Чотири роки триває боротьба за повернення в народну власність розкрадених земель Арабатської стрілки. Журналісти і активісти Генічеського відокремленого підрозділу ВГО «Стоп корупції» неодноразово викривали корупційні схеми і махінації керівництва Генічеського району з розбазарювання прибережної смуги. Реакція на проблему з боку нового виконувача обов’язків голови Херсонської ОДА може бути своєрідним тестом на корупцію.
Існує думка, що якщо проблему висвітлили у ЗМІ, то її обов'язково розв'яжуть. У тоталітарному СРСР критичні статті навіть в регіональних виданнях приводили до кадрових перестановок і часто закінчувалися кримінальним покаранням «героїв» публікацій. Аналогічні наслідки журналістських розслідувань були і у «вільному» світі. Досить згадати Уотергейт або Іран-контрас. Але в Україні це працювати перестало.
Ні, розслідування виходять постійно і реакцію в суспільстві викликають колосальну, але для фігурантів розслідувань не закінчуються навіть репутаційними втратами. Вони не втрачають ані владу, ані гроші, ані свободу.
Колись давно Франсуа де Ларошфуко сказав, що лицемірство - це данина поваги, яку порок платить чесноті. Чиновники змушені лицемірно вдавати, що вони піклуються про народ і його добробут. Особливо їхня активність у спричинені добра зростає перед виборами. У цей час активність слуг народу і кандидатів на це місце зростає багаторазово. Вони обіцяють, що центральне місце в їхній діяльності займе людина. А насправді їхньою основною роботою є перерозподіл умовно всенародного надбання, яким їм надано право управляти.
Роботу цього механізму демонструє Генічеська районна адміністрація Херсонської області, яка «керує» землями перлини Азовського моря — Арабатської стрілки.
Арабатська стрілка — це тонка піщана коса, яка простягнулася від Керченського півострова до Генічеська, невеликого курортного містечка на півдні Херсонської області. Ще з часів СРСР пляжі стрілки використовували для розміщення санаторіїв на березі теплого і неглибокого Азова.
З часів СРСР не тільки багато води утекло, але і помінялися власники колись «всенародних» здравниць. Але вільна берегова лінія продовжувала вабити туристів, тому виник попит на ділянки землі з білим піском поруч із морем. А там, де є попит — завжди з'являється пропозиція.
Але виникла непереборна проблема, яка називалася Водний кодекс. Його ухвалила Верховна Рада в далекому 1996 році. У ньому зазначено, що «з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення» в межах водоохоронних зон навколо морів виділяються земельні ділянки для прибережних захисних смуг і ширина їхня не може бути меншою ніж два кілометри за межами населених пунктів. Землі під прибережними захисними смугами належать до земель водного фонду і не можуть бути передані в приватну власність.
Начебто все однозначно, як напис «не влізай — уб'є». Але якщо український чиновник поставив щось собі за мету, то він перешкод вже не бачить.
У 2009 році Генічеська міська рада приймає рішення, яким затверджує проєкт прибережної захисної смуги уздовж Азовського моря на території району шириною від 10 до 100 метрів.
У своє розпорядження я отримав проєкт захисної смуги, і в ньому є все посилання і на Водний, і на Земельний кодекс, і на інші документи. Є навіть цитування законодавчої норми про «не менш як два кілометри від урізу води». Але якщо районна рада вирішила, що смуга повинна бути сто метрів, то вона і буде сто метрів і не метром більше. Чому? А тому що не треба ставити дурних питань і втручатися в повноваження депутатів райради.
Справедливості заради треба відзначити, що водоохоронна зона Азовського моря встановлена проєктом у два кілометри. Це теж буде важливо для нашого подальшого оповідання.
Після того, як Україна втратила контроль над Кримом, на Арабатську стрілку хлинув потік туристів. Цей шанс український чиновник не міг упустити.
Бриз, залітаючи у вікно голови Генічеської державної адміністрації, приносив не тільки запах моря, але і запах грошей. Тим більше вікна його будинку перебували в п'ятдесяти метрах від моря. Журналісти програми «Стоп корупції» з 2016 року знімали сюжети, в яких фігурував будинок Воробйова Олександра Степановича, побудований з порушенням усіх вимог українського законодавства. Ми опублікували і сфальсифіковане судове рішення, на підставі якого будинок вводився в експлуатацію. Про реакцію правоохоронних органів нам не відомо досі.
Але будинок на березі моря - ще не найбільший гріх керівника державної адміністрації, якому законом надано право передати громадянам безкоштовно землю під дачу.
Дача входила в те вузьке коло атрибутів багатства радянської людини, як машина і кооперативна квартира. Єдиною перепоною на шляху чиновника знову став закон, який зобов'язав перед виділенням землі розробити детальний план території.
І знайшовся архітектор, який наплював на заборону розміщувати дачі у водоохоронних зонах. За три роки на Арабатській стрілці затвердили плани територій більш як двох десятків дачних кооперативів загальною площею понад 120 гектарів. Планами уточнили використання рекреаційної землі під дачі, проблему обов'язкової державної експертизи розв'язали, збільшивши оплату з 20 гривень держзбору до 1000 доларів, але вже без квитанції. І «пішла писати губернія». Цей процес виведення землі з державної у приватну власність тривав до звільнення Воробйова з посади.
Програма «Ліфт», оголошена Президентом Зеленським, вивезла на посаду голови Генічеської адміністрації Андрія Онищенка.
Але морське повітря має якийсь магічний ефект. 229 з 574 розпоряджень Генічеської РДА за січень-грудень 2020 року стосувалися регулювання «дачного питання»! Але, як-то кажуть, апетит приходить під час їжі.
Масштаб розкрадання землі обмежувався 10 сотками, які закон дозволяв видати під дачу. Навіть ударники капіталістичної праці, якими виявилися голови адміністрації, не справлялися з поставленою перед собою метою — народну землю роздати окремим її представникам. У головах чиновників дозрів геніальний план: зробити всю Арабатську стрілку на території району суцільним селом.
Архітектор, який штампував плани під дачі, намалював і генеральні плани прибережних сіл. Плювати, що ці плани не схвалило управління екології Херсонської обласної адміністрації. В районі при РДА зібрали свою містобудівну раду і рекомендували проєкти до прийняття.
Цей хитрий хід дозволив змінювати цільове призначення ділянок, роздавати «безкоштовно» вже по 25 соток без державної експертизи та приватизовувати ділянки узбережжя без обмежень.
У політології є таке поняття «failed state». Воно перекладається як «держава, що не відбулася». Одним з основних ознак такої держави є нездатність центральної влади контролювати виконання законів на своїй території. Ми не будемо брати до уваги АР Крим або ОРДЛО. Візьмемо прикордонний район з Кримом — Генічеський. Відкрийте публічну кадастрову карту України і побачите, що вся Арабатка, всупереч закону, перейшла з виняткової державної власності в приватну. А власниками цих ділянок стали і депутати Верховної Ради різних скликань, і місцеві депутати, і працівники правоохоронних та контрольних органів...
На території Генічеського району вже давно існує «народна республіка», яка своїми рішеннями місцевих рад вносить зміни в українське законодавство, а «питання» розв'язує за допомогою тієї ж землі і грошей від її продажу.
Однак є маленьке «але»... Україна географічно розташована в Європі, тому повинна хоча б з фасаду виглядати демократичною і правовою країною. Дивні сусіди зі старої Європи в обмін на фінансову допомогу вимагають від наших чиновників українське законодавство синхронізувати з європейським, створивши правову державу. І механізми правової держави створені, але щось не дає законодавчим шестерням закрутитися у бік державних інтересів. І це «щось» — усім добре відома корупція.
Місцевий осередок ГО «Стоп корупції» у Генічеську звернувся з позовами до суду про скасування генерального плану села на Арабатській стрілці та рішення райради про затвердження прибережної захисної смуги уздовж Азовського моря. З ходом розгляду позовів можна познайомитися в реєстрі судових рішень за номерами 540/1111/20, 540/86/20, 540/2641/20. Усі процеси ще на стадії розгляду. Але вже в рішеннях видно, де є заангажованість суддів, які нічим не відрізняються від суддів Конституційного суду, котрі підтримали «скасування антикорупційного законодавства».
Питання незаконних дач може бути розв'язане на рівні голови Херсонської обласної адміністрації. Ми готуємо звернення до виконувача обов'язків голови Сергія Козира з вимогою скасувати незаконні рішення голови Генічеської РДА із затвердження планів дач на Арабатській стрілці. Його відповідь і буде лакмусовим папірцем реакції системи на беззаконня.
«Стоп корупції» доведе до кінця розпочату чотири роки тому справу та поверне землю в державну, тобто народну власність.
