Війна в Україні дала потужний поштовх розвитку miltech-рішень, але на відміну від країн Заходу цей прорив не підкріплений інституційною основою. Талановиті інженери, нові розробки, бойовий досвід — усе це є. Але бракує інфраструктури, яка б дозволила масштабувати інновації.
Кремнієва долина, яку часто сприймають як колиску стартапів, насправді виросла на держзамовленнях. Агентство DARPA, Пентагон і технопарки при університетах стали основою створення таких технологій як мікропроцесори, інтернет чи GPS. США вибудували техноекосистему навколо стратегічного бачення, де інновації працюють на випередження.
В Україні ситуація прямо протилежна. Miltech-сектор розвивається хаотично, переважно завдяки ініціативі приватних компаній. Вони створюють бойові дрони та інші розробки у складських приміщеннях або навіть у гаражах — тоді як у технопарках це б відбувалося в рази швидше.
Miltech — це не лише технології, це ще й швидкість розробки, гнучкість ланцюгів постачання та інженерна експертиза. Успішні зразки зброї виникають у середовищах постійного обміну знаннями, в тісній взаємодії між наукою, армією і бізнесом. Саме таку екосистему можуть забезпечити технопарки.
Сьогодні Україна фактично є полігоном для технологій. Тут вони одразу потрапляють у реальні бойові умови. Західні союзники вже почали це усвідомлювати — зростає кількість інвестицій у miltech-компанії, передається сучасна техніка й ударні системи для дронів із ШІ.
Досвід інших країн
США, Ізраїль та Південна Корея — приклади держав, які використали загрози для створення технологічної переваги. В усіх трьох випадках рушієм стали не лише армія, а й технопарки, які об’єднали науку, індустрію та оборону.
У США навколо MIT функціонує ціла екосистема. Сотні компаній ведуть розробки в безпосередній близькості до університетських лабораторій. Саме з технопарку при Стенфорді вийшли Google, Cisco, HP та десятки інших компаній.
Ізраїль щороку інвестує від 15 до 30% ВВП в армію. Спеціальні економічні зони та технопарки, що працюють на оборонну сферу, дозволили перетворити ЦАХАЛ на одну з найсучасніших армій світу.
Південна Корея, яка живе під постійною загрозою з боку північного сусіда, збудувала повноцінний оборонно-промисловий комплекс. Держава повністю закриває потреби своєї армії, включно з безпілотними літальними та космічними апаратами. Спеціальний дослідницький центр при DAPA, відкритий для розробки багаторазових космічних дронів, об’єднав 14 університетів і компанії, зокрема Hanwha Aerospace Co.
У всіх випадках вирішальну роль відігравала держава. Вона інвестувала напряму, надавала податкові пільги, забезпечувала замовлення й мала стратегічну мету: отримати технологічну перевагу.
Що потрібно Україні
Фахівці miltech-галузі в Україні переконані: для прориву потрібно збудувати інфраструктуру. Одним із перших кроків може стати створення спеціалізованих технопарків на базі наявних університетів. Прикладом є співпраця miltech-компаній із Києво-Могилянською академією, де реалізується освітня програма "Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка".
Не менш важливі стимули для компаній, що займаються розробками: пільгове кредитування, субсидії на обладнання, спрощена сертифікація продукції подвійного призначення. Податкові й митні пільги також мають стати частиною політики підтримки ОПК.
Ще один важливий аспект — роль держави як замовника. Без цього інновації залишаються в межах лабораторій. Технологічні парки повинні взаємодіяти з Міністерством оборони, Мінекономіки, Мінцифри, Агенцією оборонних закупівель — на рівні постійної координації.
Окрема увага — інвестиціям в освіту. Необхідно підтримувати студентів технічних спеціальностей, залучати українських вчених з-за кордону. Деякі компанії вже впроваджують такі ініціативи, надаючи стипендії перспективним студентам.
Ігор Лаченков, один із найбільш відомих публічних діячів, які підтримують miltech-напрям в Україні, підкреслює:
"Інвестування в освіту — це гра в довгу, але вона точно вартує того. Нам потрібно відновлювати наші технічні університети і робити з них сучасні технопарки, які можуть давати не тільки крутих інженерів, а й обʼєднувати бізнес та приватний капітал з наукою".
Сучасний технопарк — це не окрема будівля, а повноцінна екосистема. Тут мають бути R&D-компанії, лабораторії, стартапи, великі виробництва і венчурні фонди.
Війна — найстрашніший виклик для країни. Але водночас вона відкрила можливість збудувати нову економічну модель — не відновлюючи застаріле, а створюючи нове. Україна стала технічно сильнішою. Настав час закріпити цей результат на рівні інституцій.
Нагадаємо, в Україні знову обіцяють зниження цін на медикаменти. Та замість стабілізації — нова аптечна реформа може обернутися колапсом ринку, банкрутством вітчизняних виробників і ліквідацією дрібних аптек. Чому реальні причини подорожчання ліків замовчують — розповідає Олег Клімов у великому інтерв’ю для СтопКору.