В Україні запроваджують мито на імпорт кабелю – це результат спецрозслідування Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (МКМТ). І, якщо національні виробники вітають захист ринку від сумнівної продукції, то реакція окремих політиків виявилася різко негативною. Нардеп Федієнко лякає українців збільшенням ціни інтернету на 25%. Та чи справді запровадження мита призведе до збільшення тарифів? І чому парламентар так відстоює імпорт китайських дротів? Розслідував Артем Поліковський.
https://youtu.be/_3hlYJpvOl0
Мито на імпорт кабелю: в Україні – нова хвиля дискусії довкола доцільності запровадження обмежень на ввезення кабельної продукції. 14 вересня МКМТ оприлюднила результати спецрозслідування щодо імпорту в Україну дротів незалежно від країни походження та експорту.
За висновками Комісії, такий імпорт завдає значної шкоди національному товаровиробнику, оскільки за рік з липня 2019 до червня 2020 року обсяги виробництва вітчизняних заводів зменшилися на 7,28% – відповідно, скоротились і рівень зайнятості населення, і сума сплачених податків.
Відтак уже з 15 жовтня імпорт кабелю в Україну обкладатиметься спеціальним митом у 23,5%. Через 12 місяців воно знизиться до 22,3%, через 24 місяці – до 21,2%.
Таке рішення сколихнуло всю українську телеком-індустрію, а реакції гравців ринку прогнозовано є полярно протилежними.
У цій дискусії позиція майже всіх учасників зрозуміла. Окрім одного – голови комітету ВР із питань цифрової трансформації Олександра Федієнка, який у своєму блозі лякає українців зростанням вартості інтернету на 25% через подорожчання кабелів.
Представник влади заявив, що від рішення Мінекономіки "тхне лобізмом" та, не володіючи інформацією з багатьох питань стосовно проблем кабельного ринку, видав низку безапеляційних висновків, які, на думку експертів, не мають нічого спільного з дійсністю.
Наприклад, депутат стверджує, що подорожчання кабелю на 23% начебто призведе до подорожчання тарифів на цей же відсоток. Але це твердження – помилкове, оскільки ціна кабелю в структурі собівартості послуг сягає не більше 10%, відтак здорожчання інтернету не перевищить 2,3%.
Хоча провідні експерти стверджують, що про таке підвищення й мови бути не може.
Ціна за кабельну продукцію становить не більше десятої частини від загальної вартості, тому зросте, за найгірших умов, максимально на 2 відсотки.
"Це неправильно. Тому що там дуже дороге обладнання, а не кабельна продукція. Кошти займають, можливо, 10%, не більше. У нас в Україні багато заводів, близько п'яти заводів виробляють кабель. Якби ми цього не робили, то кабель був би дорогий, а ми ж навпаки – знизили ціну", – коментує президент асоціації "Укрелектрокабель" Анатолій Пушкар.
Тож чому депутат так наполегливо захищає імпортерів кабелю й намагається вплинути на рішення МКМТ?
Світло на це проливає аналіз недержавної діяльності нардепа. За даними реєстрів, з 2004 року донині Федієнко О.П. володіє компанією ТОВ "ІМК", яка працює у сфері телекомунікаційних послуг, та активно використовує дешевший кабель китайських виробників.
У Федієнка – свій інтерес?
Зокрема, у 2020 році ТОВ "ІМК" перемогло у тендері "Роботи з будівництва волоконно-оптичної лінії зв’язку для цифрової прив’язки військової частини А0598 до телекомунікаційної мережі", де кабель є основою лінією зв’язку.
У складі тендерної пропозиції ТОВ "ІМК" надало сертифікат відповідності на оптичний кабель від ТОВ "ДЕПС Телеком". А основним імпортером китайського кабелю є ТОВ "ДЕПС", який виступає офіційною зацікавленою стороною у розслідуванні.
Відтак, у захисті імпортера державним службовцем та за сумісництвом власником телекомунікаційної компанії проглядаються ознаки корупційної складової.
Журналіст "СтопКору" поспілкувався з Олександром Федієнком, аби прояснити його позицію з приводу ситуації, яка склалась довкола ввізного мита на кабельну продукцію. Однак народний депутат звинуватив журналістів у перекручуванні фактів і заявив, що вже 9 років не займається бізнесом і балотувався від громадського сектору.
"Приблизно 9 років тому я вийшов з бізнесу. Узагалі, в реєстрі мене там, до речі, немає. Чому? Я очолив Інтернет-асоціацію України, громадську організацію, і 5 років займався суто громадською діяльністю та не займався бізнесом. Мене називають лобістом телекому, та я не лобіст телекому, я не лобіст конкретної компанії. Я лобіст всієї галузі в цілому, бо я хочу, щоб наша галузь працювала і робила економіку в цій країні", – заявив Федієнко.
Цікаво й те, що наприкінці 2019 року Департамент моніторингу дотримання законодавства про конфлікт інтересів відкрив справу щодо Федієнка. Той вчинив адміністративне правопорушення. Адже перебуваючи у статусі народного депутата України, з вересня по грудень 2019 він входив до складу виконавчого органу підприємства, що має на меті отримання прибутку – ТОВ "ІМК- Інжинірінг", чим порушив обмеження щодо сумісництва, вчинивши адміністративне правопорушення.
Повертаючись до питання Міжвідомчої комісії, варто зазначити, що саме розслідування тривало 9 місяців.
Рішення щодо нього мало бути одразу опубліковане. Але чомусь оголошене було лише через 5 місяців. І ось, нарешті, вже у жовтні мало вступити в силу, але було відкликане Мінцифрою за поданням нардепа Федієнка.
"Як зазначають фахівці, збитки держбюджету через такі дії, тільки за попередніми підрахунками – мільйонні. Це вже призвело до чималих втрат держбюджету – за цей час він недоотримав сплат на суму близько $38 млн. Ба більше, попри численні запити народних депутатів та адвокатів, державні органи намагаються приховати навіть сам факт ухвалення рішення, обмежуючись формальними відписками", – каже журналіст Поліковський.
Тож чим закінчиться ця історія – переможе бізнес чи інтереси політика? Зовсім скоро доля вітчизняних виробників кабелю має вирішитися. Вже 24 вересня 2021 року має відбутися засідання Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі щодо мита на імпорт кабельної продукції. Тож бути чи не бути? Дізнаємося зовсім скоро.
Зазначимо, поки Федієнко саботує рішення комісії, у Бердянську триває рейдерське захоплення заводу "Азовкабель". Примітно, що обидві сторони – і нові, і попередні власники називають одне одного "рейдерами". То хто ж правий у цій історії – розбирався "СтопКор".