Розслідування резонансних кейсів у місті Одеса показало, що депутатка Ольга Квасніцька системно поєднує публічний тиск, інституційні звернення та медійну активність. Її участь у конфліктах навколо КП "Одеський зоопарк", Міжнародного аеропорту та земельних ділянок створює ефект повторюваної моделі впливу, яка виходить за межі традиційної депутатської діяльності та ставить під сумнів мотиви й пропорційність застосування повноважень.
Починаючи розслідування кейсу КУ "Одеський зоопарк", я не могла собі уявити, що все це вилиться в повномаштабне розслідування за участю депутатів міської Ради, активистів і не тільки політічних технологій. Як говорять правила піару, якщо скандал не втухає за тиждень – це комусь потрібно. Але буває ще один варіант розвитку подій – скандал призводить до більш детального вивчення конкретних осіб, що потім призводить до неочікуваних результатів. Саме другий варіант стався тоді, коли далекі від "тваринної" реальності люди почали цькувати персонал зоопарку, який життя поклав на те, щоб тварини та люди із задоволенням дивились одне на одного.
Аналіз публічної діяльності депутатки Одеської міської ради Ольги Квасніцької, яка нещодавно підключилась до інформативної атаки на комунальну установу, а також інформації, отриманої від джерел, дозволяє поставити ключове питання: чи йдеться про послідовну принципову політичну позицію, чи про відпрацьовану модель впливу на процеси прийняття рішень у місті?
Сценарії "впливу"
Сценарій, який простежується у низці публічних кейсів, пов’язаних із діяльністю депутатки Одеської міської ради Ольги Квасніцької, дозволяє говорити про наявність повторюваної логіки дій, що виходить за межі звичайної політичної активності. Аналіз відкритих джерел, публічних заяв та свідчень осіб, які звернулися до журналістів, вказує на послідовну модель, яка відтворюється у різних сферах ( від комунальних підприємств до питань землекористування та управління стратегічними активами міста).
Як правило, все починається з виникнення конфлікту навколо конкретного об’єкта. У різні періоди такими об’єктами ставали комунальні установи, земельні ділянки або важливі міські активи. Зокрема, у відкритому інформаційному полі зафіксовано активну участь Квасніцької у конфліктах навколо КП "Міжнародний аеропорт Одеса", а також КУ "Одеський зоологічний парк загальнодержавного значення". У цих випадках конфлікт швидко виходив за межі внутрішніх управлінських процесів і набував публічного характеру. Наступним етапом, як правило, стає розгортання активної публічної кампанії. У медіа та соціальних мережах з’являються заяви про можливі порушення, неефективність управління або загрозу інтересам громади. У випадку з Одеським зоопарком публічно озвучувалися твердження про неналежне утримання тварин та відсутність необхідної документації, а також висувалася вимога не продовжувати контракт із директором Ігорем Бєляковим. У кейсі аеропорту акцент робився на нібито незаконності угод, відсутності рішення сесії та передачі згоди на дії від імені громади через посадову особу - юриста департаменту ОМР Старостіна С.О. Такі заяви супроводжуються формуванням інформаційного фону, який створює значний суспільний резонанс ще до встановлення будь-яких правових висновків.
Паралельно з публічним тиском застосовуються інституційні механізми. Йдеться про направлення депутатських звернень, ініціювання перевірок, залучення правоохоронних органів та прокуратури. У ряді випадків фіксуються звернення до Офісу Генерального прокурора, вимоги перегляду кримінальних проваджень, а також ініціативи щодо кадрових рішень. Формально ці інструменти належать до законних повноважень депутата, однак їх системне використання у поєднанні з публічною кампанією створює комплексний тиск на об’єкти конфлікту.
За інформацією джерел, які звернулися до журналістів і наполягають на збереженні анонімності, у деяких випадках поряд із публічними та офіційними діями може існувати неформальний рівень взаємодії. Зокрема, йдеться про можливі пропозиції "врегулювати питання" поза публічною площиною. Хоча такі твердження потребують перевірки у встановленому законом порядку, їх поява у кількох незалежних свідченнях формує додатковий контекст до аналізу загальної моделі поведінки. У випадках, коли конфлікт не отримує бажаного для однієї зі сторін розвитку, відбувається подальша ескалація. Вона може проявлятися у посиленні медійного тиску, появі нових публічних звинувачень, ініціюванні додаткових перевірок або створенні перешкод у діяльності підприємств та установ. У результаті формується ситуація, за якої об’єкт конфлікту одночасно перебуває під інформаційним, адміністративним і політичним впливом.
Окрему увагу в цьому контексті привертають епізоди, пов’язані з діяльністю компанії "Бюро проектування, геодезії та оцінки", яка пов’язується з чоловіком Квасніцької - Гречиним. За даними публікацій, компанія працювала за договорами з бюджетними установами та фігурувала у кримінальному провадженні, а також згадувалася у конфлікті щодо земельної ділянки площею 38 соток, де лунали звинувачення у спробі рейдерського захоплення. Хоча ці обставини потребують окремої правової оцінки, вони створюють додатковий фон для аналізу можливого конфлікту інтересів.
Сукупність наведених фактів дозволяє говорити про повторюваність однакової логіки дій у різних ситуаціях. Йдеться не лише про окремі конфлікти, а про відтворювану модель, у якій поєднуються публічний тиск, використання інституційних інструментів та, за твердженнями джерел, можливий неформальний компонент. Саме ця системність і потребує окремої уваги з боку правоохоронних органів, оскільки у разі підтвердження може свідчити про використання депутатських повноважень не лише у межах представницької діяльності, а як інструменту впливу на господарські та управлінські процеси в місті.
Конкретні кейси
Конкретні кейси, що фігурують у публічному просторі, дозволяють більш предметно розглянути, як саме може проявлятися описана модель дій. Одним із найбільш резонансних є ситуація навколо КП "Міжнародний аеропорт Одеса". У своїх публічних заявах депутатка Одеської міської ради Ольга Квасніцька стверджує, що відповідна угода щодо майна аеропорту була укладена з порушеннями законодавства, а частина активів, які пропонуються до повернення громаді, фактично втратила цінність або відсутня. Вона також наголошує, що рішення не проходило через сесію міської ради, хоча, за її позицією, мало б розглядатися депутатським корпусом. Окремо вказується, що згоду на відповідні дії надав юрист юридичного департаменту Одеської міської ради Старостін С.О., діючи на підставі довіреності від міського голови. У цьому контексті Квасніцька зверталася до Офісу Генерального прокурора, ініціювала питання перегляду кримінального провадження та публічно закликала до подання апеляції у Вищому антикорупційному суді. Водночас, попри гучність заяв та тривалу присутність теми у медіа, ситуація навколо аеропорту протягом тривалого часу залишається у стані конфлікту без остаточного правового вирішення, що лише підсилює суспільний резонанс.
Іншим показовим прикладом є кейс КУ "Одеський зоологічний парк загальнодержавного значення". У публічних виступах Ольга Квасніцька неодноразово заявляла про неефективність керівництва установи та прямо звинувачувала директора Ігоря Бєлякова у неналежному утриманні тварин і відсутності належного розвитку закладу. Вона також наголошувала на тому, що під час перевірок не було надано необхідних документів. Паралельно ініціювалася робота відповідних комісій, формувався інформаційний тиск через медіа та громадськість, а ключовою вимогою стало непродовження контракту з директором. При цьому сама аргументація значною мірою базується на твердженнях про відсутність документів, що ускладнює можливість незалежної перевірки озвучених звинувачень та створює ситуацію, в якій публічний тиск випереджає юридичну оцінку.
Окремий блок становлять земельні та майнові конфлікти, у яких Квасніцька регулярно бере участь. У публікаціях та журналістських матеріалах вона фігурує як активна учасниця процесів, пов’язаних із забудовою узбережжя, розподілом земельних ділянок та управлінням комунальним майном. Зазначається її залученість до конфліктів навколо конкретних земельних активів, а також системна робота з темами, що стосуються інтересів великих девелоперських груп. У цьому контексті у відкритих джерелах з’являються непрямі згадки про можливі зв’язки з оточенням бізнесмена Аднана Кивана, хоча такі твердження потребують окремої перевірки та правової оцінки.
Додатковий вимір до цієї картини додає інформація про діяльність компанії ТОВ "Бюро проектування, геодезії та оцінки", яка пов’язується з чоловіком депутатки - Гречиним. За наявними публікаціями, ця компанія працювала за договорами з освітніми установами Одеси, а також фігурувала у кримінальному провадженні, в межах якого правоохоронні органи перевіряли відповідні контракти та документацію. Окремо згадується конфлікт навколо земельної ділянки площею 38 соток, де представники релігійної громади, зокрема священнослужителі собору Іоанна Кронштадтського, звинувачували компанію у спробі рейдерського захоплення. У свою чергу, інша сторона висувала зустрічні претензії, що перетворило ситуацію на затяжний публічний конфлікт із взаємними обвинуваченнями.
У сукупності ці кейси формують не лише набір окремих епізодів, а й цілісний контекст, у якому публічна діяльність депутатки перетинається з конфліктами у сфері майна, управління ресурсами та, опосередковано, бізнес-інтересів. Саме ця повторюваність сюжетів і ролей у різних ситуаціях створює підстави для аналізу не лише кожного кейсу окремо, а й загальної логіки поведінки, яка проявляється у цих історіях.
Хто така Ольга Квасницька?
Біографія Ольги Квасніцької демонструє поєднання глибокої юридичної підготовки, багаторічного досвіду у сфері господарського права та активної участі у процесах, пов’язаних із містобудуванням і управлінням комунальними активами. Вона є кандидаткою юридичних наук, доценткою кафедри господарського права, авторкою понад 60 наукових праць, а також має практичний досвід роботи у господарському суді Одеської області та в управлінні капітального будівництва Одеської міської ради. Така професійна траєкторія формує профіль фахівця, який добре орієнтується у правових механізмах регулювання майнових відносин, будівництва та використання земельних ресурсів.
Саме сфери містобудування, комунальна власність, земельні питання займають ключове місце і в депутатській діяльності Кванфцької. У звітах Квасніцької системно фігурують питання забудови, охорони культурної спадщини, земельного кадастру та контролю за використанням міських територій. Водночас аналіз кількох звітних періодів дозволяє зафіксувати важливу деталь: значна частина ініціатив або не підтримується депутатським корпусом, або залишається нереалізованою, або перебуває у тривалому процесі без завершеного результату. У деяких випадках самі комісії, які вона очолює, фактично не проводять засідань через процедурні або політичні причини, що об’єктивно обмежує можливість інституційного вирішення піднятих питань. Це створює ситуацію, в якій публічна активність значно випереджає формалізований результат.
Паралельно з цим у звітах, які представлені на офіційному сайті Одеської обласної Ради, фіксується системне використання правоохоронного інструментарію: заяви про кримінальні правопорушення, звернення до Офісу Генерального прокурора, СБУ, Державної аудиторської служби, БЕБ та інших органів. У різні роки такі звернення стосуються як об’єктів культурної спадщини, так і земельних ділянок, комунального майна або діяльності інших посадових осіб. Формально це виглядає як реалізація контрольної функції депутата, однак у поєднанні з публічними кампаніями та конфліктами навколо конкретних об’єктів створює ефект постійної ескалації. Саме на цьому перетині (професійної спеціалізації у сфері господарського права та містобудування, активного використання інструментів депутатського контролю та регулярної участі у конфліктних кейсах) формується ключове питання для аналізу. З одного боку, йдеться про депутата з високим рівнем юридичної компетенції, який системно працює з темами, що мають значний економічний і стратегічний вплив. З іншого, - повторюваність сюжетів, у яких публічний конфлікт, інституційний тиск і правові механізми застосовуються одночасно, дозволяє говорити про сталу модель поведінки, що виходить за межі окремих епізодів.
Політичний тиск і публічні загрози
Аналіз публічних заяв та офіційних звітів депутатки Одеської міської ради Ольги Квасніцької свідчить про системне використання риторики, пов’язаної із залученням правоохоронних органів у політичних процесах. Напередодні розгляду резонансних питань або сесій міськради у публічному просторі неодноразово звучать заяви про звернення до Офісу Генерального прокурора, поліції, СБУ та інших органів. Це підтверджується і звітами, де зафіксовано регулярне подання заяв про можливі кримінальні правопорушення, ініціювання перевірок та втручання у діяльність комунальних структур і посадових осіб. У поєднанні з активною медійною присутністю такі дії формують ситуацію, коли публічні звинувачення фактично передують будь-якій правовій оцінці.
За свідченнями джерел, подібна практика може використовуватися як інструмент політичного впливу: сам факт потенційного звернення до правоохоронних органів або запуску перевірки стає елементом тиску на суб’єктів рішень. У розглянутих кейсах це виглядає як повторювана модель : публічна заява, інституційне звернення, медійний резонанс і відсутність швидкого правового фіналу. В умовах воєнного стану така форма використання владних повноважень набуває особливої чутливості, оскільки може впливати на стабільність управління, бізнес-середовище та довіру до інституцій.
Особливої уваги заслуговує той факт, що ця діяльність відбувається в умовах воєнного стану, коли ресурси держави та місцевого самоврядування є обмеженими, а будь-який додатковий адміністративний чи репутаційний тиск на підприємства або комунальні установи має значно серйозніші наслідки. У такому контексті питання пропорційності, добросовісності та мотивів використання депутатських повноважень набуває не лише політичного, але й суспільно безпекового значення. У підсумку, поєднання біографічного профілю, задекларованих у звітах напрямків діяльності та фактичної участі у конфліктних процесах створює комплексну картину, яка потребує не лише журналістського, а й правового аналізу з боку компетентних органів.
Читати також: Розслідування: хто і навіщо хоче взяти під контроль Одеський зоопарк.
