Чи буде напад Росії взимку? Про інтерв'ю Олександра Лукашенка телеканалу BBC і те, як працює білоруська пропаганда, а також яким чином до маршів антивакцинаторів причетна Росія, розповідає Ася Клітна в рубриці «ХтоЗна».
Записки з психлікарні або нові меседжі КДБістів. Сьогодні поговоримо на тему, чи можливий напад Росії взимку, про інтерв’ю Лукашенка ВВС та уроки білоруського агітпропу. А ще – до чого тут антиковідні марші.
Отже, в останні тижні головними темами були провокації на польсько-білоруському та російсько-українському кордонах. На західному напрямку Білорусь із новим-старим союзником випробовували нерви ЄС, використовуючи як гарматне м’ясо мігрантів. А на українсько-російському Росія скупчила своїх армійців і військову техніку. І спостерігає, як на це реагує Київ та його партнери.
Зараз напруга на польсько-білоруському кордоні трохи спала. Однак 100 тисяч російських військовиків у повітрі, на жаль, не розчинилися.
Керівник ГУР України Кирило Буданов у інтерв’ю Military Times припустив, що напад Росії може припасти на кінець січня – початок лютого наступного року.
І передбачатиме (цитуємо): «авіаудари, артилерійські та бронетанкові атаки, за якими підуть повітряно-десантні атаки на сході країни, десантні атаки в Одесі та Маріуполі Донецької області та менше вторгнення через сусідню Білорусь».
Такі ж терміни називають і в американській розвідці. Буданов каже: атаці передуватиме серія психологічних операцій із боку Кремля, щоб дестабілізувати ситуацію в Україні та показати, що «влада зрадила народ». Зокрема, йдеться про організацію тривалих протестів проти вакцинації, розпалення заворушень, пов’язаних із економікою та постачанням енергоносіїв.
А в Києві на цьому тлі 24 листопада відбувся великий марш антивакцинаторів.
Учасники акції принесли з собою плакати з гаслами «Ні чипізації!» і «Світова змова сил зла проти Бога та людства». Деякі з демонстрантів тримали в руках банери з перекресленим QR-кодом. Вочевидь, це мало символізувати обмеження, які влада запроваджує для невакцинованих.
Проте журналісти не полінувались і перевірили, куди веде цей QR-код. Білий кролик вивів нас на сайт «Єдиної Росії». Отакої! У Кремля вус відклеївся.
Однак, попри невеселу перспективу нападу на Україну з трьох флангів, декілька видань зійшлись у думці:
Путін, імовірно, сам ще не знає, що робити зі стягнутими до кордону збройними силами.
Зокрема, про це написали в американських Bloomberg і The New York Times. За їхніми словами, Росія ще не вирішила, що робити з військовими, яких вона зосередила біля українського кордону. Однак нарощення військ сприймається американськими посадовцями серйозно, не як блеф.
Тим часом міністерка зовнішніх справ Великої Британії Елізабет Трасс заявила, що російська влада припуститься помилки, якщо вирішить вдертися на територію України. Вона нагадала, що Україна є союзницею її країни, а отже матиме підтримку.
А в союзному Кремлю Мінську самопроголошений диктатор Олександр Лукашенко дав інтерв’ю кореспонденту ВВС Стіву Розенбергу.
У якому заявив, що ЄС буцімто завинив Білорусі. І взагалі має «молитися» на Мінськ через участь білорусів у боротьбі з фашизмом під час Другої Світової. І Європа начебто досі не розрахувалася за втрати білоруського народу.
І ще одна хвилинка білоруського агітпропу. Молодого й перспективного пропагандиста звуть Григорій Азарьонок. У постпротестній Білорусі він виконує роль місцевого Соловйова й Скабєєвої водночас. У його рубриці на ютубі, яку дивом не прикрили за розпалення міжнаціональної ворожнечі, є чимало шедеврів. У одному з них він погрожує полякам новим 1939-м та військовою міццю Білорусі й Росії.
Можна лише уявити, яке фантастичне інтерв’ю Бацька дав би Азарьонку. Так чи інакше, але пропагандист ретранслює меседжі офіційного Мінська. І на ці послання варто зважати.
Як і на полеміку прессекретаря Путіна Пєскова про те, що Україна начебто шукає спосіб повернутися до силового врегулювання ситуації на Донбасі.
Зокрема, через збільшення присутності в регіоні військових НАТО. І додав: «Це – болюче видовище, тому що спричинить найсерйозніші наслідки». Що ж у вас так за Іловайськ і Дебальцеве не боліло?
Ось така цікава геополітична картинка виходить. Та, попри обіцянки про підтримку від партнерів, жоден із них не допоможе стабілізувати внутрішню ситуацію в Україні. Яку, з одного боку, невтомно розхитує Кремль. А з іншого, не менш натхненно – представники нашої еліти.
