Судова справа на мільйони гривень: у Кривому Розі «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» на чолі з експрокуроркою Василиною Нікульніковою ініціювало позов проти «АрселорМіттал». Як з’ясували журналісти, від дій так званих екоактивістів постраждав не лише металургійний гігант. Докладніше про це у масштабному розслідуванні розповів Кирил Вольний.
Судяться за 80 мільйонів: у Кривому Розі екоактивісти з так званого «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» допомогли місцевим мешканцям подати позов проти металургійного гіганта «АрселорМіттал Кривий Ріг».
За інформацією юриста адвокатського об’єднання «Фінекс» Ольги Марченко, у 2013 році щодо компанії було відкрито кримінальну справу: «Арселор» начебто узяв в оренду особливо цінні землі. І, хоча інформацію щодо цінних земель згодом визнали неправдивою, ця справа послугувала так званим екоактивістам підґрунтям для подальшого створення перепон підприємству.
Місцевим мешканцям, імовірно, запропонували подати від свого імені позови до суду. І охочі знайшлися – приблизно 80 людей.
Суд за 80 млн? Та про які землі йдеться?
Ідеться про земельну ділянку, де компанія збирається будувати так зване хвостосховище – спеціальну споруду, що використовується для зберігання відходів виробництва. Для «АрселорМіттал» це питання – критично важливе, оскільки наявні хвостосховища завантажені майже вщент.
Маючи усі дозвільні документи, підприємство розпочало підготовчі роботи на цій ділянці. Однак тут проти хвостосховища раптово виступили місцеві мешканці, яких до цього підбурили так звані екоборці з «Міжрегіонального бюро екологічного захисту».
Позивачі вимагають сплатити кожному кошти за землі, якими користується завод. Сума виплат коливається від 500 тис. грн і до мільйона на одну особу. Тож разом виходить суд за приблизно 80 млн грн. З них зі слів представників заводу 16 млн має скласти так званий «відкат» на користь екоактивістів. Понад те, за словами адвоката, раніше люди вже отримували кошти за ці землі, після чого «АрселорМіттал» уклав договір оренди вже з державою.
Та криворізьким «активістам», вочевидь, було замало судової тяганини: вони вийшли з людьми в поле та фізично заважали роботі техніки. Впродовж тижня вони не давали розпочати роботи, а потім раптово кудись зникли.
Що відомо про «Міжрегіональне бюро екологічного захисту»?
За даними реєстрів, ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту» (скорочено – ГО «Мірбез») зареєстроване у Кривому Розі в 2014 році. Дохід організації за 2020 рік склав 9,5 млн грн, а в її «активі» – 31 судове рішення.
З 2018 року організацію очолює Василина Василівна Нікульнікова – колишня співробітниця Екологічної прокуратури. Як з’ясували журналісти, на попередньому місці роботи ініціаторка суду теж демонструвала неоднозначні методи «боротьби» за довкілля.
«За інсайдерською інформацією, її попросили піти «по-тихому» через можливі прояви недоброчесності», – розповідає Кирил Вольний.
Зокрема, йдеться про перешкоджання діяльності «Токівського кар’єру» – колишнього радянського лідера з каменедобування. У 2000-х роках підприємство занепало й збанкрутувало, однак знайшовся іноземний інвестор, який сплатив мільйонні борги й відновив роботу кар’єру. А згодом його діяльністю зацікавилися й правоохоронці, серед яких була Василина Нікульнікова.
За словами ексдиректора ТОВ «Горкіс Граніт» Валерія Горобця, інвестору ставили ультиматуми, стопуючи роботу підприємства й натякаючи на можливість вирішення проблеми за кругленьку суму. У підсумку, не дочекавшись «відкату», бюджетоутворююче підприємство просто знищили, залишивши людей з кількох навколишніх сіл без єдиного місця роботи.
Своєю чергою, польський бізнесмен повернувся додому, хоча продовжує купувати трохи граніту з Токівського кар'єру для асортименту свого виробництва в Польщі. Однак акцент у своєму бізнесі він зробив на Африку та видобуває граніт там. Таким чином, український бюджет втратив потенційні мільйони доларів інвестицій, а міжнародний імідж країни постраждав.
Фейкові скарги та науковець Антон Петрухін
За схожим сценарієм так звані екоактивісти атакували ще одне криворізьке підприємство – «Рудомайн», яке займається видобутком залізної руди. За певних погодних умов, родовища руди іноді стають причиною червоного пилу на центральних вулицях Кривого Рогу, що розташовані поруч із виробництвом.
Одного разу на перевірку підприємства разом із департаментом екології завітали й представники «Мірбезу». І, за дивним збігом, після цього численні «небайдужі мешканці Кривого Рогу» буквально закидали компетентні органи скаргами й повідомленнями про порушення в діяльності «Рудомайну».
Звісно ж, на підприємстві стартували позапланові перевірки. А представники компанії, виїжджаючи на кожну скаргу, почали помічати дивну закономірність: усі скарги складені за одним і тим самим шаблоном, згадує головний інженер Сергій Генкуленко.
А найцікавіше, за словами головного інженера, що кар'єр працює за суворими розрахунками науково-дослідних організацій, зокрема, мова про Інститут НІГРІ, в якому за збігом обставин, працює один з екоактивістів – Антон Петрухін.
Чому ж позиція щодо одного й того ж питання Петрухіна-активіста та Петрухіна-заступника директора науково-дослідного інституту діаметрально протилежні – загадка. Однак у самому НІГРІ від його діяльності екоактивіста всіляко відхрещуються.
Екоактивісти проти футбольної академії
Ще один епізод «екозахисної» діяльності пані Нікульнікової і Ко стосується не великого бізнесу, а… будівництва футбольного поля.
Активісти почали закидати скаргами та заявами місцеві органи влади, а також органи виконавчої влади, стверджуючи, що керівництво футбольної академії «Гірник» начебто порушило норми будівництва, пошкодило ґрунт й побудувало на території академії котельню, яка загрожує навколишньому середовищу.
Зокрема, про це у Фейсбуці повідомила сама Василина Нікульнікова. Однак екоактивістка чомусь не згадала, що на цьому місці роками був пустир та занедбаний стадіон шахти «Батьківщина». А завдяки проведеній реконструкцій, криворіжці нарешті отримали висококласні поля та дитячу футбольну академію.
Крім того, жінка стверджує, що на огородженій парканом території стадіону вже немає. Однак знімальна група «СтопКору», яка вирушила до Кривого Рогу, на власні очі побачила аж три стадіони. А ще – критий манеж і роздягальні, обладнані гарячою водою. І триває будівництво ще трьох полів.
На захист дитячої футбольної академії стали і звичайні криворіжці, які залишили свої коментарі під постом «екоактивістки». Батьки маленьких спортсменів навіть були готові виходити на вулиці на знак протесту в разі призупинення життєдіяльності футбольної академії через заяви.
Мабуть, злякавшись наслідків, екоактивісти «спасували» й заявили, що буцімто не збиралися шкодити футбольній академії.
Позиція Василини Нікульнікової щодо суду
Сама очільниця ГО «Мірбез» пояснює дії «екологів», які спровокували сумнівний суд, суто турботою про довкілля.
Жінка стверджує, що головна мета ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту», яку вона очолює, — не допустити нераціонального використання земель.
«АрселорМіттал» позиціює себе як сталевар номер один і найбільший інвестор в Україні та Кривому Розі. Тому найтяжчий тягар наш (громадської організації) – це судові справи, пов'язані з відстоюванням права громадян жити в безпечному навколишньому природному середовищі», – заявила експрокурорка.
Крім того, пані Василина переконує: у громадській організації вона не отримує жодного доходу, а «Мірбез» начебто працює виключно лише на громадських засадах за рахунок особистого часу і власних фінансових можливостей.
Що далі?
8 вересня стало відомо, що Окружний адміністративний суд міста Києва залишив без задоволення позов ГО «Міжрегіональне бюро екологічного захисту».
На думку представників ВГО «Стоп корупції», які стежили за ходом суду за 80 млн, цей позов фактично став «порожньою витратою бюджетних коштів».
«Керує цією організацією експрокурорка Василина Нікульнікова із сумнівною репутацією. На нашу думку, позов був нічим не обґрунтований, тож не дивно, що суд залишив його без задоволення», – прокоментував правозахисник Володимир Циганов.
Понад те, до нашої редакції продовжує надходити інформація щодо діяльності токсичного «Міжрегіонального бюро екологічного захисту», і ми не залишаємо цю тему.
Безпосередньо перед виходом розслідування Кирила Вольного в ефір на гарячу лінію «СтопКору» зателефонували кілька місцевих жителів. Тому чекайте на другу серію матеріалу, де буде оприлюднено нові факти й коментарі.
Нагадаємо:
- Журналістам стало відомо щонайменше про три гучні історії, пов’язані фактично з рекетом підприємств у Кривому Розі.
