Керівників Держспецзв’язку Щиголя і Жору підозрюють у махінаціях на тендерах. Як за допомогою злочинної схеми їм вдалось заробити понад 62 млн гривень та чому детективи саме зараз взялися за розслідування справи дворічної давнини?
Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України (Держспецзв'язку) є спеціалізованим органом управління, що діє у сфері захисту інформації та спеціального звʼязку. Держспецзв'язку виконує 93 завдання й функції та формує державну політику в 16 сферах (згідно із Законом України "Про Державну службу спеціального зв'язку та захисту України").
У штаті Держспецзв'язку та підприємств, що належать до сфери управління служби, працюють понад 11 тисяч фахівців, з-поміж яких 80% — військовослужбовці. Річний бюджет Держспецзвʼязку становить 3,9 млрд гривень.
Корупція в Держспецзвʼязку: ексголова під вартою
Всього за три дні керівник Держспецзв’язку Юрій Щиголь пройшов шлях від топчиновника, який відповідає за кіберзахист країни та закупівлю дронів для ЗСУ, до людини, яка опинилась під вартою.
Кабмін звільнив голову Держспецзвʼязку Юрія Щиголя та його заступника Віктора Жору.
Це сталось після того, як НАБУ і САП викрили організовану групу у складі з керівництвом Державної служби спеціального звʼязку та захисту інформації України (Держспецзвʼязку), які заволоділи державними коштами на суму понад 62 млн грн. Дії осіб кваліфіковані за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу.
Вищий антикорупційний суд на два місяці заарештував колишнього очільника Державної служби спеціального звʼязку та захисту інформації Юрія Щиголя, попри те, що його хотіли взяти на поруки депутати від фракції "Слуга народу".
27 листопада стало відомо, що суд розпорядився взяти під варту й ексзаступника голови Держспецзв'язку Віктора Жору з можливістю внесення застави в розмірі 10 мільйонів гривень.
У межах досудового розслідування встановлено, що у 2021 році відбулася закупівля засобів інформатизації, призначених для створення системи захищених реєстрів даних. Переможцем закупівлі визначено компанію, підконтрольну організатору злочинної організації, яка поставила програмне забезпечення ДП "Українські спеціальні системи", що належить до сфери Держспецзв’язку, за завищеною вартістю.
За умовами договорів на постачання відповідного ПЗ та послуг ДП перерахувало у 2021-2022 роках понад 285 млн грн. Проте реальна вартість ПЗ, яке компанія придбала в іноземного виробника, становила 223 млн грн. Різницю цих коштів, а саме понад 62 млн грн, учасники злочинної схеми вивели на рахунки підконтрольних компаній за кордоном з метою легалізації та розподілення між членами організованої групи.
Президент Зеленський виключив Юрія Щиголя зі складу Ставки верховного головнокомандувача і замість нього увів міністра цифрової трансформації Михайла Федорова.
Космічна швидкість внесення багатомільйонних застав
24 листопада стало відомо, що ексголова Держспецзв’язку Юрій Щиголь звільнений з-під варти. Про це повідомив Центр протидії корупції (ЦПК).
"За нього було внесено заставу, визначену судом. Нам невідомо, вніс він заставу самостійно чи це зробили треті особи, але швидкість внесення багатомільйонних застав космічна", – зазначають у ЦПК.
Звертається увага, що Щиголя відправили під варту із заставою у 25 млн грн. У ЦПК додали, що прокурори САП просили значно більші суми для Щиголя (50 млн грн).
Після виходу із СІЗО усі підозрювані повинні будуть дотримуватися низки обов'язків, зокрема утриматися від спілкування з свідками чи іншими підозрюваними, здати паспорти для виїзду за кордон та носити електронний браслет. Якщо вони обов'язки порушать, то заставу можуть стягнути в бюджет.
Чому ж детективи саме зараз взялися за розслідування старих справ? Причиною є обрання нових очільників САП і НАБУ, вважає Юрчишин, тому справи переглядаються. "Тема нацбезпеки й оборони зараз пріоритет для всіх наших антикорупційних органів. Вона формує розуміння міжнародних партнерів щодо продовження співпраці в закупівлі зброї", – каже Юрчишин.
Перша спроба НАБУ була у квітні 2023 року. "Тоді були обшуки в Щиголя, у Жори, у заступника голови Держспецзв’язку Олександра Потія, які нічим не закінчилися", – вважає Перевезій.
Офіційно в НАБУ не заявляли про квітневі обшуки у відомстві. Проте, за даними судового реєстру, під час обшуку службового кабінету Держспецзв’язку 25 квітня у двох співробітників відомства вилучили мобільний телефон і $167000. За результатами тих обшуків НАБУ не вручило підозру нікому з фігурантів справи.
Обшуки проводили в межах досудового розслідування кримінальної справи, де керівники та службові особи Держспецзвʼязку і підпорядковані відомству структури Пенсійного фонду, Мінсоцполітики, СБУ заволоділи коштами в особливо великому розмірі під час закупівель і розробки ПЗ, комп’ютерного та серверного обладнання. Ймовірно, це інша справа.
Армія дронів "для картинки та заради піару", – Разумков
"Спеціалізована антикорупційна прокуратура продовжує спрямовувати кошти на рахунок "Оборона" Національної платформи UNITED24 – ще майже 15 млн грн буде перераховано на проєкт Збройних сил України "Армія дронів", які мають сплатити засуджені відповідно до перших обвинувальних вироків у межах розслідування кримінального провадження щодо незаконного виведення коштів із АБ "Укргазбанк", – ідеться у повідомленні.
Як нагадали у САП, упродовж 2014-2020 років колишнє керівництво банку та інші особи під виглядом виплати коштів за послуги за залучення клієнтів банку (агентські послуги), які насправді не надавались, заволоділи 205 млн грн.
САП і Національне антикорупційне бюро України повідомили про підозру 16 особам, які залучались до участі у цій "агентській схемі", серед яких колишні голова Національного банку України, заступник міністра юстиції та перший заступник Генерального прокурора.
Підозрювані зобов’язались частково відшкодувати збитки та здійснити донати на підтримку ЗСУ.
Дмитро Разумков прокоментував ситуацію з армією дронів: "Ми багато їздили по фронту та спілкувалися із захисниками, і одне з запитань, яке їм ставили: "А чи бачили ви так звану Армію дронів?". Лише один офіцер Херсонського напрямку розповів про те, що їм привозили армію дронів, проте потім забрали назад. Якщо ми говоримо про армію, яка знаходиться на передовій — вона "Армію дронів" не бачила, і всі дрони, які є, були куплені або волонтерами, або ж самими військовими, за ті кошти, які вони отримують від держави".
НАБУ опублікувало листування по справі голови Держспецзв'язку: "Птах" у "колгоспі", кодове слово і пакет з 22 кг грошей
У відео наведено листування щодо призначення "потрібної" людини. У 2020 році власник групи компаній, яка упродовж семи років перемагала в тендерах Пенсійного фонду, Центральної виборчої комісії, Мінсоцполітики та інших на загальну суму в понад 1,63 млрд гривень, вирішив встановити контроль над закупівлями в структурах Держспецзв'язку.
Деталі схеми
За даними слідства, завдяки зв'язкам у державних органах, підприємець домігся призначення на посаду заступника голови Держспецзв'язку лояльної особи. Ймовірно, йдеться про заступника, що отримав підозру, – це Жора. Він був призначений 15 січня 2021 р.
Це було необхідно для запуску злочинної схеми з контролю над закупівлями, яка діяла щонайменше в 2020-2022.
НАБУ навело уривки розмов організатора схеми з підконтрольним кандидатом на посаду заступника. Держспецзв'язку в розмові називають "колгоспом". Голова служби Щиголь – "птица".
За даними правоохоронців, після призначення Жори заступником організатор схеми почав давати йому конкретніші "завдання". Зокрема, порадив робити закупівлю вихідних матеріалів для програмного забезпечення під грифом "таємно", далі – розробляти ПЗ через ДП з субпідрядом на підприємців.
У 2021 уряд визначив необхідність створення інформаційної системи, реалізацію чого доручили підпорядкованому Держспецзв'язку підприємству. Для заволодіння коштами на проєкт організатор схеми і Жора залучили голову Держспецзв'язку, керівника цього підприємства та його підлеглого. Щоб провести закупівлю без відкритих торгів та забезпечити перемогу ПЗ потрібних фірм, тендер провели таємним.
Після того, як тендер зробили таємним, обрали підконтрольні організатору схеми компанії, що мали поставити ПЗ.
Голова Держспецзв'язку звернувся до свого заступника Жори з вказівкою зробити коротку довідку про компанію, яка буде займатися реалізацією проєкту. Жора звернувся із цим до організатора схеми, а той сказав, що в довідку нема чого писати, бо це "прослойка", якій усього декілька років.
Потім організатор схеми надіслав Жорі три довідки про підконтрольні компанії: ТОВ 1, ТОВ 2 і ТОВ 3. Жора вказав, що ТОВ 2 не може брати участі, бо він був її засновником і керівником до призначення на посаду в Держспецзв'язку. Довідки він переслав Щиголю.
Таким чином, як ідеться у матеріалах справи, учасники схеми, ймовірно, ще за пів року до закупівлі ПЗ визначили переможця – підконтрольну компанію. ДП зрештою підписало з цією компанією договір на 124,9 млн гривень (118,7 млн – ПЗ, 6,1 – супутні послуги) з умовою авансу в 30% від вартості.
Після цього підконтрольна компанія уклала договір із розробником. При цьому вартість ПЗ склала 95,1 млн гривень, а загальна вартість із супутніми послугами не повинна перевищувати 99 млн. Таким чином учасникам схеми дісталося б щонайменше 23 млн гривень лише на перепродажі ПЗ.
25 жовтня частину авансу перерахували розробнику, а залишок в понад 5,7 млн гривень – компанії в Угорщині з ознаками фіктивності.
Після цього голова Держспецзв'язку запитав у свого заступника, чи не готовий організатор схеми розрахуватися за "першу частину платформи". Жора відповів, що "все закриють" після повернення голови Держспецзв'язку.
3 грудня 2021 р. ДП сплатило за програмне забезпечення і послуги залишки у 89,3 млн гривень. Частину коштів перерахували розробнику, а 18 млн гривень – компанії в Угорщині з ознаками фіктивності.
За даними НАБУ і САП, голова Держспецзв'язку організував передачу від організатора схеми через заступника та інших невстановлених осіб частини грошей, якими заволоділи учасники схеми.
"Кодове слово "локомотив"", – писав Щиголь.
Жора у відповідь слав суми грошей. Щиголь питав, чи то у євро, на що отримав підтвердження. Таким чином за 2021 рік учасники схеми організували та провели закупівлю програмного забезпечення, у результаті якої заволоділи 23,6 млн.
У 2022 році після початку воєнного стану учасники організованої групи продовжили ймовірну злочинну діяльність. Через іншу підконтрольну компанію вони реалізували майже ідентичну схему з провадження інформаційної системи.
Схоже, керівництво Держспецзв'язку, як і раніше, мало дані про реальну вартість ПЗ, брало участь у нарадах із розробниками та узгодили розмір націнок і незаконного прибутку.
Щиголь обговорював із невстановленою особою обмін пакету грошей у валюті. Вага одного з таких пакетів, за словами голови Держспецзв'язку, складала 22 кілограми.
"Мені тут привезли 6,4 – це 22 кг. Може мокрому віддати в гривні, щоб ручки не повідривалися", – писав він. НАБУ і САП повідомили голові Держспецзв'язку, його заступнику, екскерівнику та працівникам ДП, співробітникам підконтрольних організатору схеми компаній про підозру в заволодінні понад 62 млн гривень.
Отже, ексголова Держспецзвʼязку Юрій Щиголь та його заступник Віктор Жора зі спільниками за допомогою злочинної схеми, ймовірно, заволоділи державними коштами на суму понад 62 млн грн. Діяла ця схема щонайменше протягом 2020-2022 років, і вона ще раз підкреслює важливість підсилення контролю над фінансовими операціями у владних органах забезпечення чесності та прозорості у роботі.
Нагадаємо, СтопКор писав, що ексголова Держспецзв’язку Щиголь, нардеп Одарченко та забудовник Копистира вийшли із СІЗО.
До того ж СтопКор вже детально розбирався в цій ситуації та писав, що минулого тижня Кабмін екстрено звільнив голову Держспецзв’язку Юрія Щиголя та його заступника з питань цифрового розвитку Віктора Жору. Одразу після цієї новини Щиголю було оголошено про підозру у привласненні 62 мільйонів гривень державних коштів, про це повідомила пресслужба НАБУ.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому телеграм-каналі та Facebook !
