Українські підприємства, які втратили майно через російські обстріли, переходять до нової юридичної стратегії — вони намагаються довести відповідальність не лише держави-агресора, а й міжнародних фінансових структур, що продовжували працювати на її ринку під час війни.
Про це пише Багнет.
Повномасштабна війна змінила не лише безпекову ситуацію в Україні, а й запустила новий етап юридичних баталій у міжнародних судах. Український бізнес, який зазнав значних втрат унаслідок російської агресії, дедалі частіше звертається до судів із позовами, що виходять за межі класичної моделі "держава проти держави".
Одним із таких прикладів стала справа двох київських компаній — ТОВ "Геліос-К" та ПП "Фідес". Їхнє майно було знищене внаслідок обстрілу Київщини російськими системами "Град" у березні 2022 року. Позивачі вирішили подати позов не лише проти російської федерації, а й проти міжнародної фінансової групи, що працювала на її ринку, — Райффайзен Банк Інтернешнл.
Суд першої інстанції задовольнив вимоги лише частково, поклавши відповідальність виключно на державу-агресора. Однак справа не завершена — українські компанії вже подали апеляцію, наполягаючи на ширшому трактуванні відповідальності.
Юристи позивачів будують аргументацію на доктрині "підняття корпоративної завіси". Вона передбачає, що формальна юридична незалежність дочірньої компанії не може захищати материнську структуру, якщо вона фактично контролює діяльність, отримує вигоди та впливає на ключові фінансові рішення.
На думку позивачів, саме така ситуація склалася з діяльністю банківської групи на території рф. Вони стверджують, що російська "дочка" міжнародного банку не була автономною структурою, а фактично інтегрованою частиною глобальної фінансової системи, яка продовжувала працювати в умовах війни.
Ключовим аргументом позову є фінансова участь у функціонуванні російської економіки. За матеріалами справи, дочірня структура банку в рф здійснювала виплати заробітної плати військовослужбовцям, надавала пільгові кредити та сплачувала податки до бюджету держави-агресора.
Саме ці податки, як наголошують позивачі, стали частиною фінансування військової машини, яка спричинила руйнування українських підприємств. За даними фінансової звітності, російський підрозділ банку сплатив до бюджету рф понад мільярд євро лише за 2022–2023 роки.
Таким чином, на думку українських компаній, міжнародна фінансова група фактично стала елементом економічної системи, що підтримує війну, а отже — несе співвідповідальність за завдану шкоду.
Цей підхід викликає значний резонанс у юридичній спільноті. Українська судова система вже неодноразово демонструвала готовність розглядати складні справи, пов’язані з наслідками агресії рф, однак цього разу мова йде про пряме залучення міжнародного бізнесу до процесу.
На відміну від стандартних позовів проти росії, які мають радше символічний характер через неможливість виконання рішень, нова категорія справ передбачає реальних відповідачів, які здійснюють діяльність у глобальній фінансовій системі.
Правники відзначають, що це може стати переломним моментом у формуванні міжнародної практики відповідальності бізнесу в умовах збройних конфліктів.
Українські позивачі також звертають увагу на світові прецеденти. Зокрема, у США розглядаються справи, пов’язані з фінансовими потоками, які могли опосередковано підтримувати терористичні організації. Це свідчить про поступове формування глобального підходу, за якого фінансові структури не можуть повністю дистанціюватися від наслідків діяльності своїх клієнтів чи дочірніх компаній.
Очікується, що Північний апеляційний господарський суд приділить справі особливу увагу, оскільки її рішення може створити важливий прецедент для подальших позовів як в Україні, так і за її межами.
У ширшому контексті ця справа демонструє нову тенденцію: Україна вибудовує не лише оборонну, а й юридичну інфраструктуру протидії агресії. І в цій системі дедалі більше значення набуває питання відповідальності тих, хто прямо чи опосередковано забезпечував функціонування економіки держави-агресора.
Справа "Геліос-К" та "Фідес" може стати лише першим кроком у довгій серії міжнародних процесів, де фінансовий бізнес вперше постане перед питанням: чи можна залишатися осторонь війни, якщо ти її економічно підтримуєш.
Раніше СтопКор писав, що Міністр економіки Олексій Соболєв заявив, що підприємства із заброньованими працівниками забезпечують близько 60% податкових надходжень до бюджету. Також у Мінекономіки повідомили про зростання промисловості, продовження програми "Національний кешбек" та підготовку до великої приватизації.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!