Чернівці звикли називати "маленьким Віднем" чи "українським Парижем" — за архітектуру центру. Але з початком повномасштабного вторгнення місто стало ще й одним із найнадійніших тилових хабів країни: сюди прийшли сотні переселенців і нові капітали. А великі гроші традиційно тягнуть за собою корупційні ризики. Останніми роками Чернівецьку міськраду регулярно струшують обшуки та підозри від СБУ й БЕБ, під приціл яких уже потрапляла низка топчиновників. При цьому позиції самого міського голови Романа Клічука залишаються непохитними.
Про це — розслідування Марії Винниченко для "Стоп Корупції ТБ", яке журналісти присвятили одній історії: як звичайний бізнес роками судиться з містом за право орендувати комунальне приміщення, поки родинний бізнес мера під час війни демонструє вибухове зростання.
Аукціон, де все вирішила одна гривня
У червні 2022 року Управління комунальної власності Чернівців оголосило аукціон на оренду нежитлового приміщення на вулиці Степана Бандери, 5 — у самому центрі міста, дуже привабливій локації для бізнесу. У торгах узяли участь троє: двоє підприємців та одна фізична особа — Наталія Варгоцька.
Варгоцька запропонувала ціну лише на одну гривню вищу, ніж інший учасник. Але, як з'ясувалося, вона не виконала всіх умов аукціону: не подала заяву на участь і не завантажила документи про державну реєстрацію. Напередодні оголошення результатів Управління провело нараду й одноголосно ухвалило рішення дискваліфікувати Варгоцьку — у протоколі зазначено, що вона не подала документи, обов'язкове подання яких передбачене законом.
Право оренди автоматично перейшло до другої учасниці — ФОП Лариси Нагорняк. Управління підписало з нею договір. Але замість оформлення акту приймання-передачі та передачі ключів мерія розгорнула багаторічну судову кампанію — проти власного ж орендаря.
Скарга, Мінекономіки й звільнення "принципової" посадовиці
У серпні 2022 року дискваліфікована учасниця поскаржилася до Міністерства економіки, яке визнало дії Управління незаконними. Щоправда, позиція міністерства ґрунтувалася на загальних нормах закону, тоді як встановлення додаткових вимог на аукціонах у територіальних громадах — поширена практика.
Адвокатка Варгоцької Яна Кодрян наполягає: наявність статусу фізичної особи-підприємця не є обов'язковою умовою участі в аукціоні, а внутрішні порядки проведення торгів не можуть суперечити закону.
Адвокатка Нагорняк Влада Бартусевич пояснює логіку вимог інакше: йдеться про нежитлове приміщення в центрі міста, і громада зацікавлена в максимально можливій орендній платі, яку здатен забезпечити лише орендар зі статусом суб'єкта підприємницької діяльності. За її словами, у Чернівцях роками діяла практика, за якою для таких об'єктів (не гаражів і не житла) орендарем мав бути саме суб'єкт підприємницької діяльності — під це розробили й договір оренди, і методику нарахування орендної плати.
Пізніше Адміністративний суд ухвалив, що накази Управління не можна скасувати, адже з новим орендарем уже підписано договір. На міськраду це, судячи з подальших подій, не вплинуло.
Показово, що саме в цей період звільнили заступницю начальника Управління комунальної власності Тетяну Шепелько, яка відкрито заявила про тиск із боку мера: за її словами, Клічук вимагав від Управління підготувати проєкт рішення виконкому про скасування наказів по аукціону — хоча це прямо суперечило б закону про оренду державного та комунального майна.
Три роки судової каруселі
Невдовзі Чернівецька міськрада за підписом мера ухвалила рішення, яке фактично скасувало дискваліфікацію Варгоцької. Це рішення й запустило серію позовів: оскарження рішень виконкому, вимоги визнати договір оренди недійсним. Через 14 місяців після аукціону до суду звернулася й сама Варгоцька — попри те, що суди спершу кілька разів відмовляли їй через необґрунтованість позовів. Згодом, попри пропущені процесуальні строки, договір оренди все ж визнали недійсним.
Водночас Вищий господарський суд підтвердив: Управління незаконно блокує передачу приміщення в оренду законному переможцю — Нагорняк. Із запису одного із засідань Верховного Суду видно, що самі судді не приховували подиву щодо логіки дій міської ради: представник мерії не зміг чітко пояснити, яке саме право чи охоронюваний законом інтерес захищає своїм позовом, посилаючись лише на абстрактне "право власності територіальної громади" — і водночас визнав, що це право ніхто не порушував.
Один із суддів прямо запитав про практичний результат багаторічної тяганини: хто від цього виграв, якщо комунальна громада роками не отримує оренду за майно.
Понад 2 мільйони недоотриманого прибутку
Лише 1 серпня 2025 року — через понад три роки після аукціону — Лариса Нагорняк нарешті підписала акт приймання-передачі й отримала ключі від приміщення.
Журналісти підрахували ціну зволікання: 36 місяців, протягом яких майно не здавали в оренду, помножені на суму орендної плати 61 тисяча гривень, — це понад 2 мільйони гривень недоотриманого прибутку до бюджету громади. І це без урахування індексації, передбаченої договором, та витрат ресурсу й часу юристів міськради, які роками відстоювали позицію Варгоцької.
Адвокатка Нагорняк підсумовує ситуацію так: міська рада не відстоювала ні інтереси громади, ні інтереси орендаря, з яким сама уклала договір, — вона відстоювала інтереси особи, яку сама ж дискваліфікувала. При цьому склад керівництва Управління за цей час змінився.
Ремонт за власні кошти — і нова спроба виселення
Отримавши приміщення, Нагорняк почала ремонт, інвестуючи власні кошти, і справно платила оренду. Але судова епопея не завершилася: за черговим позовом Варгоцької суд визнав договір оренди між Нагорняк і міськрадою недійсним. Після цього мерія зажадала від власного орендаря звільнити приміщення — хоча в самій судовій ухвалі про примусове виселення чи звільнення площі взагалі не йшлося.
Наразі в господарському суді Чернівецької області розглядають нову справу — про фінансові втрати Нагорняк, які вже сягнули 1,5 мільйона гривень. За словами її адвокатки, міськрада фактично підтримувала процесуальну позицію Варгоцької протягом усього розгляду.
Логічне питання, яке напрошується: чому міськрада роками лобіює учасницю, яка не дотримала умов аукціону, — і різниця цінових пропозицій при цьому становила рівно одну гривню. Це запитання прозвучало прямо на засіданні Верховного Суду, де представник сторони підтвердив: пропозиція становила одну гривню.
Юрист, який утік від камери
Знімальна група відвідала одне із судових засідань і поспілкувалася з усіма сторонами процесу — крім представника міської ради Максима Філіпа, який уникав прямої відповіді на запитання, чим саме підтверджується статус Варгоцької як переможниці аукціону, і намагався перевести розмову на представників інших сторін.
Заступниця з минулим у бізнесі мера
Під час візиту до Управління комунальної власності журналісти поспілкувалися з новим керівництвом, яке зараз очікує на рішення суду. Але увагу привернула деталь: одна із заступниць начальника Управління, Оксана Білоус, до переходу на державну службу очолювала юридичний відділ ТОВ "Рома" — ключової компанії бізнес-імперії міського голови Романа Клічука. Сам мер прокоментував це так: якщо людина пропрацювала на мінімум, має досвід — вона рухається вище.
Мільярдні обороти бізнесу мера на тлі тяганини
Поки місто три роки не отримувало орендної плати за одне-єдине приміщення й витрачало ресурси на нескінченні суди, бізнес родини мера демонстрував стрімке зростання й, за даними журналістів, отримував певні преференції від виконкому. Мережа "Тайстра", пов'язана з родиною Клічука, за оцінками медіа, подвоїла виторг — до 2,6 мільярда гривень у 2024 році. Одночасно приміщення в центрі Чернівців, яке орендує пов'язана структура "Гойра Груп", частково відремонтували за кошти самої орендної плати.
Роман Клічук залишається кінцевим бенефіціаром власних компаній, хоча в деклараціях посадовця доходів від бізнесу не зазначено — попри це статус власника нікуди не подівся. Українське законодавство прямо забороняє посадовцям поєднувати владні повноваження з управлінням бізнесом, оскільки це створює конфлікт інтересів — особливо коли компанії активно заробляють у місті, де ти ухвалюєш ключові для громади рішення. Під час виборчої кампанії сам мер визнавав, що чесно не готувався до передачі бізнесу і зараз саме з юристами обговорює, як це зробити.
Ринок, ресторан і тераса
Ще одна історія, яку розкопали журналісти, стосується колишнього директора Калинівського ринку Олега Гульпака, призначеного на посаду 2021 року. До цього він керував мережею магазинів "Зорька" (ТОВ "Гастроном 148"). На місці одного з найпопулярніших магазинів мережі сьогодні працюють ресторан "ШоШо" та магазин "Тайстра" — обидва входять до групи компаній мера. У 2024 році міська рада надала в оренду землю перед цими закладами, а вже в березні 2026-го власники отримали дозвіл на реконструкцію об'єкта — тепер там працює літня тераса.
Журналісти узагальнюють просту закономірність: для наближених осіб у Чернівцях — швидкі ремонти, вигідна оренда та оперативні дозволи на тераси. Для інших підприємців — роки бюрократичної тяганини, прямі фінансові збитки та бюджет громади, який недоотримує мільйони через чиїсь приватні інтереси. Автори розслідування зазначають, що продовжують досліджувати бізнес-імперію мера — зокрема з'ясовують, де саме розташовані заклади мережі та як комунальне майно переходило у приватні руки.
Читати також: мер-мільйонер: як Роман Клічук поєднує владу у Чернівцях та родинний бізнес?
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!
