Україна готується до чергового раунду переговорів радників лідерів Нормандської четвірки. Зустріч запланована на 10 лютого, якщо усі сторони погодять цю дату.
Але головне не коли, а чого очікувати Україні від цих перемовин.
Нині лишається низка важливих і нерозв'язаних питань. Є пункти, прописані у домовленостях, але вони мають подвійне трактування. А є те, що треба передбачити та врахувати. Сам документ потребує актуалізації, бо був підписаний у 2015 році, а запланований до виконання — до кінця того ж року. Відтоді минуло 7 років.
Наприклад, у документі нічого не сказано про розмінування, вихід із рублевої зони, паспортизацію та багато інших питань. Ці елементи у Мінських угодах не згадуються, але їх треба якимось чином розв'язувати.
Україна готова виконувати Мінські домовленості. Але на умовах і в національних інтересах України.
На цьому постійно наголошує президент Володимир Зеленський і члени його команди.
Москва ж постійно саботує та зриває виконання Мінських домовленостей, бо переслідує власні цілі.
Загалом відповідь на питання, хто саме не виконує зобов’язання, – очевидна вже для всього цивілізованого світу та наших міжнародних партнерів.
Мінські домовленості – не ідеальні, але інших у нас немає. Це єдиний рамковий документ нині. У ньому намішані безпекові та політичні питання. Цей документ піддається критиці, лунають докори, що він підписаний не в інтересах України, що це план капітуляції. Але українська сторона постійно відстоює національні інтереси.
Україна проти проведення виборів на Донбасі під дулами кулеметів. Україна проти прямих переговорів із ватажками терористичних організацій.
Наші умови прості, логічні та послідовні — дотримання режиму тиші, допуск моніторингової місії ОБСЄ на непідконтрольну територію, обмін утримуваними особами, розведення сил і засобів, розмінування, відкриття нових КПВВ. Тільки після дотримання цих пунктів Мінських угод Україна готова перейти до виконання політичної частини документа. І знову ж таки – винятково в інтересах нашої держави.
Що ми точно можемо констатувати – вже п'яту добу на Донбасі не було зафіксовано жодного порушення «режиму тиші». Не було поранених або вбитих. І це маленька, але така важлива перемога. А ще переговори у Нормандському тривалий час були заморожені. Зараз же процес зрушив із мертвої точки.
