ПідтриматиРусский

Нульові квоти і дешева сировина: як рішення уряду зіграло на користь компаній Ахметова

Рішення уряду наприкінці 2025 року змінило ринок брухту. Поки заготівельники зазнають збитків, група "Метінвест" отримала доступ до дешевшої сировини

Ксенія Маєвська
Ксенія Маєвська

Редактор-аналітик

Чому 'Метінвест' отримав додаткову перевагу

Після рішення уряду про нульову квоту на експорт брухту у 2026 році ринок різко змінився. Ціни всередині країни впали майже вдвічі. Найбільшу вигоду від цього отримали великі металургійні компанії, зокрема структури Ріната Ахметова.

Детальніше – у сюжеті Кирила Вольного для СтопКору.

31 грудня 2025 року Кабмін ухвалив постанову №1795. Документ встановив нульову квоту на експорт брухту у 2026 році. Фактично це означає повну заборону експорту.

Уряд пояснив рішення потребами внутрішнього ринку та дефіцитом сировини. Водночас учасники галузі заявляють про профіцит і падіння цін.

Після закриття зовнішніх ринків вартість брухту в Україні різко знизилася. Якщо в Європі тонна коштує близько $450, то на внутрішньому ринку ціна впала до $150–200. Різниця сягає приблизно $250 на кожній тонні.

Брухт є ключовою сировиною для виробництва сталі. Найбільшим гравцем на цьому ринку залишається група Метінвест, що належить Рінату Ахметову. Компанія об’єднує гірничо-металургійні підприємства та виробляє значні обсяги сталі.

Зниження ціни на брухт безпосередньо впливає на собівартість продукції. Що дешевша сировина, то нижчі витрати на виробництво. За мільйонних обсягів випуску сталі це означає десятки мільйонів доларів різниці.

Фактично після ухвалення постанови внутрішній ринок отримав надлишок брухту. Металургійні підприємства можуть купувати його значно дешевше, ніж за кордоном. Для великих груп це створює додаткову фінансову перевагу.

На тлі падіння цін малі заготівельники заявляють про зупинку роботи. Водночас великі металургійні комбінати отримують стабільний доступ до дешевої сировини. Це дозволяє зменшити витрати на виробництво та підвищити маржу.

Група "Метінвест" працює як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках. Тому різниця між світовими і внутрішніми цінами на брухт напряму впливає на її конкурентоспроможність. Дешева сировина в Україні може посилити позиції компанії в Європі.

Рішення про нульові квоти суттєво змінило баланс на ринку. Поки частина підприємств говорить про збитки, великі металургійні гравці отримують економічний ресурс для зниження витрат.

Цікаво, чи відомо про цю ймовірну "схему" голові уряду Юлії Свириденко? Можливо, їй варто звернути увагу на ситуацію та ініціювати перевірку. Журналісти СтопКору й надалі стежитимуть за розвитком подій.

Читати також: мільярдні втрати і зупинка бізнесу: що стоїть за забороною експорту брухту.

Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook !

Допоможи зламати корупційні схеми – надішли сигнал у чат-бот.

Інші новини