26 березня стало відомо про смерть "героя росії", командира 1-го батальйону 247-го десантно-штурмового полку Дмитра Лисицького. Спочатку повідомлялося, що він загинув у бою, але пізніше росЗМІ почали поширювати інформацію про нібито самогубство офіцера.
Спочатку інформацію про смерть Лисицького опублікував український журналіст Юрій Бутусов. За його даними, окупанта ліквідували українські бійці. Журналіст нагадав, що саме цей командир був відповідальний за "Іловайський котел", під час якого його десантники розстрілювали українських військовослужбовців.
"За війну в Україні в січні 2015-го Лисицький був нагороджений званням Герой Росії. 247-й полк зазнає великих втрат під час вторгнення в Україну у 2022-му році, ліквідація Лисицького серйозно послабить боєздатність", – пише Бутусов.
Версія росЗМІ
Пізніше російське видання "Осторожно Media" з посиланням на власні джерела опублікувало інформацію, що Лисицький загинув не під час бойових дій, а у власній квартирі у Ставрополі, бо в неділю вранці вчинив самогубство. Для цього він скористався мисливською рушницею.
Тоді ж нібито його товариші по службі заявили, що останнім часом Лисицький мав суїцидальні думки після скарги на його неправомірні дії щодо особового складу полку.
Варто зауважити, що росіяни не змогли узгодити між собою, яку інформацію про смерть Лисицького краще подати. Підконтрольне Кремлю видання "РИА Новости" заявляє, що командир окупантів загинув у бою. Цю інформацію вони отримали від ректора Ставропольського державного аграрного університету Володимира Ситникова, випускником якого якраз і був Лисицький.
Що відомо про загиблого російського командира Лисицького
Народився окупант у селі Бурлацьке Ставропольського краю 27 листопада 1974 року. Заочно закінчив Ставропольську державну сільськогосподарську академію в 1998 році. За освітою був зооінженером та інженером-маркетологом.
Паралельно у свої 19 років він вирішив піти у військо та одразу почав воювати. У 1993 році розпочав свій кривавий шлях у Абхазії, а потім воював у Дагестані (1999), Чечні (1999-2000), Югославії (2000-2001), Чечні (2001-2004), Абхазії (2008), у Сирії та на Донбасі. За свої "заслуги" отримав звання "героя росії" та орден "За заслуги перед батьківщиною" другого ступеня й медаль Суворова.
Нагадаємо, у лютому стало відомо, що ЗСУ ліквідували росіянина, який був учасником новорічного звернення путіна.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому телеграм-каналі та Facebook!
