машина, і її водієві передавали готівку.
Буковель залишається одним із найбільших туристичних центрів України в будь-який сезон. Десятки готелів, ресторанів і комплексів щодня споживають величезні обсяги води, тож попит на такий "сервіс" очевидний.
Скільки може заробляти одна точка: версія анонімних джерел
Анонімні співрозмовники "Викривача", які представилися працівниками точки забору води, стверджують, що одна така точка на території нацпарку "Карпатський" може приносити близько $20 тисяч на місяць. Вони також називають імена людей, між якими нібито діляться ці гроші: директора Карпатського НПП Степана Гошовського та підприємця Богдана Василькова, чоловіка секретаря Поляницької сільської ради Христини Василькової. Документів, які підтверджували б ці слова, редакція не має. Жодних процесуальних рішень щодо Гошовського чи Василькова у зв'язку з водозабором нам не відомо.
За що саме могли призначатися ці гроші і чи отримував їх хтось, окрім водіїв, мають встановити правоохоронці. Журналістів "Стоп Корупції ТБ" натомість зацікавило інше: хто пропускає автокараван на територію державного національного парку?
Другий візит: той самий конвеєр
Щоб перевірити, чи побачене не було випадковістю, журналісти приїхали до джерела вдруге. Довго чекати не довелося. Цистерна під'їхала, набрала воду й поїхала в бік Буковеля, де водієві знову передали готівку.
Юристка звертає увагу, що дирекція парку не має права видавати дозволи на такий водозабір. Це природоохоронна установа, а не дозвільний орган. Спеціальне використання природних ресурсів на територіях природно-заповідного фонду загальнодержавного значення можливе лише в межах ліміту, затвердженого Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів, і на підставі дозволів, передбачених статтею 9-1 профільного закону.
Шлагбаум, втеча і "директор знає"?
Під час другого візиту журналісти викликали поліцію. Після появи правоохоронців "водний трафік" раптово припинився. Чоловікові в жилеті Карпатського нацпарку, який перед тим відчиняв і зачиняв шлагбаум, імовірно, хтось зателефонував. Після цього він перекрив в'їзд і пішов.
За оцінкою юристки, закриття доступу до заповідної зони з метою охорони є законним. Проте шлагбаум, що блокує доступ саме до джерела загального водокористування без відповідного рішення в межах зонування, є самоправною дією. Це стосується як випадку, коли його встановила адміністрація поза своїми повноваженнями, так і випадку, коли це зробила третя особа. Такі дії можна оскаржити і в судовому, і в позасудовому порядку.
Згодом чоловіка знайшли. Він заперечив, що працює в нацпарку, хоча на відео журналістів того ж дня він відчиняє і зачиняє шлагбаум. На запитання, хто ж тоді контролює в'їзд до джерела, чоловік чіткої відповіді не дав, лише кілька разів повторив: "Директор знає". Якого директора він має на увазі і що саме тому відомо, чоловік не пояснив.
Редакція "Стоп Корупції ТБ" надіслала запит директору Карпатського НПП Степану Гошовському з питанням, чи знає дирекція про водозабір і хто контролює шлагбаум біля джерела.
Помпу вилучено, екоінспекції потрібне погодження міністерства
Поліцейські оглянули місце й вилучили помпу, якою набирали воду. Журналісти написали заяву про зафіксований факт, тож встановлювати організаторів водозабору тепер мають правоохоронці.
За словами юристки, за такі дії передбачена адміністративна відповідальність за статтею 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення ("Порушення правил охорони та використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду"). Можлива також кримінальна відповідальність за статтею 242 Кримінального кодексу ("Порушення правил охорони вод").
На місце приїхали й представники Державної екологічної інспекції, але перевірити діяльність парку одразу вони не змогли. Інспектори пояснили, що Карпатський НПП є суб'єктом господарювання, і через чинні обмеження для перевірки потрібне окреме погодження міністерства.
У підсумку ситуація виглядає так: журналісти неодноразово фіксують промисловий забір води з території нацпарку, поліція вилучає помпу, а екологічна інспекція не може на місці перевірити законність того, що відбувається.
Підприємець із КВЕДом на водопостачання
Медіа пов'язують водозабір у нацпарку з підприємцем Богданом Васильковим. Серед зареєстрованих видів його діяльності є [КВЕД 36.00 "Забір, очищення та постачання води"].
Його дружина Христина Василькова, секретар Поляницької сільської ради, у декларації за 2024 рік зазначила понад 9,5 млн грн підприємницького доходу чоловіка. Серед його майна там вказано кілька вантажівок, зокрема MAN TGS 18.440.
Чи належать Василькову цистерни, які журналісти бачили біля джерела, редакція не встановила. Як і не може стверджувати, що Гошовський отримує будь-які гроші від цієї діяльності.
Не перша історія навколо парку
Питання до керівництва Карпатського НПП виникають не вперше. Раніше журналісти "Стоп Корупції ТБ" вже намагалися отримати від Гошовського пояснення щодо іншої історії, пов'язаної з використанням території нацпарку.
Цього літа сам директор публічно заявив, що парк не розроблятиме маршрути для джипінгу. За його словами, закон забороняє їздити територією природно-заповідного фонду джипами, квадроциклами та мотоциклами, крім передбачених законом випадків. Тобто директор сам наголошує, що закон забороняє такий рух територією парку. Тим важливіше, хто контролює дотримання цих правил на місці.
Ще одна історія дійшла до Державного бюро розслідувань. У грудні 2022 року ДБР розслідувало кримінальне провадження щодо незаконної рубки дерев у Карпатському нацпарку. У справі фігурували працівники Ямнянського природоохоронного науково-дослідного відділення. Одному з інспекторів повідомили про підозру за ч. 2 ст. 364 та ч. 4 ст. 246 Кримінального кодексу. За версією слідства, збитки довкіллю перевищили 426 тисяч гривень. Процесуального статусу в цій справі Гошовський не мав. Директором парку його призначили в серпні 2022 року, за кілька місяців до повідомлення про підозру.
Водночас Гошовський не остання ланка вертикалі. Карпатський НПП підпорядкований профільному міністерству, де напрям природоохоронних територій і біорізноманіття координує заступник міністра Олександр Краснолуцький. Саме він цього року коментував ситуацію з джипінгом у парку. Тож питання про те, що відбувається на території нацпарку, адресовані вже не лише директорові.
Позиція сторін
Після вилучення помпи журналісти звернулися до поліції. Вони запитали, чи зареєстровано їхню заяву, чи розпочато розслідування і чи встановлено, хто стояв за водозабором.
За інформацією місцевого осередку, цистерни, які возили воду, наразі стоять опечатані, а на шлагбаумі біля джерела висить замок.
Картина поки що дивна. Воду з території нацпарку регулярно набирали і везли до Буковеля, де водіям передавали готівку. Проте хто насправді організував цей процес і на яких підставах, досі невідомо. Відкритими залишаються питання, на які мають відповісти поліція, дирекція парку та Міндовкілля: хто організував водозабір, чи був на нього дозвіл і хто контролював в'їзд до джерела на території державного нацпарку. І чи відновиться "водний конвеєр", коли увага поліції вщухне.
Читати також: директора Карпатського нацпарку помітили на Lexus вартістю до 10 млн грн?
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!
