Рада національної безпеки і оборони України (РНБО) 12 лютого ввела санкції проти Петра Порошенка, лідера "Європейської солідарності" та експрезидента України. Це рішення спричинило широкий резонанс як серед політичних експертів, так і в суспільстві. Думки щодо цього кроку розділилися: одні вбачають у накладенні санкцій політичні репресії та підготовку до майбутніх виборчих перегонів, інші нагадують, що Петро Олексійович за час свого президентства також не цурався подібних методів для боротьби з опонентами й конкурентами. Окрему дискусію викликає й питання, чи була державна зрада у діях Порошенка і, якщо так, то в чому саме він зіграв проти національних інтересів.
Сам Петро Порошенко відреагував миттєво, назвавши санкції "антиконституційними і політично мотивованими". У своїй заяві експрезидент звинуватив чинну владу в переслідуванні політичних опонентів.
"Це не стало для мене новиною. Я мав усю інформацію про підготовку цієї провокації, але до останнього вірив, що здоровий глузд переможе. Але переміг нездоровий", – наголосив Порошенко, припускаючи, що рішення ухвалив особисто Володимир Зеленський.
Попри те, що медіапростір був зайнятий новинами про переговори Трампа, путіна і Зеленського, подія із санкціями привернула увагу експертної спільноти, яка розділилась у своїх оцінках. Одні розглядають це як політичне переслідування, інші ж нагадують, що подібні дії Порошенко сам застосовував під час свого президентства.
Оцінки експертів
Політолог Євген Магда прокоментував ситуацію, звернувши увагу на символічність часу ухвалення санкцій: "Парадоксально, але факт: Петро Порошенко сам оголосив про санкції РНБО проти себе. Володимир Зеленський... не ризикнув: указ оприлюднять завтра, коли він буде на шляху до Мюнхена. Небезпечне це місто для тих, хто знає історію," — зазначив Магда, натякаючи на історичні паралелі з Мюнхенською угодою 1938 року.
Відомий журналіст Віталій Портніков звернув увагу на можливість арешту Порошенка за статтею "державна зрада", яка унеможливить вихід під заставу. Він також пов’язав це з глобальними викликами, які постають перед Україною:
"Президент Трамп розпочав перемовини з путіним, і було чітко продемонстровано, що Україну про результати консультацій будуть тільки інформувати. І це – важливий момент не лише російсько-української війни, а й момент істини для української державності. Я б навіть сказав більше: в історії збереження української державності. У цій ситуації питання національної єдності є вирішальним для того, щоб ми могли говорити про здатність вплинути на хід перемовин двох ядерних надпотуг, які явно тяжіють до діалогу одна з одною. І тільки підтримка наших європейських друзів та образ України як демократичної держави може дозволити нам сподіватися на те, що у майбутньому українська держава існуватиме на політичній мапі світу. Ставки є дуже високими, можливо, найвищими за все 21 сторіччя. І в цій ситуації ми бачимо боротьбу з політичними опонентами, яка може бути пов’язана виключно з ідеєю, що потрібно готуватися до наступних виборів".
Оглядач Цензор.НЕТ Євген Кузьменко у своїй реакції порівняв дії Зеленського з політикою путіна та Трампа, наголошуючи на ризиках для демократичної системи України:
"Учорашнє рішення РНБО – свідчення того, що президент Зеленський не розуміє сутності українського народу. Це рішення а-ля путін і а-ля Трамп. В Україні таке якщо й пройде, то ненадовго. І справа не в прізвищі Порошенко. Просто це – не країна самодержавства. І не розуміти це під час війни – значить завдавати шкоди своїй країні".
Дарина Чиж, колишня речниця Міхаїла Саакашвілі, а нині співробітниця Міністерства розвитку громад та територій України, прокоментувала ситуацію із санкціями РНБО проти Петра Порошенка. Вона зазначила, що саме експрезидент свого часу відкрив своєрідний "ящик Пандори", використовуючи РНБО як інструмент для політичного тиску на опонентів.
"12 лютого 2018 року. Ти 'за волосся' виганяв Саакашвілі з України. 12 лютого 2025 року. Нарешті. Такі новини. Деда, ти сядеш! Більше нічого не даруй мені на день народження 🤗 Жму руку, обіймаю", — іронічно написала Чиж.
Справа "Молдовського металургійного заводу"
У 2019 році за президентства Петра Порошенка було знято санкції з "Молдовського металургійного заводу" (ММЗ), розташованого у невизнаному Придністров’ї. Цей завод був одним з найбільших платників податків самопроголошеної "Придністровської Молдовської республіки", яка має проросійську орієнтацію.
Як з’ясували журналісти "Схеми" та RISE Moldova, санкції були зняті після офіційного звернення молдовського прем’єр-міністра Павла Філіпа, тісно пов’язаного з олігархом Владом Плахотнюком. Лист з проханням про зняття санкцій потрапив до Адміністрації президента, і вже за 12 днів РНБО ухвалила відповідне рішення.
Мая Санду, бувши на той час прем’єркою Молдови, назвала це рішення "частиною корупційних схем", які підтримували режим у Придністров’ї. За її словами, фінансові потоки із заводу сприяли існуванню проросійського режиму, що шкодило як Україні, так і Молдові.
Розслідувачі зазначили, що швидкість ухвалення цього рішення викликає питання про його мотиви, а також про можливі вигоди, які отримали зацікавлені сторони. Цей епізод є одним із прикладів політичного використання РНБО за часів Порошенка, яке тепер нагадують у контексті санкцій проти самого експрезидента.
Санкції проти Петра Порошенка стали значущою подією для внутрішньополітичного ландшафту України. Вони викликали хвилю дискусій серед політичних експертів, які вбачають у цьому як політичні репресії, так і продовження практики, яку сам Порошенко використовував у минулому.
Очевидно, що подібні дії мають серйозний вплив на суспільний клімат і політичну єдність у критичний для України час. Найближчими тижнями події навколо цього рішення можуть суттєво вплинути на розклад сил у внутрішній політиці України.
Нагадаємо, РНБО запровадила санкції проти Петра Порошенка: як відреагував експрезидент.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!
