Угруповання «ДНР» визнало своєю українську державну та комунальну власність, розташовану на підконтрольній їй території. А також запустило новий порядок виявлення, обліку та прийняття в «муніципальну власність» безхазяйної нерухомості та майна. Із 30 квітня на підконтрольній бойовикам території почав діяти так званий закон, який дозволяє «націоналізувати» нібито безхазяйні квартири та інше майно.
«Депутати «народної ради ДНР» прийняли закон «Про особливості регулювання майнових відносин на території Донецької народної республіки». Цей псевдодокумент передбачає, що нерухоме майно, яке перебувало в державній власності України або комунальній власності територіальних громад, визнається муніципальною власністю або власністю так званої республіки», – розповідає громадський активіст, голова ГІ «Права справа» Дмитро Снєгирьов.
Про що говорять ці кроки? Та чи варто хвилюватися переселенцям, майно яких залишилося по той бік лінії розмежування?
Експерт наголошує: всі ці «постанови» і «закони» з'явилися в кінці квітня – в момент переговорів в рамках ТКГ щодо модернізації Мінських угод в цілому і питань припинення вогню зокрема. На його думку, ці документи мають на меті показати якусь суб'єктність квазіутворення «ДНР». При цьому всі ці папери суперечать Мінським угодам, згідно з якими ОРДЛО – це частина України.
Примітно, що подібна практика виставлення на торги нібито безхазяйного майна існує в так званій ЛНР із 2015 року.
«До цього був період масового бандитизму, «віджимання» рухомого та нерухомого майна. А у 2015-у спробували пограти в «державу», ввели «законодавчу базу» з відбирання безхазяйного майна. Попри фейковість цих «указів» і «законів», загрозу вони несуть реальну», – зауважує активіст.
Так, наприклад, у 2017 році самопроголошений Фонд держмайна «ДНР» звернувся до місцевого арбітражного суду з проханням визнати права власності на безхазяйне майно українських власників. Інформацію про проведення судового засідання вони розмістили на своєму офіційному сайті в розділі «Судові виклики». В «офіційному» електронному документі зазначалося, що після опублікування судового виклику власники українських компаній вважаються належним чином повідомленими про місце, дату і час проведення судового засідання.
Своєю чергою, у «ЛНР» тільки в грудні 2019 року так званим «державним комітетом податків і зборів» було розміщено 34 оголошення про виявлення різного безхазяйного майна. При цьому варто відзначити, що заяви від власників такого майна приймалися в період від 1 до 60 днів із дня виходу оголошення. Після закінчення цього терміну майно та підприємства автоматично переходили під контроль «ЛНР».
Утім, проукраїнські місцеві жителі, які вимушено покинули окуповані території, не можуть повернутися та підтвердити право власності на майно. У результаті його забирають у власність так званої «республіки» і реалізують наближеним особам. Саме таким чином у пана Снєгирьова як у проукраїнськи налаштованого жителя Луганська «віджали» все рухоме та нерухоме майно. Тобто фактично на цих територіях триває активна фаза переділу власності на користь окупаційних режимів.
