Торік Конституційний Суд України прийняв рішення, яким відновлено редакцію Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 1998 року про виплату ветеранам грошової допомоги. Ішлося про щорічну виплату, яка має здійснюватися до 5 травняа у розмірі п'яти пенсій за віком. Проте не так сталося, як гадалося. Кабінет Міністрів, Міністерство соціальної політики ігнорують слово Закону, а також визначене право військовослужбовців отримати свої кошти.
У зв’язку з цим країною прокотилася хвиля судових позовів – ветерани АТО, Афганської війни, Другої світової війни почали масово звертатися до Феміди з вимогою донарахування соцвиплат.
Розрахунок Кабінету Міністрів що не всі ветерани звернуться з позовом до суду та це поможе «зберегти» кошти бюджету.
Щоб покласти край свавіллю держави 25 квітня ветеран АТО та голова відокремленого підрозділу ГО «Стоп корупції» у Генічеську Михайло Новосельцев звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з вимогою визнати Постанову Кабінету Міністрів України №325 від 08.04.2021 року протиправною, а також зобов’язати Кабінет Міністрів України внести зміни в Постанову про розміри виплати у 2021 році разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої законодавством України.
«До 5 травня, за законом, УБД отримують грошову допомогу від держави, яку нараховує Мінсоц згідно Постанови КМУ. Цього року я отримав 1490 грн. При цьому торік Конституційний Суд визнав, що допомога повинна бути в редакції закону 1998 року – тобто п'ять мінімальних пенсій за віком, що дорівнює 8845 грн. У Кабміні наплювали на це рішення КСУ, напевне тому, що 400 тисяч ветеранів – це багато. Я подав позов до ОАСК про визнання ухвали КМУ незаконною в частині учасників бойових дій.
Зазначу, що Верховний Суд прийняв у січні зразкову справу щодо незаконності зменшення виплат ветеранам АТО. Адмінсуди завалені позовами за минулий рік. Кабмін же продовжує незаконну політику зменшення виплат, що знову призведе до купи позовів. Відповідачі ж (Мінсоцполітики), своєю чергою, подають апеляційні скарги — та поки що жодної не виграли. А це — витрати на судовий збір та виконавче провадження. І це все йде з бюджету», – розповідає він.
За словами Новосельцева, у середньому до Херсонського адмінсуду за тиждень звертається близько 50 ветеранів.
Якщо припустити, що кількість звернень приблизно однакова (хоча цифри, швидше за все, більші), то на тиждень по країні виходить 1200 позовів до адмінсудів. На місяць це вже 4 800, а за рік виходить 57 600.
Процедура містить в собі такі витрати з держбюджету, як судовий збір за подання апеляційної скарги (близько 1300 грн), витрати на виконавче провадження (близько 500 грн), витрати на державного адвоката, який представлятиме інтереси ветерана (близько 500 грн). Тобто один такий позов коштує державі близько 2300 грн для держави.
Таким чином, судові позови ветеранів обходяться державі у 132 з половиною мільйони на рік "порожніх" витрат, адже військовики суди виграють.
При цьому, за даними Асоціації міст України, один судовий позов обходиться державі у 26 тисяч грн. Тобто, якщо 500 тисяч ветеран подадуть позов до суду, то витрати з місцевих бюджетів становитимуть 13 млрд грн. Станом же на 2020 рік в Україні налічували близько 460 тис. учасників бойових дій.
Історія питання
З 1999 року ветеранам війни виплачується щорічна одноразова грошова допомога до 5 травня. Щоправда, через кілька років після її впровадження розмір цієї допомоги став встановлюватися Кабінетом Міністрів України у зменшеному вигляді. Це стало можливим завдяки змінам, внесеним до ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу» під час прийняття ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Саме ці зміни й зменшили виплати. Якщо раніше розмір разової допомоги до 5 травня різним категоріям ветеранів війни визначався у кількості мінімальних пенсій за віком (для учасників бойових дій – 5 мінімальних пенсій, для осіб з інвалідністю внаслідок війни – 7, 8 або 10 в залежності від групи інвалідності, для учасників війни та членів сімей загиблих – 3 мінімальні пенсії), то у новій редакції записали, що разова грошова допомога виплачується «у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».
І хоча ці зміни до закону майже одразу були визнані неконституційними (рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008), вони продовжували діяти й Кабмін щороку своєю постановою визначав розмір грошової допомоги ветеранам. А наприкінці 2014 року таке право уряду підкріпили новими змінами до закону, які внесли вже через Бюджетний кодекс. Його розділ VI доповнили п.26, який визначив, що норми та положення, зокрема, статей 12-16 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу», застосовуються «у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів». У згаданих статтях якраз і йдеться про пільги різним категоріям ветеранів війни. Тобто Уряд знову отримав законне право самостійно визначати розмір виплат до 5 травня ветеранам війни, чим він й користувався, виплачуючи цю допомогу у зменшеному розмірі.
Правова ситуація змінилася
За останній рік правова ситуація для ветеранів війни суттєво покращилася. По-перше, Конституційний Суд України своїм рішенням від 27.02.2020 року № 3-р/2020 визнав неконституційними останні зміни (внесені через п.26 Бюджетного кодексу), якими Кабміну були делеговані повноваження щодо визначення розміру виплат ветеранам війни до 5 травня. У мотивації цього рішення суду підкреслено, що «держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов’язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов’язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності» та що невиконання державою соціальних зобов’язань щодо ветеранів війни «підриває довіру до держави».
«Обмеження або скасування пільг для ветеранів війни… без рівноцінної їх заміни чи компенсації є порушенням зобов’язань держави щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну, та членів їхніх сімей», – зазначається у рішенні.
Крім того, КСУ дійшов висновку, що кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їхню дію чи скасовувати їхні окремі норми. Що важливо – назване вище положення Бюджетного кодексу визнано неконституційним і таким, що втратило чинність із дня ухвалення рішення Конституційним Судом України, тобто з 27.02.2020 року. Це рішення є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
Друга нібито гарна новина для ветеранів – це рішення Верховного Суду України у зразковій справі № 440/2722/20 від 29.09.2020 року щодо розміру виплати ветерану війни разової щорічної грошової допомоги до 5 травня. 13 січня цього року Велика палата Верховного Суду залишила у силі рішення, прийняте суддею Полтавського окружного адміністративного суду щодо визнання протиправною бездіяльність обласного Центру з нарахування та здійснення соцвиплат. Суд зобов’язав Центр нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу інваліду війни 2-ої групи: на додаток до виплачених йому у 2020 році 3640 грн доплатити 8 мінімальних пенсій за віком (13104 грн). А це аж 9464 грн! У рішенні суду наголошується, що під час розгляду таких справ необхідно керуватися редакцією ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яка передбачає виплату грошової допомоги до 5 травня у розмірах, що кратні мінімальним пенсіям за віком. Що важливо – адміністративні суди при розгляді аналогічних справ мають враховувати правові висновки ВСУ, викладені у рішеннях за результатами розгляду зразкових справ. Отже, вірогідність позитивних рішень для ветеранів, які будуть оскаржувати зменшений розмір виплати до 5 травня, майже стовідсотковий!
Кабміну час приймати рішення
Якщо користуватися логікою права, то треба визнати, що виплати мають відбуватися за рішеннями Конституційного Суду, тобто у кратних розмірах мінімальної пенсії відповідно до пільгового статусу ветеранів війни. Проте є перешкода: на такий розмір виплат не вистачить коштів, передбачених на ці витрати у державному бюджеті. Щоб їх профінансувати, треба вносити зміни до закону про держбюджет та знаходити джерела додаткових надходжень для покриття нових витрат. Або ж зменшувати витрати за іншими статтями держбюджету.
Ситуація виглядає патовою. Держава спочатку обіцяє військовикам виплати, проте потім робить усе, аби їх не платити або платити у зменшеному розмірі. При цьому коштів із держбюджету на пенсії не вистачає. Вистачає лише на скандальні закупівлі, високі зарплати та розкішне життя чиновників.
Як повідомляв «СтопКор» раніше, українські військові пенсіонери заявляли про невиконання державою постанови Кабінету Міністрів №704, яка з 2018 року передбачала збільшення пенсій учетверо. Зокрема, обіцяної надбавки понад 500 тисяч колишніх військовослужбовців так і не побачили.
