«Турецький потік» працює, «Північний потік 2» набирає обертів, а наша держава вже втратила мільярди доларів. Чи має Україна хоча б якісь важелі стримування? І чи реально знайти в Європі союзників у цьому напрямку?
Як «Турецький потік» та «Північний потік 2» впливають на європейський газовий ринок? Спершу хотів би спростувати деякі конспірологічні ідеї. Росія володіє 32% газового ринку Європи. Відповідно, якщо Росія підіймає ціни на газ, мали б відреагувати інші гравці. Наприклад, Норвегія та Алжир. Плюс США, які постачають скраплений газ.
Де ж тоді ці ключові гравці?
Якщо один гравець підіймає ціни, відповідно мали б демпінгувати інші. І витіснити Росію з газового ринку. Цього не відбувається, отже йдеться про колективну змову ключових гравців щодо постачання газу в Європу.
Бо в 2020 році через пандемію було різке падіння промислових обсягів постачання газу. Постраждали всі – і Алжир, і Норвегія, і Сполучені Штати. І наразі вони вирішили після пандемії підзаробити грошей. Називаймо речі своїми іменами.
Якщо йдеться про шантаж з боку Росії — будь ласка, нехай Норвегія збільшить обсяги постачання. Або США поставлять більшу кількість скрапленого газу до Європи, а не Китаю. Чому Китай викупив усю квоту постачання скрапленого газу в Європу? Бо запропонував більше грошей.
Китай спрацював синхронно з Росією!
І у світі всі все чудово розуміють. А чи завершено розслідування? Пам’ятаєте заяву п’яти країн Європи про створення слідчої групи щодо збільшення ціни на газ? Усі ж були стурбовані. Бо Росія, ще раз підкреслю, не ключовий гравець.
Щодо «Північного потоку 2»: чому всі мовчали, коли Росія скуповувала підземні сховища на території Європи? В Австрії, Німеччині. Хіба ніхто не розумів тих проблем, які виникнуть?
Щодо довгострокових контрактів: чому підвищилася ціна на газ
Росія спрацювала разом зі світовими спекулянтами. Є підвищені ціни на газ, ви хочете бути заручниками цієї ситуації? Ні? Тоді укладайте довгострокові договори. Оце – пастка Росії. Тепер усі кинуться укладати довгострокові договори. І Росія, відповідно, щонайменше ще на 8% збільшить свою присутність на європейському газовому ринку.
Чому ми говоримо про «Північний потік 2», але забуваємо про «Турецький потік»?
Який уже працює. І який вже завдав збитків Україні на мільярди доларів. Бо Україна вже втратила близько 2 млрд.
Чому ми про це не говоримо? Боїмося образити Туреччину як стратегічного партнера України? Я підкреслю: «Північний потік 2» ще не запрацював. А турецький – працює. Газ крізь Румунію вже постачається до країн Європи. І, до речі, він потужніший, має дві гілки.
«Турецький потік»: чи буде хтось відстоювати національні інтереси України?
Чому б не запропонувати Туреччині компенсаційні варіанти щодо збитків української економіки? Чому б не побудувати завод для зберігання скрапленого газу – того самого американського – в Одесі чи Миколаєві? Це дасть нам можливість мінімізувати ризики для української економіки.
Друге питання: свого часу були виділені шалені, як на мене, гроші українським газовидобувним компаніям. 3 мільярди, які мали б збільшити видобуток національного газу. Де гроші, Зін?
Чи має Україна власну газовидобувну стратегію?
Складається враження, що газ у нас видобувають винятково ті, кому «потрібно». Тому я б хотів почути від пана Шмигаля відповіді на питання. По-перше, де мільярди, виділені на національну газовидобувну стратегію? І по-друге, чому видобуток газу дивним чином зменшився на 3% в порівнянні з попередніми роками?
Якщо Україна матиме дієву національну стратегію, питання функціонування «Турецького потоку» чи «Північного потоку» буде принаймні менш гострим. І ми зможемо хоча б безпечно увійти в опалювальний сезон.
І ще одне. Питання газу – дотичне до питання вуглевидобутку.
Чому за 8 років російської агресії досі ТЕЦ працюють на антрацитовому вугіллі, яке ми купуємо в окупованих територіях під виглядом російського? Ми ж тим самим фінансуємо терористів! Чому за ці роки ТЕЦ не переведені на газове вугілля, яке видобувається у Львівсько-Волинського газовому басейні?
Бо так дешевше олігархам. Бо ті копалини належать їм, і вони не хочуть відмовлятися від своїх активів. А нам замилюють очі, нібито вони втратили свої активи.
І всі це бачать! Ми це питання порушуємо з 2014 року.
Чи є зрушення з місця? Немає. Так, кілька ТЕЦ таки перевели на газове вугілля. Але та сама Щастинська ТЕЦ, яка начебто купує вугілля в Росії — чому не перевести її на газове вугілля, яке видобувається безпосередньо в Луганській області, за 70-100 км звідти?
Розв'язали б одразу кілька питань. По-перше, енергетична незалежність. По-друге, підтримка вітчизняного вуглевидобувника. По-третє, створення робочих місць і наповнення обласного й державного бюджету. Але чомусь питання досі не розв'язане.
Ми маємо бути прагматиками й проявити здоровий економічний націоналізм.
