У світлі того, що я бачу небезпечну тенденцію ошукати українців в питанні референдумів і провести його як опитування, маю акцентувати увагу на тому, що це не є правдою. Бо, здається, ми з вами стали жити в "чорному дзеркалі" – в світі напівправди та спотвореної реальності.
Отже, перше, що маю нагадати – отримання Україною незалежності. Загадайте, в який спосіб ми її отримали. Отримання країною незалежності відбулось через всеукраїнський РЕФЕРЕНДУМ.
Загальнонаціональний референдум на території колишньої УРСР щодо проголошення незалежності України відбувся 1 грудня 1991 року. На референдум було винесено одне питання: "Чи підтверджуєте ви Акт проголошення незалежності України?". Текст Акта, ухвалений Верховною Радою 24 серпня 1991 року, було наведено у виборчому бюлетені. Громадяни України висловились на підтримку незалежності. У референдумі взяли участь 31 891 742 особи — 84,18 % населення України. З них 28 804 071 особа (90,32 %) проголосувала "За".
Нагадаю, що саме референдум може змінити конфігурацію політичної карти України.
Конституція України – Розділ III. ВИБОРИ. РЕФЕРЕНДУМ
Стаття 69. Народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії.
Стаття 70. Право голосу на виборах і референдумах мають громадяни України, які досягли на день їхнього проведення вісімнадцяти років. Не мають права голосу громадяни, яких визнано судом недієздатними.
Стаття 71. Вибори до органів державної влади та органів місцевого самоврядування є вільними та відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Виборцям гарантується вільне волевиявлення.
Стаття 72. Всеукраїнський референдум призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених цією Конституцією.
Всеукраїнський референдум проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.
Стаття 73. Виключно всеукраїнським референдумом вирішуються питання про зміну території України.
Стаття 74. Референдум не допускається щодо законопроектів з питань податків, бюджету та амністії.
Також зазначу, що чинного Закону у нас зараз немає – Закон про всеукраїнський Референдум визнаний неконституційним(!) у 2018 році.
На думку КСУ, ухваливши цей закон, Верховна Рада сформувала законодавчі механізми безпосереднього здійснення народом влади за межами порядку, передбаченого Основним законом України, внаслідок чого було порушено конституційний принцип поділу влади. КСУ вважає, що за змістом закон не відповідає Конституції України, оскільки Верховна Рада цим законом врегульовує ті відносини, що є предметом регулювання Основного закону.
Зараз будуть збирати громадських активістів та волонтерів, які вхожі до АП як структури управління країною, незалежно від прізвища президента. Маю нагадати про відповідальність за те, що ви будете обговорювати. Маю надію, що ваш активізм має поступитися фаховості юристів, а амбіції впливати на процеси мають поступитися здоровому глузду і думкам про майбутнє країни.
Тому замість того, щоб давати можливість у незаконний спосіб змінити кордони, вимагайте якісних законів від ВР, а від 6-ого чинного президента – виконання і дотримання законів.
Бо все, що змінювало цю країну, проводилося через референдум. Пам'ятайте про це. Бо питання можна ставити й таким чином: "Що ви обираєте: палаючі шини на Майдані чи робочі місця на заводі?".
ІРИНА СОЛОШЕНКО, волонтер, медик Майдану
Читайте також : “Занепокоєні рішеннями і призначеннями нового Президента”: представники громадянського суспільства зробили спільну заяву
