Карпатський національний природний парк — одна з перлин природи України, 50 тисяч гектарів гірських масивів, яким немає аналогів навіть у Європі. Тут досі збереглися ділянки первинного букового та смерекового пралісу віком у тисячі років. Але сьогодні ці унікальні ліси нещадно знищуються в промислових масштабах так званими "чорними лісорубами" — і поки що ніхто в керівництві парку не поспішає це зупиняти. Журналісти з'ясували, чому очільник установи Степан Гошовський офіційно не має навіть квадратного метра власного житла, але впевнено почувається за кермом позашляховика вартістю в кілька мільйонів гривень.
Детальніше – у сюжеті Артема Мазура для "Стоп Корупції ТБ".
Праліси зникають у промислових масштабах
У розпорядженні журналістів опинився свіжий моніторинг державної екологічної інспекції — понад 30 сторінок документів, які фіксують масштаби катастрофи в заповідній зоні. Йдеться про рубки дерев без спеціального дозволу — так званого лісорубного квитка на спеціальне використання природних ресурсів загальнодержавного значення.
Згідно з висновками інспекції, загальний розмір шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд унаслідок незаконної рубки на території Бистрецького та Вороненківського природоохоронних науково-дослідних відділень Карпатського НПП, становить майже 5,8 мільйона гривень.
Коли журналісти запитали в директора парку Степана Гошовського про ці цифри, він поставив під сумнів саму методику розрахунку збитків:
"Збитки ще треба довести, збитки ще треба довести. Ви взагалі не орієнтуєтеся в ситуації, ви не орієнтуєтеся", — заявив Степан Гошовський, директор Карпатського національного природного парку.
Утім, документи свідчать про протилежне: збитки вже задокументовані державною екологічною інспекцією, а частину з них уже намагається стягнути прокуратура через суд.
Прокуратура вимагає мільйони за незаконні рубки
На сайті Івано-Франківської обласної прокуратури опубліковано інформацію про судову справу щодо неналежної охорони території Татарівського лісництва. За даними прокуратури, Карпатський національний природний парк зобов'язаний сплатити майже 1 мільйон гривень збитків, завданих довкіллю через незаконні рубки на заповідній території. Прокурори встановили, що у 2023 році на території Татарівського природоохоронного науково-дослідного відділення нацпарку невстановлені особи самовільно вирубали цінні породи дерев — явір, бук, ялину. У суді доведено, що відповідальність за відшкодування збитків лежить саме на постійному лісокористувачеві — Карпатському НПП, адміністрація якого, всупереч вимогам законодавства, не забезпечила належної охорони та збереження заповідних лісів.
Це не єдиний подібний позов. Надвірнянська окружна прокуратура подала до Карпатського НПП ще два позови, вимагаючи через суд відшкодувати 1 мільйон 550 тисяч гривень збитків, заподіяних довкіллю внаслідок самовільних рубок. Як зазначається у повідомленні прокуратури, упродовж 2023–2024 років на заповідній території неодноразово фіксувалися факти незаконної рубки цінних порід дерев — бука, ялини та явора. Прокурори встановили, що адміністрація Карпатського НПП, усупереч вимогам законодавства, не забезпечила належну охорону та збереження цих лісів.
Сукупно лише за цими трьома епізодами йдеться про збитки на суму, яка наближається до 8 мільйонів гривень — і це, як стверджують журналісти, лише верхівка лісового айсберга.
Заповідник "добивають" джипами
Поки внизу заповідник підгризають бензопилами, зверху його добивають важкими колесами. За час керівництва Степана Гошовського, стверджують автори розслідування, нацпарк перетворився на справжнє ельдорадо для незаконного джипінгу: місцеві ділки на модифікованих позашляховиках і квадроциклах регулярно влаштовують рейди заповідними карпатськими хребтами.
Проблему джипінгу визнає навіть заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Олександр Краснолуцький, якому Гошовський підпорядковується безпосередньо:
"Дуже багато викликів — це і охорона нашої природи, і боротьба з тим джипінгом, про який ми постійно говоримо", — зазначив Олександр Краснолуцький, заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України.
Утім, за словами журналістів, далі декларативного занепокоєння з боку профільного відомства справа поки не йде.
Скандальний початок каденції
Шлейф скандалів супроводжує Степана Гошовського з першого дня його призначення на посаду директора Карпатського нацпарку. Ще у вересні 2022 року колектив установи зустрів нового керівника масовими протестами — відповідні кадри на момент призначення поширювало Суспільне мовлення.
Дім у декларації відсутній, готівка — на місці
Окремої уваги заслуговує декларація посадовця, оприлюднена на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції. Згідно з офіційними документами НАЗК, Степан Гошовський не задекларував жодної нерухомості — ані власного будинку, ані орендованої квартири, ані навіть кімнати в гуртожитку. Не задекларував він і права користування чи оренди житла, що, за оцінкою авторів розслідування, є прямим порушенням вимог антикорупційного законодавства, яке зобов'язує декларувати не лише право власності, а й фактичне користування нерухомістю.
При цьому, попри офіційну зарплату, що не перевищує 30 тисяч гривень на місяць, у декларації посадовця фігурує готівка на суму 930 тисяч гривень.
У розділі "транспортні засоби" декларації значиться лише один автомобіль — радянський УАЗ 1994 року випуску. Проте, за даними журналістів-розслідувачів, у реальності Степана Гошовського неодноразово фіксували за кермом преміального позашляховика Lexus LX600, ринкова вартість якого оцінюється приблизно в 7 мільйонів гривень. Як зазначає телеграм-канал "Викривач", Степан Гошовський, схоже, пересувається карпатськими полонинами саме на Lexus LX600 із номерним знаком КА3233АК, ринкова вартість якого сьогодні може сягати від 5,5 до 10 мільйонів гривень.
Коли журналісти запитали директора нацпарку про це авто безпосередньо, той заперечив будь-який стосунок до нього, стверджуючи, що не знає, про який автомобіль ідеться, і не має уявлення, кому належить цей Lexus.
Міністерство переадресовує до НАБУ
Із запитанням про фінансові розбіжності в декларації та елітний автомобіль керівника заповідника журналісти звернулися до заступника міністра економіки, довкілля та сільського господарства Олександра Краснолуцького, якому Степан Гошовський підпорядковується безпосередньо. Чиновник відповів коротко:
"Дивіться, є антикорупційні органи, якщо є якесь порушення законодавства — цим мають займатися антикорупційні органи. Правильно?" — сказав Олександр Краснолуцький.
Журналісти повідомляють, що вже готують офіційні запити до профільних антикорупційних та контролюючих органів, аби передати зібрані матеріали для перевірки — саме так, як порадив заступник міністра. Автори розслідування обіцяють оприлюднити всі отримані відповіді на своїх ресурсах, коли ті надійдуть.
Таким чином, картина, яка вимальовується навколо керівництва Карпатського національного природного парку, включає щонайменше три взаємопов'язані сюжети: документально підтверджені багатомільйонні збитки від незаконних рубок цінних порід дерев, безконтрольний джипінг на заповідній території та суттєві розбіжності між офіційною декларацією директора установи і зафіксованим журналістами способом його пересування. Наразі жодне з цих питань не отримало офіційної відповіді від правоохоронних чи антикорупційних органів — але, за словами авторів розслідування, відповідні запити вже готуються.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!