Виробництво сталі в Україні у серпні 2026 року скоротилося на 57,3% у річному вимірі – до 277 тис. тонн. Порівняно з липнем показник зменшився на 39,4%. Одночасно просіли виробництво чавуну та прокату, а проблеми окремих металургійних підприємств почали позначатися на роботі залізниці, портів та суміжних галузей.
Про це свідчать дані "Укрметалургпрому" та оцінки представників галузі, наведені Censor.net і GMK Center.
За січень–серпень 2026 року Україна виробила 4,35 млн тонн чавуну – 85,2% від показника за аналогічний період 2025 року. Виплавка сталі становила 4,30 млн тонн, або 87,5% торішнього обсягу. Виробництво прокату скоротилося до 3,59 млн тонн – 84,4% від показника січня–серпня 2025 року.
Найбільший спад припав саме на серпень. Виробництво чавуну скоротилося на 65,6%, сталі – на 57,3%, а прокату – на 57,4% у річному вимірі.
Російські удари зупинили великі підприємства
Однією з причин падіння стали російські атаки на металургійні підприємства.
Після ударів у серпні та вересні зупинили або суттєво обмежили роботу одразу кілька великих виробництв.
Зокрема, на "Запоріжсталі" після атак 11 та 27 серпня були пошкоджені енергетична і транспортна інфраструктура, доменне виробництво та допоміжні потужності. У серпні підприємство встигло виробити близько 46,2 тис. тонн сталі.
У ніч на 5 вересня внаслідок атаки пошкоджень зазнала "Каметсталь" у Кам’янському. Постраждали аглодоменне виробництво, енергетична та транспортна інфраструктура.
Також після повторних російських ударів у вересні було зупинено первинне виробництво на "АрселорМіттал Кривий Ріг". Причиною стали пошкодження доменного комплексу. Повідомлялося також про загибель працівників та підрядників.
У "Метінвесті" наразі не називають термінів відновлення "Запоріжсталі" та "Каметсталі". Фахівці продовжують оцінювати пошкодження виробничої, енергетичної та транспортної інфраструктури.
Металургія тягне за собою залізницю та порти
Проблеми ГМК виходять далеко за межі самих підприємств. За оцінкою GMK Center, галузь забезпечує близько 40% вантажної роботи "Укрзалізниці", формує 30-40% вантажної бази українських портів та забезпечує 10–20% роботи машинобудування.
У металургійному секторі безпосередньо працюють близько 70 тисяч людей, ще приблизно 280 тисяч робочих місць пов’язані із суміжними галузями.
Через скорочення виробництва зменшуються обсяги перевезень сировини та готової продукції. Зокрема, за серпень залізничні перевезення продукції "Метінвесту" скоротилися на 1,3 млн тонн. Компанія також повідомляє про дефіцит локомотивів, машиністів і вантажних вагонів.
Окремою проблемою залишається морська логістика. У серпні експорт українського чавуну через проблеми з портами, за даними галузевих медіа, впав до нуля.
Переорієнтація вантажів на європейські порти збільшує логістичні витрати та робить частину поставок економічно невигідною.
Європейські обмеження додають тиску
Ситуацію для українських виробників ускладнюють і нові правила торгівлі з ЄС.
За оцінкою GMK Center, нові обмеження можуть скоротити українські поставки металопродукції приблизно на 60% порівняно з 2025 роком – до близько 1,05 млн тонн. Водночас окремі оцінки щодо квот стосуються інших категорій металопродукції та методик підрахунку, тому наведені показники не обов’язково суперечать один одному.
За даними United Ukraine, з 1 липня безмитні квоти були скорочені на 46%, а мито на понадквотові поставки зросло з 25% до 50%.
Додатковим фактором є CBAM – механізм вуглецевого коригування імпорту ЄС. Для українських виробників він означає додаткові витрати саме в умовах, коли підприємства вже несуть значні витрати через війну, пошкодження інфраструктури, енергетику та логістику.
Водночас Україна втрачає частину власного внутрішнього ринку. За оцінками GMK Center, частка імпортної сталі в українському споживанні зросла з приблизно 10–20% майже до 50%. Серед основних постачальників називають Туреччину та Китай.
Галузь просить державу про підтримку
Представники металургійної галузі пропонують низку заходів для стабілізації ситуації. Серед них – відновлення безпечної морської логістики, пом’якшення європейських квот для української сталі, спеціальний режим або відтермінування фінансових платежів за CBAM на період війни, створення механізмів фінансування відновлення пошкоджених підприємств та страхування воєнних ризиків.
Також у галузі говорять про необхідність залучення міжнародної допомоги та використання конфіскованих російських активів для відновлення промислових підприємств.
Водночас запропонований бізнесом фонд відновлення ГМК голова парламентського комітету з питань фінансів Данило Гетманцев назвав нереалістичним.
На тлі падіння виробництва наслідки можуть відчути не лише металургійні підприємства. Скорочення їхньої роботи означає менше вантажів для залізниці та портів, менше замовлень для машинобудівних і ремонтних компаній, а для промислових міст – ризик скорочення зайнятості та місцевих бюджетних надходжень.
За оцінками представників галузі, якщо нинішні проблеми з виробництвом, логістикою та доступом до зовнішніх ринків триватимуть, українська металургія може втратити частину своїх позицій не лише на зовнішніх, а й на внутрішньому ринку.
Нагадаємо, росія б'є по міжнародному бізнесу в Україні: експертка пояснила, як удари руйнують ланцюги постачання.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!