
Прозора система публічних закупівель чи "шлагбаум" для небажаних підрядників: чому на тлі активізації російських повітряних атак укриття для гімназії у столиці не можуть збудувати вже другий рік, попри виділені на це з бюджету 332 млн грн? Хто і з якою метою блокує тендери у Дніпровському районі Києва – і чи дійсно у цій історії, за наявною інформацією учасників тендерів, може фігурувати депутат Київради Олесь Маляревич? Аби висвітлити ситуацію всебічно, редакція зв'язалась із паном Олесем, який наразі вже чотири роки служить у ЗСУ, і взяла його коментар.
Команда СтопКору спробувала розібратись у ситуації довкола гімназії №191. Це – заклад, що носить ім’я видатного вітчизняного поета Павла Тичини, розпочав роботу ще далекого 1968 року і був першим на Березняках закладом з українською мовою навчання. Проте сьогодні навчальний процес – під загрозою зриву, і все – через ймовірні маніпуляції довкола тендеру на будівництво протирадіаційного укриття.
Два роки без укриття: як критичний проєкт загруз у процедурах
Як стало відомо редакції СтопКору з відкритих джерел, будівництво протирадіаційного укриття для гімназії №191 у Дніпровському районі Києва залишається нереалізованим ще з 2024 року. Перша закупівля була зупинена без підписання договору – тоді замовник послався на скорочення фінансування.
У 2025 році Управління освіти Дніпровської РДА оголосило повторний тендер з очікуваною вартістю 331,96 млн грн. Дані про закупівлю оприлюднені в системі ProZorro.
Втім, процедура швидко перетворилася на ланцюг скарг, рішень Антимонопольного комітету та взаємних оскаржень між учасниками.
АМКУ: дискримінаційні вимоги та скасування рішень
Ще в ході попередньої закупівлі (оголошеної у лютому 2025 року) учасники торгів звернули увагу на умови тендерної документації, які мали ознаки дискримінаційних. Одна зі скарг була подана до Антимонопольного комітету України.
Розглянувши скаргу, колегія АМКУ визнала частину вимог незаконними, зобов’язавши замовника внести зміни.
Після коригування документації у липні 2025 року в аукціоні змагалися три компанії. Найнижчу ціну – близько 281,4 млн грн – запропонувало ТОВ "Ю ВАН Інжиніринг", яке й було попередньо визначене переможцем.
Компанія "Укрбуд-Проект-Реконструкція" подала скаргу до АМКУ, стверджуючи, що переможець не відповідає кваліфікаційним критеріям. Зокрема, як вказує Укрбуд-Проект-Реконструкція" у поданій скарзі, ТОВ "Ю ВАН Інжиніринг" орендувало складське приміщення і будівельний кран лише до кінця 2025 року, хоча роботи за проєктом триватимуть до кінця 2026-го – це порушує вимогу про наявність матеріально-технічної бази на весь строк виконання робіт.
АМКУ погодився, що аргументи слушні, і рішенням від 4 вересня 2025 року скасував перемогу "Ю ВАН", повернувши його пропозицію на етап кваліфікації.
Остаточно процедура зайшла в глухий кут після відхилення пропозиції "Ю ВАН Інжиніринг" на підставі листа БЕБ України.
Замовник фактично отримав "зелене світло" від АМКУ усунути "Ю ВАН", і невдовзі знайшов новий привід: лист від БЕБ. У ньому стверджувалося, що ТОВ "Ю ВАН Інжиніринг" фігурує у кримінальному провадженні щодо ухилення від сплати податків. Попри те, що закон вимагав надати учаснику 24 години на усунення невідповідностей, замовник цього не зробив – посилаючись на лист БЕБ, він просто відхилив пропозицію "Ю ВАН".
Компанія подала ще одну скаргу, звинувативши замовника в зловживанні та відвертому ігноруванні закону. Розгляд затягувався: АМКУ кілька разів переносив засідання, що фактично гальмувало процес до кінця осені 2025 року.
У підсумку тендер так і не завершився укладенням договору. Після усунення "Ю ВАН" у фіналі залишився єдиний претендент – компанія "Укрбуд-Проект-Реконструкція" з ціновою пропозицією близько 299,1 млн грн. Формально саме вона стала б переможцем торгів. Втім, замовник не поспішав підписувати угоду.
Коли більше не залишилося підстав для відхилення учасників, було застосовано універсальну відмовку – заявлено про відсутність фінансування. Як наслідок, Prozorro позначило статус закупівлі як такої, що не відбулася.
Припущення про "шлагбаум": що говорять учасники
За інформацією телеграм-каналу "Викривач", представники компаній-учасників у неофіційних коментарях припускають, що серія зривів може бути наслідком не лише формальних порушень. За їхніми словами, у Дніпровському районі нібито діє неформальний механізм контролю над підрядами – так званий "шлагбаум".
За даними Transparency International Ukraine, подібні схеми вже фігурували раніше в матеріалах НАБУ – зокрема у справах, пов’язаних з "Енергоатомом" та так званими "плівками Міндіча", де йшлося про блокування платежів і вимоги 10-15% "за прохід".
За словами представників компаній, на яких посилається "Викривач" на засадах конфіденційності, подібний бар’єр імовірно стоїть і на шляху будівництва шкільних укриттів у Києві.
Саме це, за припущенням учасників, може пояснювати дивні метаморфози тендеру щодо гімназії №191: від імовірних спроб "просунути" дискримінаційні вимоги до раптової появи листа БЕБ і фінального скасування закупівлі. У результаті можлива схема спрацювала – ніхто "чужий" підряд не отримав, укриття не збудоване, а кошти не витрачені.
Зауважимо, наразі прямих доказів застосування такої схеми саме в кейсі гімназії №191 у відкритих джерелах немає, тому ці твердження варто розглядати як припущення учасників ринку, а не встановлені факти.
До чого тут Олесь Маляревич: політичний вплив чи тіньовий контроль?
Учасники ринку неофіційно пов’язують ситуацію навколо тендерів із політичним контекстом Дніпровського району. За їхніми словами, депутат Київради від партії "Удар" Олесь Маляревич багато років представляє цей район на рівні столичної влади і може здійснювати певний вплив на локальні бюджетні процеси.
За даними політхабу "Чесно", у 2014 році Олесь Маляревич був обраний депутатом Київради від партії Удар. У медіа Маляревича пов'язували з політиком Олесем Довгим.
У 2015 році був обраний депутатом Київської міської ради від БПП по 55 округу Дніпровського району. Був першим заступником голови з питань інвестиційної діяльності постійної комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.
У 2019 році балотувався до Верховної ради 9 скликання від партії "Європейська солідарність" по мажоритарному округу № 214 м. Київ, не обраний. Увійшов у ТОП-20 за витратами на виборчу кампанію. Бюджет його виборчої кампанії становив 3,29 мільйона гривень. Маляревич витратив 330 тисяч власних коштів на виборчу компанію.
Того ж року мешканці Дніпровського району зазначили, що їм телефонували від кандидата Маляревича та нагадували, за кого "можна" проголосувати на виборах. Роздавав футболки зі своїм прізвищем дітям у таборі "Острів скарбів". Громадський рух ЧЕСНО наголошував, що використовувати дітей для політичної агітації неприпустимо.
У 2020 році Маляревич був обраний депутатом до Київської міської ради від партії "Удар". Призначений секретарем комісії Київської міської ради з питань транспорту, зв'язку та реклами. У 2021 був призначений першим заступником голови Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації.
За даними "Чесно", У 2025 році депутат проголосував "за" 87% так званих "туалетних схем" – корупційних виділень землі.
За інформацією медіа, свого часу у Київраді депутат Маляревич нібіто працював із відомою "Сильною Україною" Сергія Тігіпка, проте коли часи змінилися, швидко від неї відійшов.
Як вказує 368.media, Олесь Маляревич володіє вражаючим портфелем нерухомості, який викликає запитання щодо джерел фінансування.
У його декларації за 2024 рік зазначені квартири у Києві: (49,3 кв. м), придбана у 2004 році за 177,5 тис. гр та (64,5 кв.м), куплена 11 січня 2024 року за 5,58 млн грн. У депутата є апартаменти у Східниці Львівської області (31,2 кв.м), придбані 18 вересня 2024 року за 624 тис. грн. Також він має два об’єкти незавершеного будівництва: апартаменти в Східниці (68,08 кв.м) та Яремче (49,18 кв.м), розпочаті у 2023 році.
Маляревич є власником 12 земельних ділянок загальною площею понад 40 гектарів у Київській, Вінницькій, Полтавській, Хмельницькій областях та АР Крим. Також "ударівець" володіє двома автомобілями: Lexus ES350 (2011), придбаним за 560 тис. грн та Range Rover 4.4 (2005), куплений за 250 тис. грн.
У відкритих джерелах Маляревич уже фігурував у журналістських матеріалах, де йшлося про лобіювання бюджетних правок та непрозорі рішення Київради.
За словами підприємців, з якими спілкувався СтопКор, ключову роль у комунікації з учасниками нібито відіграє неформальний радник, який може бути пов’язаний саме з оточенням Маляревича. Формально ця особа не значиться ані посадовцем РДА, ані офіційним радником депутата.
Зауважимо, для київського істеблішменту подібна історія, схоже, – не поодинокий випадок. Приміром, у 2022 році НАБУ та САП викрили на хабарництві іншого депутата Київради. Владислав Трубіцин (голова однієї з комісій Київради) разом зі своїм помічником і групою посадовців організували схему одержання 1,39 млн грн неправомірної вигоди – за забезпечення перемоги у міських електронних торгах заздалегідь визначених компаній і подальше безперешкодне ведення ними бізнесу. За даними слідства, вони "гарантували" підприємцям виграш тендерів на розміщення МАФів у різних районах столиці (у тому числі в Дніпровському).
Цей випадок засвідчує: тіньові "смотрящі" за столичними підрядами – реальність, з якою активно борються антикорупційні органи.
ОНОВЛЕНО: Як цю історію коментує сам Олесь Маляревич? Редакція СтопКору записала коментар депутата
Аби почути позицію самого Маляревича з приводу ситуації довкола тендеру, ми зв'язались телефоном із депутатом та отримали його відповіді. Далі наводимо дослівно коментар Олеся Маляревича:
"Я – депутат Київради трьох каденцій. З 2022 року я служу у Збройних Силах України. Починав у ТрО міста Києва, Дніпровський район, батальйон 128, 112-та бригада. Потім, з травня 2022 року ми стали 92-ю бригадою, харківською. І паралельно було утворено підрозділ "Ахіллес" роду військ ударних БПЛА, потім батальйон, далі окремий полк. Зараз ми вже стаємо бригадою.
Я – заступник командира полку "Ахіллес" Юрія Федоренка, позивний "Одісей". Ми – повноцінні військові.
Оскільки я депутат Київради, а це публічний статус, то на сесії, коли є виклики, приїжджаю до Києва для здійснення депутатських повноважень. Це і рішення на підтримку армії, і округом потрібно займатись, районом, містом. У мене є громадська приймальня, вона працює.
Дуже часто можна почути, що я нібито не служу, що мене бачили в Києві. Я вже чотири роки в армії. Зараз немає можливості з армії демобілізуватися. Лише або "200", або "300", або троє дітей. Або піклування за батьками, які потребують догляду. У мене такого немає. Я служу, ми розвиваємось, ми дуже ефективний підрозділ. Ми входимо у топ-5 в Україні серед усіх підрозділів. І коли пишуть у телеграм-каналах, що я не служу, читати це дуже образливо.
Це що, коли людина в армії, то потрібно або сидіти в окопі і не вилазити, або загинути? Але тоді я б себе дискредитував як депутат. Бо виборці вимагають роботи, вони продовжують телефонувати. Всі питання депутати продовжують вирішувати – на війні вони чи ні. Я що, не можу приїжджати до Києва, коли маю на це офіційний привід, запрошення на сесію чи комісію? Коли ми приїздимо, то використовуємо цей момент, щоб комунікувати для підтримки нашого підрозділу, мобілізації, фінансування. Тема ставлення до військових, на мій погляд, – дуже важлива. Адже такі дописи культивують ненависть до військових у суспільстві.
Навесні 2025 року виникла ситуація, коли були заарештовані члени земельної комісії. Після цього робота комісії була заблокована. До мене звернулись колеги, мер міста Києва. Кажуть: Олесь, ти не мав жодних особистих земельних питань за всі 10 років каденції (і це правда – дійсно, не мав), ти можеш провести комісію й скасувати проблемні рішення. Я провів комісію та голосування.
Після цього з'явилась ідея у колег з інших фракцій – запропонувати мені очолити земельну комісію. І одразу після цього у різних медіа почались негативні публікації проти мене – щодо служби, фінансових, професійних, особистих питань тощо. Після цього в мій бік полився хейт.
Зараз вийшов матеріал на СтопКорі, де припускають, що я маю відношення до тендерів з будівництва укриттів у школах. Що я можу сказати? Це – загальноміські потужні проєкти, кожен з яких передбачає 200-300 млн грн на будівництво. І по них проводилися тендери у системі ProZorro.
У Дніпровському районі планувалося будівництво чотирьох укриттів. Будується нараз три. По четвертому – не визначений переможець, двічі чи тричі перепроводились торги. І там є два учасники процесу (якщо чесно, я навіть не знаю назв даних компаній, але вони вказані у статті), які один на одного подають скарги до АМКУ, в суди тощо.
Я зараз не є посадовою особою. І жодним чином не впливаю на рішення, кому бути, а кому не бути. Це правда. Голова району взагалі призначений президентом Зеленським. Я обраний від "Удару", це фракція Кличка. Є вертикаль виконавчої влади в районі, яка виступає замовником даного будівництва. І, при всій повазі до вас (медіа – ред.), я не маю таких повноважень, щоб впливати на тендерні процеси.
Якби це було так, то про це казали б набагато раніше. Але воно з'явилось саме зараз, коли треба ще чимось "мокнути" мене, тому що я йду на земельну комісію. І вигадали ще й це. Моя думка – це політичне замовлення, медіакілерство. Коли багато різних епізодів починають виливати на одну особу.
Про мене вже казали, начебто я "кум Комарницького", його ставленик і хочу очолити земельну комісію. Я Комарницького взагалі не знаю. Так сталося, що я 10 років є депутатом Київради, але з Комарницьким незнайомий.
Коли мене НАБУ викликало на бесіду в рамках операції "Чисте місто", бо викликали всіх голів комісій, перше питання було: чи знаєте ви Комарницького? Я кажу: я не знаю Комарницького і прошу вас, використовуючи всі технічні засоби (а НАБУ має найкращі такі засоби), перевірити, чи знаю я Комарницького, та озвучити правду. Щоб мене вже припинили цим довбати.
Я вважаю, що все, що відбувається зараз стосовно мене в медіа, – це намагання дискредитувати мою особистість як депутата. І ще раз хочу сказати: я не маю жодного стосунку до визначення переможця тендеру на будівництво укриття у школі. У мене немає таких повноважень. Усе має бути вирішено в законний спосіб. І я дуже хочу, щоб це укриття було збудоване. Воно вже давно має будуватись. Але дві компанії, які беруть участь, просто знищують одна одну цими процесами – скаргами, судами тощо.
Я закликаю вас перевірити ці факти. Розібратись у деталях усього процесу. Та опублікувати, хто і коли подавав яку заявку, хто і чому був відхилений, і які подальші дії з боку цих сторін відбувалися".
Він також заперечив, що нібито був якимось чином повʼязаний з Олесем Довгим.
"Політхаб "Чесно", здається, вже видалив цю інформацію. Я завжди був опонентом Довгого, а його помічниця була моєю конкуренткою на виборах 2014 року", – додав Маляревич.
Питання без відповідей: що досі залишається в тіні?
У цій історії залишається низка принципових питань, на які поки немає публічних відповідей:
- Як саме тіньовий радник вийшов на учасників тендерів? Чи представлявся він офіційно – радником депутата, представником Дніпровської РДА або "куратором" закупівель? І чи має він взагалі якийсь зв’язок з Олесем Маляревичем?
- Чи озвучувалися конкретні суми, відсотки або "такси" за проходження тендеру? У чому полягала вимога: відкат до підписання договору чи "плата за платежі" після виконання робіт? Яким саме чином відбувалося "відсіювання" небажаних компаній?
- Яка саме справа НАБУ може стосуватися цього "радника"? І чи пов’язана вона з будівельною сферою, чи з іншим видом діяльності?
Аби розібратись у цій заплутаній історії, редакція СтопКору направила письмові запити до:
- Дніпровської районної державної адміністрації Києва,
- Антимонопольного комітету України,
- Національного антикорупційного бюро України.
Наразі очікуємо на офіційні відповіді та реагування.
Історія з укриттям для гімназії №191 – це тест не лише на прозорість закупівель, а й на реальну пріоритетність безпеки дітей під час війни. Чи стане ця справа черговим "завислим" тендером – чи приводом для системних висновків, покаже найближчий час.
Нагадаємо, стало відомо, що лише 32 зі 52 станцій київського метро забезпечують реальний захист від обстрілів і радіації.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!
Допоможи зламати корупційні схеми – надішли сигнал у чат-бот.






