Нагадаємо, Національний банк України оприлюднив заяву про те, що звинувачення у використанні неліцензійної версії шрифту під час розробки дизайну купюри 1000 гривень не відповідають дійсності.
“Усі зображення на банкнотах є авторською графікою. Художники, що працюють над дизайном, не використовують готові малюнки чи шрифти, вони власноруч створюють векторні графічні елементи дизайну, в тому числі й літерний напис номіналу банкноти”, - заявили в НБУ, підкресливши, що використання авторських унікальних елементів є необхідною умовою захисту грошей від підробки.
Разом з тим, у Нацбанку припускають “частковий збіг окремих елементів на банкноті з зображеннями у відкритих джерелах”.
Зазначимо, що раніше у дизайнерській спільноті поширилася інформація про те, що один із шрифтів на щойно презентованій купюрі найвищого номіналу є піратським. Аналіз подібності елементів шрифту на купюрі до офіційної та незаконно видозміненої версій шрифту Bickham Script (правовласник - виробник програмного забезпечення Adobe) та пошук джерел походження “піратки” здійснив український дизайнер-шрифтовик Богдан Гдаль.
“У шрифту Bickham Script, створеного дизайнером Річардом Ліптоном у 1997 році, а пізніше ліцензованого компанією Adobe, до 2016 року взагалі не було офіційної кириличної версії. Отже, якщо ним хтось користувався, це були лише піратські видозміни, які автоматично вважаються краденими, оскільки ліцензія шрифту прямо забороняє будь-яку модифікацію форм літер та їхнє перевидання”, - пише Б. Гдаль на своїй сторінці Facebook.
Представник корпорації Adobe на запит Б. Гдаля підтвердив, що на українській банкноті використана неліцензійна версія їхнього шрифту, проте відмовився коментувати, чи збирається компанія висувати претензію до українського Нацбанку.
"В Україні прецедентів судового процесу щодо авторського права на шрифт поки що немає, проте у міжнародній практиці такі суди були, і за подібне правопорушення вдавалося відсудити максимум 2 млн доларів", - коментує правовий експерт Богдан Хмельницький.
На його думку, ситуація в цілому є показовою для України, де культура захисту авторських прав залишається вкрай низькою.
“Поки що питання хвилює лише блогерів. В Adobe не готові сказати, чи доберуться вони до нашої гривні. Але я їх добре зрозумію, якщо доберуться. Україна їх і так грунтовно задовбала своїми неліцензійними “Фотошопами”, - пише у своєму блозі експерт.
