Влітку минулого року доведені до відчаю валютні позичальники звернулися за допомогою до нового уряду. Люди в правовому полі просили у держави захисту та підтримки.
Прем'єр-міністр України Олексій Гончарук пообіцяв взяти нашу проблему на особистий контроль, ретельно у всьому розібратися і не залишити нас сам на сам з цією бідою.
Розбирався довго. Мабуть, і справді дуже ретельно. І таки дійсно, не обдурив, своє бачення розв'язання нашої проблеми озвучив.
Дякуємо, звичайно, Олексію Валерійовичу, що ви у всьому розібралися та іпотечну політику в країні кабалою назвали. Тут і не посперечаєшся: кабала і є, причому довічна й передається з покоління в покоління у спадок.
От тільки запропонований вами варіант виходу з цієї кабали – він, знаєте, "на любителя". Я б сказала, на особливого поціновувача, не для кожного.
Ми, валютні позичальники, змушені просити залишити за собою право відмовитися від вашої привабливої пропозиції. А то, того й гляди, ви, прости Господи, і дітей наших на панель вивести запропонуєте... Ви ж у нас такий, завжди рішення знайдете.
Зброя-наркотики – це, звісно, справа прибуткова, але з чого ж ви взяли, що якщо позичальник – то відразу й порушник закону?
Та ні ж, Олексію Валерійовичу, до хрипоти в горлі й до оскоми котрий рік доводимо: ми – не шахраї, не варто нас до них зараховувати!
Ми вигребли всі наші кров'ю і потом зароблені заощадження, продали батьківські квартири, гарували й гаруємо на кількох роботах, щоби лише з іпотечною кабалою впоратися! Як на духу: ми закони не порушували й порушувати не плануємо. І совістю не торгуємо. А те, що в кабалу втрапили – бо не міністри, мільйонних премій собі виписати не можемо.
Коли бізнес від кредитів загнувся і ми втратили робочі місця – за кордон поїхали працювати, щоб з кабали видертися. Але навіть цих грошей позичальникові не вистачає і ніколи не вистачить для того, щоб задовольнити ненаситні апетити банків та їхніх кептивних колекторських компаній. Все, чого ми хотіли й хочемо – це мати нехитрий дах над головами наших сімей. Чи забагато, на вашу думку, хочемо?
Ми розуміємо, що вам, Олексію Валерійовичу, довелося провести багато часу в роздумах над розв'язанням нашої проблеми, але може ще якісь варіанти є? Без образ, ну не наше це, зброя-наркотики, не знайдемо ми себе на цій слизькій доріжці. Хай вже за звичаєм на цьому заробляють ті, хто й раніше: чиновники, силовики та можновладці.
А нам би чесною працею як-небудь, ви тільки, дорогенький, умови для цього створіть. Або не заважайте як мінімум!
Коли вже банки, як ви стверджуєте, ліквідні, може і рішення ліквідне для валютних позичальників знайдете? Ви вже подумайте, будь ласка, постарайтеся.
P.S. Із трепетом і невеликою часткою іронії у сподіванні на те, що джерело вашого неперевершеного креативу нарешті вичерпається і ваші реальні рішення не змусять на себе довго чекати.
