Житомир став першим містом в Україні, де запрацював повноцінний сміттєпереробний завод. Але вже через два роки підприємство опинилося на межі закриття. Причина — старий тариф на переробку відходів. Паралельно довкола системи поводження зі сміттям у місті вибухають кримінальні скандали, незаконні звалища та екологічні проблеми. Детальніше – у сюжеті Марії Винниченко для "Стоп Корупції ТБ".
Житомир — єдине місто в Україні, де існує повноцінний сміттєпереробний завод. Але вже найближчим часом ця унікальність може зникнути. Підприємство, відкрите у 2023 році з претензією на загальнонаціональний прорив, опинилося в економічній пастці — і, схоже, не без допомоги міської влади. Паралельно довкола єдиного в країні переробного виробництва розгортається ціла низка кримінальних скандалів: підозрюваний у розкраданні директор комунального підприємства, незаконні звалища медичних відходів, токсичний полігон над водними артеріями міста і приватні перевізники, які возять сміття куди заманеться.
Завод-першопрохідник на межі ліквідації
У 2023 році відкриття ТОВ "МС Соціальний проєкт" супроводжувалося урочистими промовами і цілком обґрунтованим оптимізмом: Житомир ставав пілотним майданчиком для всієї України в питанні цивілізованого поводження з побутовими відходами. Завод запрацював без жодної копійки з міського чи державного бюджету — принципова позиція засновників, які розуміли, що в умовах повномасштабної війни публічні кошти мають іти на оборону.
Проте вже за два роки від оптимізму не лишилося сліду. Керуючий партнер підприємства Євгеній Барах говорить прямо: завод досяг піку своїх можливостей і без перегляду тарифу приречений на закриття.
"Ми змушені будемо припинити роботу. І на цьому проект успішного сміттєпереробного заводу буде завершений", — констатує він.
Корінь проблеми — тариф на переробку відходів, який Житомирська міська рада не переглядала з 2022 року. За цей час вартість електроенергії, дизельного пального, запасних частин (значна частина яких імпортна), податкове навантаження та курс євро зросли кардинально. Постанова Кабінету міністрів зобов'язує переглядати тарифи щорічно у разі суттєвої зміни складових витрат — проте в Житомирі цю норму ігнорують.
Барах підготував і передав міській раді відповідні економічні розрахунки. Відповідь виявилася несподіваною:
"Останні подані розрахунки МС Соціальний проєкт не дають можливості скоригувати тариф у бік збільшення. Вони дали розрахунки, розрахунки перевірили спеціалісти управління житлового господарства, і ці розрахунки не дають можливості збільшити. І вважається, що сьогоднішній тариф обґрунтований так, як він є сьогодні", — повідомив заступник міського голови Сергій Кондратюк.
Завод готує нові обґрунтування, проте керуючий партнер не приховує скептицизму щодо їхньої долі:
"Те, що ми отримали у відповідь, наштовхує на думку, що мова йде не про економічно обґрунтовані показники, а про відсутність політичної волі. Працювати в цінах 2022 року, тоді як зараз уже 2026-й і всі основні показники — вартість електроенергії, палива, податкове навантаження, імпортні складові на запчастини, курс євро — все зросло, ми не маємо можливості продовжувати роботу в межах цього тарифу".
Показово, що підприємство жодного разу не зверталося до міста по фінансову допомогу, розуміючи пріоритети воєнного часу. Натомість просить лише одного — дотримання норм чинного законодавства щодо тарифного регулювання. Поки що безрезультатно.
Полігон над водою: екологічна бомба сповільненої дії
Поки тривають тарифні перемовини, головний сміттєвий полігон Житомира живе власним, дуже тривожним життям. Географія об'єкта сама по собі викликає запитання: звалище затиснуте між кар'єром, лісом і безіменним струмком — тобто фактично розташоване над водними ресурсами міста. Десятки років безконтрольного захоронення перетворили цю ділянку на штучні токсичні гори, що вже перевищують висоту навколишніх дерев.
Екологічна інспекція Поліського округу підтвердила те, про що давно говорили екоактивісти: неочищені фільтраційні стоки з тіла полігону систематично забруднюють прилеглі землі і водойми. Судові рішення зафіксували масштаб проблеми: з комунального підприємства "Автотранспортне підприємство 0628" (більш відомого як КАТП) стягнули майже 840 тисяч гривень збитків. Окремий суд зобов'язав комунальників припинити забруднення річки та вжити реальних заходів для відновлення екосистеми.
Що реально робиться? Головний інженер КАТП Андрій Кудак змушений визнати: арсенал засобів дуже обмежений.
"Єдине, що ми можемо робити — це перекачувати фільтраційні води зі ставків-відстійників на робочі карти полігону і на тіло полігону, тим самим збільшуючи площу випаровування. Потрібно переробляти і знешкоджувати цей фільтрат", — каже Кудак.
Тобто поточне "вирішення" проблеми — це розподілення отруйної рідини по більшій площі для швидшого випаровування. Не нейтралізація, не переробка — просто розтягування процесу. Питання нейтралізації фільтрату залишається відкритим.
Директор під підозрою: кримінал у "серці" комунального господарства
Очолює КАТП — підприємство, відповідальне за головний полігон міста, — Сергій Колесник. Його біографія заслуговує окремої уваги. У 2020 році він був обраний депутатом Житомирської міської ради від партії ОПЗЖ — тієї самої, що згодом була заборонена в Україні. А у 2024 році Колесник отримав офіційну підозру від правоохоронців.
За матеріалами Житомирської обласної прокуратури, організована Колесником злочинна група діяла одразу в кількох напрямках. По-перше, шляхом підроблення документів було привласнено понад 667 тисяч гривень, виділених із бюджету на вивезення сміття в місті Житомирі. По-друге, через аналогічну схему з фіктивними документами заволоділи ще понад 812 тисячами гривень, призначеними для прибирання тротуарів і вулиць. Загальна сума збитків, завданих громаді міста, перевищила 1 мільйон 480 тисяч гривень.
Під час досудового розслідування Колесника відстороняли від посади — майже на пів року. Проте нині він знову при справах: презумпція невинуватості дозволяє йому й далі очолювати підприємство, на балансі якого перебуває проблемний полігон.
Ситуація загострилася у травні минулого року, коли на полігоні спалахнула пожежа. Гасити її довелося 13 рятувальникам; хмари токсичного диму накрили прилеглі райони. Наслідком стало ще одне кримінальне провадження — цього разу за забруднення атмосферного повітря та службову недбалість.
Медичні відходи в полі: справа "ВЖРЕП №4"
На початку 2026 року правоохоронці зафіксували черговий кричущий епізод. У січні вони застали приватне підприємство "ВЖРЕП №4" на місці злочину: вантажівки скидали побутові відходи на ділянці поблизу міського полігону — там, де це категорично заборонено законом.
Але найбільш тривожним виявилося те, що знайшли серед звичайного сміття: яскраво-червоні мішки з маркуванням "Особливо небезпечно".
Всередині — шприці, крапельниці та інші медичні відходи, які відповідно до санітарних норм потребують спеціальної утилізації в спеціалізованих установах за суворо регламентованими протоколами. Замість цього вони гнили просто неба. Відкрито кримінальне провадження; у фактичного керівника підприємства Володимира Тичини провели обшуки. Сам він охарактеризував справу як "замовну".
Тичина послідовно заперечує будь-яку причетність до медичних відходів, перекладаючи відповідальність на КАТП:
"Це потрібно запитати у КАТП, у директора. Тому що ми не вивозимо небезпечні відходи. Це навіть не ті пакети, в яких ми вивозимо з лікарень. Це пакети, де вивозить КАТП — це їхні пакети".
У КАТП цю версію відкинули з нескрываємим роздратуванням. Директор Колесник назвав твердження Тичини жартом, зауваживши, що поліцейські слідчі групи вже неодноразово виїжджали на місце. Головний інженер Кудак додав:
"Це зрозуміло, що це дуже смішно, тому що я бачив ці пакети. Там працювала поліція, і під час огляду місця події ми також бачили, що то за пакети. Ми до них взагалі жодного відношення не маємо і не можемо мати".
Ситуацію ускладнює одна деталь, яку журналісти зафіксували під час зйомки: в одному з таких "особливо небезпечних" пакетів на території "ВЖРЕП №4" зберігалося... звичайне гілля. Тичина пояснив, що взяв його з полігону — але переконливості цьому поясненню явно бракує.
Нелегальний перевізник і стихійне звалище біля порога
Окремою темою є сам статус "ВЖРЕП №4" у системі вивезення відходів міста. За словами заступника міського голови Кондратюка, офіційний конкурс на перевезення побутових відходів у Житомирі виграли три підприємства: "Грін Бін", КАТП 0628 та "ВЖРЕП №8". "ВЖРЕП №4" у цьому переліку відсутній.
"Інших перевізників сміття, змішаних побутових відходів, в місті Житомирі немає", — підкреслив Кондратюк.
Попри це, "ВЖРЕП №4" продовжує діяльність. Комунальники закрили підприємству доступ на основний полігон — але вантажівки не зупинилися. Вони просто скидають сміття поряд з полігоном, на дорозі загального користування та на прилеглій до неї ділянці колишнього виробничого підприємства. Журналісти зафіксували цей процес на відео: машини вільно проїжджають і розвантажуються — ніхто їх не зупиняє.
Кудак з КАТП знизує плечима: дорога є дорогою загального користування, що відбувається на ній і на прилеглій ділянці — не їхня юрисдикція. Тичина, своєю чергою, пояснює ситуацію власною логікою:
"На полігон мене не пускають. Я везу туди з надією, що потім переберу і на полігон вивезу. Я повигравав конкурс, мені треба виконувати свої умови. Планується огородити, накрити, зробити сортувальну лінію і надавати послуги за дешевшою ціною".
Тим часом пластик, органіка та інші відходи отруюють ґрунт — і на це вже скаржаться місцеві жителі. Активісти поширюють відео і звернення в мережі:
"Державна екологічна інспекція, це ж не смішно. Всі люди мені дзвонять з вулиці Наливайка. Кажуть, що будуть дзвонити на Київ — це невиносимо. Люди тут займаються городництвом, у людей садки".
Ієрархія відходів і відсутність контролю
Юлія Мерхель, лідерка найбільшого екологічного руху України "Let's do it, Ukraine", нагадує: те, що відбувається в Житомирі, — це не просто місцевий скандал, а симптом системної хвороби.
"Ієрархія поводження з відходами говорить про те, що ми маємо уникати їх утворення, максимально жити без відходів. Якщо це сталося — переробляти, повторно використовувати і лише потім відновлювати. Ми маємо розуміти, що має бути не тільки закон, але й його виконання та контроль виконання. А от з контролем у нашій країні, на превеликий жаль, біда".
Ця ієрархія — не просто теоретична концепція: вона закріплена в українському законодавстві як імплементація норм ЄС. Але між написаним у законі і реальним станом речей у Житомирі — прірва.
Еко-безпека, наголошує Мерхель, сьогодні є другою за пріоритетністю після безпеки загальної, і в цьому напрямку ще "дуже багато роботи".
Замість висновку: рішення потрібні вже сьогодні
Картина, яка складається з усіх цих епізодів, невтішна. Місто, яке мало б пишатися унікальним для всієї України підприємством з переробки відходів, фактично ризикує його втратити — через небажання міської ради дотримуватися власного ж законодавства в питаннях тарифного регулювання. Водночас на тлі цього системного паралічу розквітають схеми: незаконні перевізники, медичні відходи під відкритим небом, кримінально підозрюваний директор комунального підприємства і пожежа на полігоні.
Заручниками цієї ситуації є не чиновники і не підприємці, які публічно з'ясовують стосунки. Заручниками є довкілля регіону і здоров'я десятків тисяч людей, які живуть поруч з отруйними горами сміття.
Завод готує нові розрахунки для міської ради. Що з ними буде далі — покаже найближчий час. Журналісти СтопКору продовжують стежити за розвитком ситуації.
Читати також: на Житомирщині виявили стихійне сміттєзвалище: чому ДЕІ округу ігнорує небезпечний об’єкт?
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!
Допоможи зламати корупційні схеми – надішли сигнал у чат-бот.