Російські удари по складах, логістичних центрах і виробничих підприємствах дедалі сильніше впливають не лише на окремий бізнес, а й на всю систему постачання товарів в Україні. За словами координаторки сектору сільського господарства та біорізноманіття Ukraine Facility Platform Ольги Трофімцевої, проблема полягає не в тому, що в країні раптом зникають продукти, а в тому, що пошкоджена інфраструктура вже не дозволяє нормально доставляти їх до магазинів і ресторанів.
Особливо вразливими є великі розподільчі центри, через які ритейлери забезпечують товарами одразу десятки й сотні торгових точок. Знищення одного такого об'єкта змушує компанії шукати нові склади, перенаправляти вантажівки, перебудовувати маршрути та змінювати графіки доставки. Для продукції, яка потребує холодильного зберігання, такі зміни є ще складнішими.
У результаті може виникати ситуація, коли товар фізично є в Україні, але не потрапляє на полиці супермаркетів. Саме тому наслідком атак стають локальні дефіцити, перебої з постачанням та скорочення асортименту, хоча загальнонаціонального дефіциту самої продукції може не бути.
Під ударом – міжнародний бізнес
Останніми тижнями російські атаки не раз зачіпали об'єкти, які належать або безпосередньо обслуговують великі міжнародні компанії. Серед них – Coca-Cola, Bunge, British American Tobacco, Stellantis, Auchan, PepsiCo, Puma, Bosch, Liqui Moly, Toyota та нідерландська логістична група Raben.
3 вересня російські ударні дрони пошкодили виробничий об'єкт Coca-Cola у Великій Димерці на Київщині. Постраждалих серед працівників не було. Президент Володимир Зеленський заявив, що росіяни не могли не знати, що атакують американський об'єкт, і назвав удар сигналом для Сполучених Штатів.
10 вересня під удар потрапило підприємство Bunge у Дніпрі, де виробляють соняшникову олію під брендом "Олейна". Внаслідок атаки загинули двоє людей. Потужність підприємства становить близько 1600 тонн переробки олійних культур на добу.
7 вересня про пошкодження свого виробничого підприємства у Прилуках через атаку російського дрона повідомила British American Tobacco. 5 вересня було серйозно пошкоджено центральний склад запчастин Stellantis Ukraine у Києві. А 30 серпня внаслідок атаки дронів постраждав склад Auchan у Борисполі.
Ще показовішою стала атака 5 серпня. Тоді один масований удар знищив або серйозно пошкодив одразу кілька логістичних об'єктів, пов'язаних з міжнародними компаніями. Серед них були логістичний комплекс Puma, склад продукції Liqui Moly, склад запчастин Toyota, логістичний склад Bosch та об'єкт нідерландської групи Raben у Броварах.
Для логістичних операторів наслідки можуть бути значно масштабнішими, ніж здається на перший погляд. Один склад може одночасно обслуговувати кілька компаній, тому його знищення здатне порушити роботу відразу декількох ланцюгів постачання.
Від складу – до полиці магазину
Одним із прикладів такого впливу є McDonald's. Ресторан є лише кінцевою ланкою великої системи, до якої входять виробники продуктів, холодильні склади, логістичні оператори, транспорт і регіональні маршрути.
Через повітряні тривоги та російські атаки вже виникали перебої з доставлянням, а McDonald's Ukraine повідомляла про тимчасову відсутність окремих позицій меню. Проблема при цьому може виникати далеко від самого ресторану – на складі, виробництві або маршруті доставки.
Тому бізнес змушений перебудовувати логістику. Компанії переходять від залежності від одного великого центрального складу до використання менших об'єктів у різних регіонах, розподіляють запаси та шукають альтернативні маршрути.
Це робить систему стійкішою до ударів, але одночасно збільшує її вартість. Потрібно утримувати більше складів, мати додаткові запаси, використовувати довші маршрути та платити більше за транспортування. Найбільше ризикують товари, які потребують холодильного ланцюга.
За оцінкою Трофімцевої, від початку нової хвилі посилення атак знищено складські потужності, площа яких еквівалентна десяткам футбольних полів. Кожен новий удар при цьому скорочує кількість альтернативних маршрутів, якими бізнес може компенсувати втрати.
Удар по інфраструктурі виходить за межі України
Серед компаній, чиї об'єкти постраждали, є представники США, Великої Британії, Німеччини, Франції, Нідерландів та Японії. Водночас наявних даних недостатньо, щоб стверджувати, що росія цілеспрямовано обирає саме європейські або американські компанії. Частина об'єктів пошкоджена внаслідок масованих атак.
Однак ці випадки демонструють інше: міжнародний бізнес в Україні фактично працює в єдиному інфраструктурному просторі з українськими компаніями. Іноземні виробники та ритейлери залежать від тих самих доріг, залізниць, електромереж, портів, складів і пунктів пропуску.
Тому російські удари по економічній інфраструктурі мають транскордонний ефект. Пошкодження портів змушує експортерів переорієнтовувати вантажі на дорожчі та повільніші маршрути через Дунай, залізницю або автомобільні переходи. Це створює додаткове навантаження на кордони та збільшує транспортні витрати.
9 вересня російський дрон атакував пункт пропуску Старокозаче-Тудора на кордоні України та Молдови. Загинули двоє цивільних, ще троє людей були поранені, рух через пункт пропуску зупинили. Наступного дня прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що його країна очікує можливих спроб росії атакувати й переходи між Україною та Польщею.
Нагадаємо, російська атака в ніч проти 28 серпня повністю знищила роботизований фулфілмент-центр і сортувальне депо "Нової пошти" у Святопетрівському. Після масштабної втрати компанія вирішила перейти на децентралізовану модель, розподіливши товари між численними відділеннями по всій Україні.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!