Коли я почала працювати над розслідуванням з точки зору журналістської роботи, я отримала виклик. Адже про Шулявський міст було знято і написано безліч розслідувань, а я не хотіла плагіатити колег. І тому почала копати. А як кажуть, хто шукає – той завжди знайде. Не буду довго розказувати про вкрадені кошти та Максима Микитася, який в багатьох є тотожним до самого Шулявського шляхопроводу. Скажу головне: я зрозуміла ще на першому етапі свого розслідування – РОЗВ’ЯЗКИ НЕ БУДЕ!
Розумію, спочатку це здається нісенітницею, адже з екранів телевізорів, у Фейсбуці та просто в Інтернеті лунають обіцянки пана Віталія здати міст у вересні та добудувати повну розв’язку вже в грудні. Знову нагадаю, вже без декількох днів жовтень. А тепер про те, чому ж її може не бути.
Проєкт реконструкції Шулявського шляхопроводу, його назва – “чотирилисник”.
Це проєкт розв’язки, в якому одна з пелюсток має проходити прямо на місці п’ятого цеху першого Київського машинобудівного заводу (за старою назвою – завод “Більшовик”). Однак його знесення є неможливим, адже він входить до об’єктів державної власності, які не підлягають приватизації.
Тобто на етапі затвердження проєкту КМДА умисно пішла на цей ризик, адже виходячи з відповіді Фонду державного майна України, на численних нарадах представників фонду та міської ради на цьому неодноразово наголошували. Однак колишній працівник відділу архітектури та містобудування КМДА, транспортний інженер Віктор Петрук стверджує: ще під час його роботи йому ставилось завдання знайти такий проєкт, щоб завод був знесений будь-якою ціною. Його проєкт теж брав участь у конкурсі на Шулявську розв’язку. І це був єдиний варіант, де не потрібно було зносити 5-тий цех заводу “Більшовик”.
Даємо цитату Петрука: “Завод займає понад 30 га міської землі в дуже привабливому місці. Водночас, коли ми проєктували об’єкт – Віталій Кличко вірив, що будує трирівневу розв’язку. Ще тоді мені ставилось доручення як фахівцю департаменту архітектури та містобудування вивчити питання відчуження 5-го цеху. З таким формулюванням, що завод повинен бути знесений в будь-якому випадку”.
Щоб зрозуміти, чи дійсно немає жодних варіантів для знесення цеху заводу, яке до того ж є чималим ризиком, я поспілкувалась з адвокатом Андрієм Поддимаєм.
“Наразі завод “Більшовик” знаходять в переліку підприємств, які не підлягають приватизації, він затверджений ВР України. Щоб зрушити цю справу з місця, необхідно виключити завод “Більшовик” з переліку підприємств, які не підлягають приватизації. Разом з тим є певні ризики у виключенні заводу “Більшовик” з цього списку. Перший – якщо говорити про суспільні потреби, то дійсно, суспільні потреби вимагають у нас знесення цього корпусу. Водночас невідомо, як тоді буде розв’язано питання щодо розпорядження іншим майном заводу “Більшовик”. Чи не буде він весь знесений і розпроданий? Чи потрапить він у правильні руки?”
Та найцікавіше, як на мене, те, що в будь-якому випадку хтось мусить відповідати. Адже чи буде побудована розв’язка і знесений цех заводу чи навпаки, проєкт просто не реалізують, за це є як мінімум фінансова відповідальність. Бо виходить, що проєкт “чотирилисника” ухвалили свідомо йдучи на ризики.
“Ймовірно, буде ст. 364, це зловживання владою і службовим становищем, перевищення повноважень. Можливо, до деяких осіб буде застосовано ст. 191, це привласнення і розтрата майна, яке було довірено особі в особливо великих розмірах. Тому що якщо буде доведено, що кошти витрачені, марно витрачені, привласнені чи були якісь завищення на певні роботи, тоді дійсно настане кримінальна відповідальність до конкретних осіб, які дійсно ухвалювали рішення і по суті привласнили грошові кошти”, – таким був висновок адвоката..
В цій ситуації дуже цікава позиція заводу, адже на його майнові права посягнули в КМДА. Проте ні мої дзвінки, на які просто не відповідали, ні візити на завод, ні запити так і не наблизили мене до спілкування з його керівництвом. Я маю інформацію, що воно перебуває у змові зі столичною владою і має завдання мовчати, але це все ще залишається інсайдерською інформацією. Сподіваюсь, що я все ж зможу отримати відповідь.
