100 тонн – саме стільки львівського сміття завезли на територію занедбаного заводу на Житомирщині. А ще мотлох зі Львова якимось дивом опинився під Коростенем, на Київщині та навіть на Чернігівщині. Чому ж сміття з культурної столиці постійно мігрує Україною? Дивіться у сюжеті Асі Клітної.
Львівське сміття – тема, яка постійно звучить у медіапросторі. Усе почалося з того, що в червні 1960 року на Львівщині в селі Грибовичі відкрили полігон твердих побутових відходів. Рівно 40 років потому Львівська облрада зобов'язала міськраду знайти заміну переповненому полігону.
Однак, можна припустити, що її тоді ніхто не шукав, попри те, що ще у 2003 році головний санлікар Львівської області заборонив подальшу експлуатацію сміттєзвалища.
У 2006 році мером Львова був обраний Андрій Садовий, який одразу ж пообіцяв із полігоном розібратись і навіть побудувати сміттєсортувальну лінію.
29 травня 2016 року на Грибовицькому полігоні загинули четверо людей: ця страшна, однак цілком очікувана трагедія, стала відправною точкою для подальшої історії львівського сміття, адже ще ніколи до цього увага суспільства не була настільки прикутою до сміттєвої проблеми.
Питання про пошук землі для полігону або заводу футболили між собою мер та голова ОДА, перекладаючи відповідальність один на одного. Зрештою, у червні 2017 року Садовий передав області функції управління вивезенням сміття. А в підпорядкування ЛОДА віддав і «Львівспецкомунтранс» – перевізника сміття.
Проте це комунальне підприємство, хоч і виконує тепер розпорядження області, має конкретного бенефіціара. І це – не ЛОДА, а міськрада. А сам керівник, Тарас Стефанишин, за даними ЦВК, увійшов до Львівської райради від партії «Самопоміч», яку очолює Садовий.
До речі, саме «Львівспецкомунтранс» намагалося за 600 грн з тонни викинути сміття в Будичанах на Житомирщині. І не виключено, що саме вони його і завезли.
А тим часом декларація самого Стефанишина вражає інформацією про доходи. Його дружина-кравчиня у містечку під Львовом заробляє аж 1 000 000 на рік. І ще понад 1 300 000 перебуває у родини на рахунках і готівкою. Що цікаво, попри високу довіру від Садового, комунальне підприємство підозрюють у розтраті 51,5 млн грн із міського бюджету.
