Доведення саботажу на елеваторі Полтавського КХП до пожежі – на жаль, непоодинокий випадок в Україні. Як діє ця цинічна схема, спрямована на приховування дерибану державного майна в аграрній сфері, дізнавайтесь із масштабного розслідування Христини Кришихи.
https://www.youtube.com/watch?v=UFdFipFN05Q
Нагадаємо, зерно, яке привозять з поля, закладають у підлогові склади. Але без обробки це зерно починає самозапалюватись через окислення. Аналогічні підлогові склади знаходяться і на двох елеваторах Полтавського КХП. Тому є підстави вважати, що саме аудиторська перевірка, ініційована новопризначеним директором Петром Гоголем та відчайдушні дії головного інженера Павла Зайця врятували елеватор від масштабної катастрофи.
Так само горів і елеватор у Жмеринці. Подія трапилася у червні торік. 3 вересня цього року аналогічна пожежа трапилась і на Старокостянтинівському елеваторі на Хмельниччині.
Можливо, суто випадково Петро Гоголь та Павло Заєць викрили масштабну багаторічну систему шахрайства та розкрадання державного майна, що охоплює всю Україну? Тоді як ця схема працює?
Працює все напрочуд просто. Маємо два об’єми зерна: фактичний — у цьому випадку 5,5 тисяч тонн, і фіктивний — 23 тисячі тонн. Елеватор як місце зберігання зерна є гарантом його наявності. Якщо за документами проходить фіктивна цифра, то саме нею оперують під час купівлі-продажу.
Фізично зерно не переміщується. Змінюється лише його власник. Тобто продавець укладає угоду на купівлю зерна, гарантом наявності якого є документи елеватора. І після укладання угоди через порушення умов зберігання або аварію обладнання (її забезпечують звільненням персоналу) товар утилізується. Якщо така угода застрахована, то шахраї отримують додатковий прибуток у вигляді компенсації.
Та найстрашніше – все це відбувається в масштабах сотень державних аграрних підприємств у всіх куточках України.