Вперше у Єдиному держреєстрі з’явились компанії з позначкою про непрозору структуру власності — таких наразі 15, але частина з них потрапила до списку помилково. Про це повідомляє Опендатабот.
У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб вперше з’явились компанії з позначкою про непрозору структуру власності. Станом на зараз таких компаній 15.
Це стало можливим після змін, які внесли до законодавства у вересні 2022 року. Тоді в закон "Про державну реєстрацію юридичних осіб" додали вимогу — у реєстрі має фіксуватись інформація про бізнеси, чия діяльність підпорядковується Національному банку України.
Зокрема, розкривати структуру власності повинні небанківські фінансові установи — страхові компанії, ломбарди, кредитні спілки, фінансові фірми та недержавні пенсійні фонди. Щоб отримати або зберегти ліцензію від НБУ, така компанія має мати прозору структуру.
Це означає, що регулятор має чітко бачити, хто є фактичним власником компанії, які частки належать кожному з учасників та як побудована вся система контролю.
Ознаками непрозорості можуть бути:
- відсутність фактичного контролера — особи, яка володіє значною часткою;
- циклічна структура — коли компанії володіють одна одною через ланцюг зв’язаних осіб;
- використання трастових схем, які не відповідають законодавству;
- поява нового власника без погодження з НБУ;
- номінальні особи у структурі — тобто власники лише "на папері".
Якщо НБУ виявляє таку непрозорість, він має право накласти штраф, відкликати ліцензію або навіть вилучити компанію з реєстру фінансових установ. Так, у 2023 році Нацбанк відкликав ліцензію у компанії "Просто страхування".
Систему відстеження таких ризиків підтримує і "Опендатабот" — у базі компаній тепер з’являється позначка, яка вказує на непрозору структуру власності.
Втім, уже на старті виявились проблеми. У переліку компаній із такою позначкою знайшли не лише фінансові організації, а й ОСББ, підприємства з оренди нерухомості та агрофірми. Ці типи бізнесу не регулює НБУ, а отже, вони не мали би отримувати таку позначку взагалі.
Це ставить під сумнів якість наповнення й ведення ЄДР. Формально за контроль над актуальністю даних відповідає Міністерство юстиції. Проте виявляється, що або процес автоматизований недостатньо точно, або ж оновлення не супроводжується перевіркою.
У результаті бізнес може зіткнутись із репутаційними ризиками, навіть не підпадаючи під вимоги закону.
Важливо, щоб державні реєстри, особливо ті, які впливають на фінансову стабільність компаній, містили лише коректну інформацію. Інакше — репутаційні позначки ризику можуть стати джерелом помилкових санкцій.
Нагадаємо, крипта стане легальною: що чекати українцям після ухвалення закону.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!
