Українці тримають економічний фронт. Попри активні бойові дії і потрясіння, спричинені обстрілами об'єктів критичної інфраструктури, економічна активність зростає, а монетарна система міцнішає. Натомість у бюджетній сфері є "прогалини" – втриматися на плаву допомагають валютні інтервенції Заходу і плідна робота вітчизняних експортерів.
Як змінилась економічна і фінансова ситуація в країні у жовтні-листопаді 2022 року, і чого чекати українцям у найближчі місяці? Команда "СтопКору" проаналізувала відкриті дані Мінфіну та НБУ.
Підприємці оговтались від шоку перших місяців війни і налагоджують безнес-процеси.
Індекс настроїв малого бізнесу очікувано нижчий за попередній рік, однак восени намітились певні позитивні тенденції.
Проведене Європейською бізнес асоціацією наприкінці жовтня опитування фізичних осіб-підприємців засвідчило, що економічна активність в цьому сегменті продовжувала відновлюватися: наразі не працюють 11% опитаних підприємців (проти 26% в квітні та 17% в липні цього року). Водночас з обмеженнями продовжують працювати 50% опитаних, а функціонування у повному обсязі здійснювали 39% підприємців (проти 20% в квітні та 28% в липні цього року).
Показовим є те, що, в умовах стискання внутрішнього попиту в Україні, 30% опитаних підприємців планують налагодити експорт товарів чи послуг за кордон. Скоротили розмір заробітної плати 18% підприємців (частка таких у липні становила 25%), а планують звільняти персонал 13% (18% у липні).
Про низьку роль банківської системи в пом’якшені негативного впливу війни на бізнес свідчить той факт, що виключно власними оборотними коштами для фінансування бізнесу користуються 83% підприємців, і лише 7% користуються банківськими позиками, більша частина з яких (57% позик) припадає на кредитну програму "5-7-9".
В цілому українська економіка хоч і перебуває на низькому рівні, але демонструє ознаки стабілізації.
Зокрема про це свідчать показники зовнішньоекономічної діяльності: після шоку перших місяців війни та вимушеної корекції обмінного курсу обсяги імпорту в Україну в червні-жовтні стабілізувалися на рівні близько 4,5 млрд дол. США.
Експорт товарів з України після налагодження роботи зернового коридору стабілізувався на рівні близько 4 млрд дол. США в вересні-жовтні. Такий стан мінімізує ризик накопичення макроекономічного дисбалансу в цій царині та є запорукою збереження курсової стабільності щонайменше в короткостроковій перспективі.
Кабміну поки не вдається вирівняти сальдо боргових операцій і закрити всі "дірки" в бюджеті".
Під час чергового аукціону з розміщення державних цінних паперів, який відбувся 08.11.2022 року, Міністерство фінансів залучило для фінансування державного бюджету лише 43,7 млн гривень на строки від 6 місяців до 2-х років. Граничні рівні дохідності держоблігацій залишалися незмінними порівняно із попереднім аукціоном на рівні від 13,5% (за 6-міс. паперами) до 18,5% (за 1,5-2-річними).
При цьому, обсяг виплат уряду за погашеннями ОВДП продовжує перевищувати запозичення від продажу відповідних цінних паперів на аукціонах. Так, за перший тиждень листопада сальдо внутрішніх боргових операцій уряду було від’ємним та становило 5,6 млрд. гривень, а загалом, із початку повномасштабної війни станом на 7 листопада 2022 р. Уряд спрямував на погашення внутрішніх державних облігацій 183,9 млрд грн, 2,1 млрд. дол. США та 168 млн євро, тоді як від розміщення нових внутрішніх боргових інструментів на аукціонах залучив 119 млрд грн, 1,4 млрд. дол. США та 468,4 млн євро.
Обсяг державних цінних паперів в обігу за плинний тиждень скоротився на 4,7 млрд. гривень в результаті зменшення вкладень в ОВДП з боку банків (на 3,1 млрд. грн), фізичних осіб (на 1,4 млрд. грн) та нерезидентів (на 0,2 млрд. грн). Обсяг ОВДП у портфелі НБУ за тиждень не змінився.
Гривня стабілізувалась завдяки допомозі міжнародних партнерів.
Незначне збільшення попиту на іноземну валюти з боку клієнтів банків на фоні помірного скорочення її пропозиції обумовило близьке до збалансованого сальдо операцій на міжбанківському ринку за клієнтськими угодами. При цьому, чистий продаж іноземної валюти Національним банком на ринку минулого тижня збільшився до 394 млн. доларів США (порівняно з 214 млн. доларів США за тиждень до цього).
Загалом, за 10 місяців 2022 року чисті інтервенції з продажу іноземної валюти (доларів США та євро) становили понад 20,2 млрд. доларів США. Це було ключовим фактором скорочення міжнародних резервів України, які станом на 1 листопада 2022 року становили 25,2 млрд. доларів США (+5,5% за місяць та -18,4% з початку року).
Їх збільшення у жовтні завдячує передусім надходженням фінансової допомоги від міжнародних партнерів: 2 млрд. доларів США – від Європейського Союзу, 1,3 млрд. доларів США – від МВФ, 0,5 млрд. доларів США – від Світового банку, а також 0,4 млрд. доларів США – від розміщення ОВДП в іноземній валюті.
Банківська система демонструє прибутковість – це крок уперед порівняно зі збитками у вересні.
За даними Національного банку у січні-вересні 2022 року чистий прибуток банківської системи становив 7,4 млрд гривень ("мінус" 1 млрд гривень у вересні). Позитивне значення для фінансового результату банків мала переоцінка вартості цінних паперів в портфелях банків (в іноземній валюті та/або індексованих) після зміни обмінного курсу гривні, що збільшило їх позитивний фінансовий результат за відповідною статтею на 31,7 млрд. гривень за 9 місяців 2022 року. Натомість збільшення відрахувань у резерви за активними операціями в обсязі 99 млрд гривень за 9 міс. 2022 року (13х порівняно з відповідним періодом минулого року) виступало основним чинником негативного впливу на фінансовий результат діяльності банків.
Через збереження значного відсоткового спреду між активними та пасивними операціями, чисті процентні доходи банків за січень-вересень 2022 року зросли на 25,8% до відповідного періоду минулого року та становили 105,6 млрд. гривень. Натомість чисті комісійні доходи банків, через скасування/зменшення комісій під час воєнного стану, за 9 місяців 2022 року скоротилися на 16,1% порівняно з відповідним періодом минулого року та становили 34,8 млрд. гривень.
З ліквідністю банків теж усе гаразд, а от кредитну активність поки не відновлено.
Значення показників достатності капіталу банків у вересні перебували на рівні 18,9% для регулятивного та 12,8% для основного капіталу банків, що перевищує нормативні значення (10% та 7% відповідно). Банки також продовжують виконувати нормативи ліквідності та кредитних ризиків. Водночас невизначеність, пов’язана із динамікою воєнних дій та їх впливом на життєздатність клієнтів банків, все ще не дозволяє повною мірою оцінити вплив війни на якість кредитного портфелю та капітал банків.
Обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) збільшився до майже 410 млрд гривень (у тому числі, майже 340 млрд. гривень – у депозитних сертифікатах НБУ). Основним чинником збільшення банківської ліквідності виступали витрати з Єдиного казначейського рахунку Уряду, тоді як чистий продаж Національним банком іноземної валюти в банків зменшував обсяг вільної ліквідності в банківській системі.
Надлишок ліквідності, у свою чергу, визначає низький попит банків на кредити рефінансування (заборгованість платоспроможних банків за тендерними кредитами рефінансування НБУ за минулий тиждень скоротилася на 1,4 млрд гривень) та утримання ринкових ставок на рівні нижньої межі ставок за операціями НБУ (23%).
В умовах високих воєнних ризиків, що перешкоджають кредитуванню, вагому роль відіграють державні програми підтримки кредитної активності банків.
Так, за державною програмою "Доступні кредити 5-7-9%" минулого тижня банками було видано понад 300 пільгових кредитів на загальну суму 2,6 млрд грн, з яких близько третини – державними банками.
Загальна кількість виданих кредитів за програмою з початку широкомасштабних воєнних дій на території України досягла майже 15 тисяч, а їх обсяг перевищив 62 млрд гривень. З огляду на пріоритетність цілей поточного періоду, левову частку кредитів було видано банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі. Найчастіше кредити за програмою отримували підприємства, що працюють в сфері сільського господарства (53%), торгівлі та виробництва (24%), промислової переробки (14%).
Загалом, для воюючої країни фінансово-економічна картина – радше оптимістична. Допомога західних партнерів, діяльність експортерів і відновлення підприємницької активності малого бізнесу дозволили стабілізувати ситуацію. Однак попереду – складна зима, і дефіцит енергоресурсів може суттєво вплинути на подальший стан економіки.
Нагадаємо, на тлі ворожих обстрілів об'єктів критичної інфраструктури, ймовірність тривалих відключень світла, води й тепла зростає. Журналісти зібрали поради, як підготуватись до тотального блекауту.
Більше актуальних новин про війну в Україні читайте у нашому Telegram-каналі.
