Що відбувається на ринку пального України? Вітчизняні АЗС зуміли подолати паливну кризу перших місяців повномасштабної війни, але стикнулись із новим викликом – податковим пресингом. А для пересічних водіїв питанням номер один залишаються ціни на бензин. Як формувалася ціна до вторгнення, що змінилося з його і на що чекати найближчими місяцями?
Детальніше про це – у розслідуванні журналістки "СтопКору" Олександри Сербін.
Невеликий екскурс в історію:
До повномасштабної агресії рф Україна імпортувала близько 60% нафтопродуктів переважно з Білорусі та росії. Весь логістичний ланцюг проходив здебільшого морем або залізницею. На той час українські трейдери й гадки не мали, що їм доведеться повністю перейти на пальне з ЄС, яке треба буде возити автотранспортом.
"Коли в нас був припинений імпорт з півночі з сходу і був зруйнований ворогом Кременчуцький НПЗ й інші нафтобази, наші оператори вимушені були будувати ці нові логістичні маршрути і вони абсолютно всі нові, 97% традиційних маршрутів, каналів доставки пального, що були в минулому році зараз відсутня. Тому що ми вже не імпортуємо з Білорусі та росії, у нас заблоковані морські порти", – коментує міністерка економіки Юлія Свириденко.
Що змінилось із початком великої війни?
Наразі експерти стверджують, що до України надходить паливо з різних куточків світу: Польщі, Литви, Румунії, Нідерландів. І маршрут вже значно складніший. До прикладу, візьмемо сусідню Польщу. Від нафтопереробного заводу в Плоцьку лише до кордону України відстань сягає майже пів тисячі кілометрів.
Варто зауважити, що всіх цих домовленостей та логістичних шляхів з Європою станом на 24 лютого 2022 року просто не існувало. Тож коли ворог почав завдавати масованих ударів, у тому числі і по нафтобазах, мало не кожен українець зіткнувся з багатогодинними чергами на заправках, обмеженням продажу пального від 10 до 20 літрів та цінниками у 60-70 грн за літр.
Український паливний ринок не був готовий до війни, і на врегулювання ситуації потрібен був час.
Звісно, наша держава не могла стояти осторонь, вона також мала вплинути на кризу. До прикладу, були зроблені зелені коридори, що давали можливість бензовозам проїжджати без черги.
"На виконання завдань керівництва держави та уряду, прикордонники спільно з представниками митниці забезпечують безперебійний та позачерговий пропуск транспортних засобів, які перевозять пальне. Зокрема проведено взаємодію з представниками суміжних країн, які також пішли на зустріч та також позачергово приймають транспортні засоби які перевозять бензин та дизель", – розповідає начальник пресслужби західного регіонального управління ДПСУ Роман Павленко.
Уряд впровадив і інші пільги, аби подолати паливну кризу в Україні. Наприклад, Кабмін наклав мораторій на перевірки, які у той час значно послабили у тому числі і роботу самих АЗС, що працювали майже безперебійно.
Але тривали ці податкові "канікули" недовго.
Попри війну, фіскали досить скоро взялися суворо контролювати тих, хто реалізовує пальне. За офіційною статистикою Державної податкової служби України за останні півтора роки, за результатами контрольно-перевірочної роботи у період з 24.02.2022 до 31.07.2023 року, за порушення субʼєктами господарювання вимог законодавства у сфері виробництва, зберігання та реалізації пального було застосовано штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму понад 733 млн грн.
Крім того, у 2022 році було анульовано 4300 ліцензій АЗС, а за перші пів року 2023 року – вже 2600.
"У когось війна закінчилась і все повернулося, і першого, кого включили в плани перевірок – це ті, хто торгує підакцизними товарами, а саме великі АЗС. Ми знаємо, що податкова без якихось штрафів не виходить з підприємства. Чи варто застосовувати драконівські штрафи на якусь маленьку АЗС? Звичайно, вона не виживе після цього", – коментує віце президент українського національного комітету Дмитро Олексієнко.
Як така активність податківців впливає на автозаправний бізнес?
Редакція "СтопКору" надіслала щонайменше 20 запитів до представників різних мереж АЗС по всій Україні, аби почути їхню думку щодо штрафів від податкової у період повномасштабного вторгнення. Адже очевидно, що працювати як раніше у період війни усім дуже непросто. Почути відповіді на конкретні питання виявилося вкрай складно, проте нам все ж таки вдалося отримати одну ґрунтовну відповідь.
"Згідно з відповіддю, яку нам надали, в лютому 2022 року в одну з мереж АЗС АМІС влучила ракета. Об'єкт відновили і знову запустили в роботу. Логічно, що під заміну пішло все, у тому числі і касові апарати. Про зміни податкову повідомили електронно, однак не на папері. І саме за це АЗС отримала штраф у розмірі вартості заправки та анульовану ліцензію. І таких прикладів – чимало", – зазначає Олександра Сербін.
"Є реєстр технічних засобів, кожний пістолет, колонка, вимірювальний прилад має свій номер, і цей номер має бути в базі даних реєстру. Але кожного дня десь є поломки, ми щось замінюємо, все потрібно своєчасно не відремонтувати, а своєчасно внести до цього реєстру. Якщо не внесли до реєстру, знову величезний штраф. Такого реєстру в жодній країні немає, бо він нікому не потрібен", – коментує гендиректор мережі АЗС AMIC ENERGY в Україні Аудрис Стропус.
І це – лише один приклад, а за статистикою ДПСУ їх тисячі.
І щоб подібного не відбувалося, у Європі, зокрема, система оподаткування працює зовсім іншим чином.
"Є бізнес, який веде свій бізнес, він може помилятися, може не помилятися, він якось його собі веде. В бізнесі є бухгалтера, які все це обліковують. Є сертифіковані спеціалісти. Цей сертифікований спеціаліст дивиться, аби облік вівся достатньо, він несе за це відповідальність кримінальну, він робить звіти про фінансові результати і підраховує базу оподаткування", – розповідає експерт з оподаткування Арсентій Ляшенко.
Та інсайдери ринку запевняють: таку систему в Україні не запроваджують, аби залишити місце для корупційних оборудок.
Варто згадати цінники АЗС восени 2022 року. Тоді пальне вартувало, за даними Мінфіну, 50 гривень. Наразі водії змушені платити на 5 гривень більше. Звісно, на це вплинули повернення ПДВ з 7% до 20% та акциз. Але, як запевняють експерти, держава була вимушена їх повернути.
"Зараз чому повернули? Тому що потрібне наповнення в бюджет. Україна, за твердженням Мінфіну, не справляється з фінансуванням армії. Собівартість будь якої продукції, майже всієї продукції – в ній сидить і пальне, і перевезення, тому цей крок спричиняє інфляцію. Не зрозуміло, чи виправданий такий крок. Якщо ви запитаєте мене, я все ж таки з поверненням таких мит зачекав би принаймні до кінця війни", – підкреслює Дмитро Олексієнко.
Отже, чи виправдані такі кроки держави? Ми продовжуємо досліджувати цю надважливу тематику і вже готуємо наступну серію журналістського розслідування.
Нагадаємо, після підриву росіянами Кременчуцького НПЗ Україна залишилась фактично без власної нафтопереробки. Крім того, суттєвих змін зазнала логістика, адже паливо здебільшого імпортується з Європи. Чи є шанс повернути прайси на довоєнний рівень? І від кого та чого взагалі залежить вартість енергопродуктів? Розповів в ексклюзивному інтерв'ю "СтопКору" Аудрис Стропус, генеральний директор мережі АЗС AMIC Energy в Україні.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому телеграм-каналі та Facebook!
