Після підриву росіянами Кременчуцького НПЗ Україна залишилась фактично без власної нафтопереробки. Крім того, суттєвих змін зазнала логістика, адже паливо здебільшого імпортується з Європи. Жару у вогонь додають і податки. Як наслідок – цінники на заправках злітають у космос. Чи є шанс повернути прайси на довоєнний рівень? І від кого та чого взагалі залежить вартість енергопродуктів? Розповів в ексклюзивному інтерв'ю "СтопКору" Аудрис Стропус, генеральний директор мережі АЗС AMIC Energy в Україні.
Аудрис Стропус – громадянин Литви, генеральний директор австрійської компанії AMIC Energy в Україні, яка зданими на 2020 рік була п'ятою за обсягами реалізації мережею в Україні, що охоплювала 6,7% вітчизняного паливного роздрібного ринку. До початку повномасштабного вторгнення рф, станом на лютимйй 2022 року в експлуатації AMIC перебували 227 АЗС, три нафтобази та ТЗК у міжнародних аеропортах.
Як нині працює паливний ринок в Україні та в чому відмінність з європейським досвідом, топменеджер AMIC поділився у відвертій розмові з журналісткою "СтопКору" Олександрою Сербін.
Доброго дня. Сьогодні поговоримо на тему, яка цікавить водіїв, а саме – підвищення цін на пальне та повернення акцизу. І перше питання: за вашими власними прогнозами, чи будуть ще підвищуватися ціни?
Ви знаєте, акциз змінився 1 липня, і в цьому році не збираються змінювати ані акциз, ані ПДВ, податкова частина буде постійна. Наразі змінилися міжнародні ціни на паливо, за останні два місяці – це також додатковий вплив на ціну на заправці. Якщо не буде якихось екстраординарних подій, ціна залишиться на тому самому рівні, на якому є зараз. Я думаю, в майбутньому може навіть трохи зменшуватися ця ціна, тому що логістичні шляхи до України стають кращими, з'являються додаткові варіанти. Тому може бути зменшення ціни.
Яка взагалі зараз ситуація на європейському ринку, якщо його порівнювати з Україною? Як він відрізняється? Там ціни збільшилися?
Ні, ні. Ціни там такі самі. Українські ціни тепер залежні тільки від міжнародних бірж. Тобто, якщо ціна збільшується на біржі, вона збільшується в Європі, вона збільшується і тут. Якщо буде зменшення, буде так само зменшення як в інших країнах, так і в Україні. В Україні тепер ціни абсолютно корелюють з європейськими.
Цьгого року ми шукаємо варіанти зменшення ціни, і не тільки ми, не тільки наша компанія. Всі учасники цього ринку шукають можливості отримати дешевше. Це виходить, і та премія, яку ми додатково платили, зменшилася вдвічі. Менше нам коштує транспорт з Литви, менше нам коштує перевалка (зупинка) в Польщі, менше коштує перевалка в Румунії, тому що з'явились можливості, з'явилось більше пропозицій і ціна почала падати.
Ми також шукаємо додаткових постачальників, щоб між ними була конкуренція, і тим самим зменшувалася б ціна продукції для споживачів.
Якщо згадати 24 лютого, зранку черги сягали близько 50 машин, і був ажіотаж, відпускали по 20 літрів пального, була порушена вся логістика поставок. Як швидко вдалося владнати логістику АЗС?
В минулому році, коли всі логістичні зв'язки були зірвані і коли Україна почала шукати варіанти отримати паливо різними шляхами, через різні джерела, ми везли його з Литви. Це тисяча кілометрів автотранпортом, і ціна була дуже висока. Український споживач країни, що воює, платив додаткові кошти за отримання цього товару.
Із Заходу не було гарантійних ліній, не було перевалочних пунктів. Що ми почали робити? Ми почали возити автотранспортом, бензовоз з України доїжджав до Вільнюса, до Каунаса, заправлявся там. Через місяць у нас вже по кілька сотень машин за тиждень їздили туди-сюди. Ми забезпечували паливо.
Далі у нас стався хороший випадок. Після деокупації Бородянки виявилось, що росіяни не забрали у нас паливо.
Якщо можете, розкажіть про цю ситуацію з паливом в Бородянці.
У нас о 10-й годині щодня були збори онлайн. Нам говорять, що заходять російські війська в Бородянку. В нас великий объем палива в Бородянці, ми сповістили Міністерство оборони про нашу ситуацію, і надаємо їм координати. Об 11-й годині ми вже бачили, що зайшли російські війська.
Через декілька днів чи навіть на наступний день ми бачили: горить! Горять декілька резервуарів, димлять. Це дизельні резервуари були, половина нафтобази горить. Далі, коли Бородянку вже звільнили, це перші дні квітня, приїздили наші колишні співробітники на базу й побачили, що підірвали лише декілька резервуарів, 60% не зачеплено. Навіть не зачепили білоруські вагони, які тієї ночі прийшли в Бородянку. І тоді ми загасили те, що було ризиковано, і почали продавати. Ми повідомили міністерству, що те паливо, яке було в Бородянці, не потрапило до рук агресора.
Але це були шалені збитки для вас.
Збитки є, але могли б бути набагато більшими. Якби все паливо потрапило до рук агресора – це були б більші збитки. Звісно, треба відновлювати базу, зараз ми рахуємо, скільки це буде коштувати нам.
Чи є в Україні взагалі шанси повернутися до довоєнних цін, чи вже ні? Якщо є такі шанси, що потрібно зробити?
Тільки якщо повернутися до тих логістичних можливостей, які були до війни. Різниця в ціні буде 3 гривні, вона не буде суттєва, інша, тому що та премія, яку ми сплачуємо за перзавантаження палива та його перевезення автотранспортом – це 2-3 гривні на сьогоднішній день на один літр. Тому зменшення у міжнародних цінах матиме більший вплив на прайси, ніж логістична складова.
Якщо чорноморські порти відкриються – це також призведе до зменшення ціни, особливо у південних регіонах. Але якщо дивитись на велику перспективу, я думаю, що Україна є найбільшою країною, яка не має власного потужного нафтопереробного заводу. Якщо в Угорщині, Румунії, Словаччині, Польщі є два заводи, то Україні – один маленький завод на сьогодні, і той Кременчук після обстрілів.
Тому на перспективу, тут має бути політика держави і великих інвесторів, міжнародних компаній, які б знайшли можливість побудувати десь у західному або південно-західному регіоні України новий завод. І тоді це підприємство принесе дуже велику користь всій українській економіці.
Я думаю, що це вже буде в мирний час, коли Україна буде в Євросоюзі, або питання вступу до Євросоюзу вирішиться, бо ринок – дуже перспективний. Він на сьогодні порожній відносно постачань нафтопродукту, і тут можливий дуже добрий розвиток.
Ви згадали про Кременчук, там зараз будують новий нафтопереробний завод, наскільки відомо.
Якщо побудують, ми будемо тільки раді. Ми з Кременчуком останні роки працювали, тому що якість виробництва в останні роки перед війною значно покращилась. Не маємо жодних претензій, ми порівнювали це паливо у себе в лабораторії, і у мене тільки позитивні відгуки.
Скільки таких заводів потрібно Україні?
В Польщі є два заводи: один у Гданську, інший у Плоцьку. Якщо до Кременчука додасться ще один завод, цього було б достатньо. Це питання для вивчення можливостей, глибокого вивчення.
Як сильно вплинула відмова від білоруського палива на ціни в Україні? Чи можливий якийсь фізичний ввіз з території Білорусі палива? І чи всі АЗС відмовились від білоруського пального?
Те, наскільки все здорожчало – це переважно саме вплив білоруського пального. Немає постачань з Білорусі і росії, які були раніше. Треба було переорієнтуватися на потік із Заходу, з Румунії, з Польщі, це й підняло ціни.
Я думаю, що жодної перспективи ввозити паливо з Білорусі наразі немає, за сьогоднішньою інформацією, з Білоруссю працювати неможливо. І у найближчому майбутньому не буде. Чи приходить звідти паливо? Я думаю, що ні, і з росії також. У світі палива достатньо, його сьогодні профіцит. Проте шлях, який треба здолати, аби його перевезти, – затяжкий.
Україна має власне паливо?
Має, але недостатньо. Вона має 1,5 мільйона тонн за рік – це мало. Я думаю, це 40% відсотків від споживання Кременчуцького заводу.
Чи знаєте, скільки споживає танк літрів дизелю на 100 км?
Не знаю точно. Але думаю, що багато.
Це я підводжу до гуманітарної допомоги, яка надавалась АЗС, зокрема і вашими, починаючи з 24 лютого. Яку гуманітарну допомогу ви надавали?
Все, що пов'язане з війною… минулого року витрати в нас сягали 57 мільйонів гривень. В тому числі щодо палива. Було 20 різних напрямків, на які ми розподіляли свою допомогу. На паливо – 10 млн грн. Ще 18 млн – це додаткова допомога співробітникам, які втратили свої будинки.
Цього року ми прогнозуємо схожу сумму – 50 млн грн, які також будуть спрямовані на різні програми, пов'язані з війною. В нас є така програма, як "Незламна кава", ми будемо чотирьом районам відновлювати об'єкти нерухомості, дитячі будинки або школи. З сьогоднішнього дня ми також починаємо нову програму "Мавік від Амік".
Що за програма, розкажіть?
Ми придбаємо сотні дронів "Мавік" дронів для військових, які їх потребують. Ця програма полягає в наступному: з кожного відвідувача нашої АЗС 5 гривень йде на цю програму. Буде сформований фонд, з коштів якого кожного місяця ми будемо закуповувати "Мавіки".
Про ліцензії і про податкову. Чи позбавляли вас ліцензій та з яких причин?
Ми проводимо є зустрічі з податківцями й іншими структурами, спілкуємося з ними. В Україні є дуже багато гарних ідей. Цифровізація податкової та митної служб. Самі закони жорстко регулюють податки, аби вони були сплачені, щоб гроші держава отримала своєчасно. Іноземці, коли приходять на цей ринок, знають, що треба сплачувати ПДВ, треба сплачувати акциз, треба платити людям. Компанія повинна сплачувати всі податки своєчасно і в повному обсязі, продавати товар із чеками і далі розвиватися.
Але в Україні є багато підзаконних актів. Так, в інших країнах вони також є, але тут є такі акти, де штрафи є більшими, ніж несплачені податки. Ось до прикладу, приймаємо паливо, оформляємо документи, сплачуємо податки, але є журнал, де треба вказати людину, яка приймала це паливо, і якщо в цьому журналі прізвище цієї людини неправильне або вона пропустила цей запис, який ні на що не впливає, – штраф рівний ціні заправки.
Ми йдемо до податкової, розповідаємо, вони кажуть: "По суті ви маєте рацію, однак закон є інший". По закону ми не праві, а по суті праві. Ми подаємо в суд. Через якийсь підпис ти можеш втратити заправку, це ненормально.
Або до прикладу, є реєстр технічних засобів, кожен пістолет, колонка, вимірювальний прилад має свій номер, і цей номер має бути в базі даних реєстру. Але кожного дня десь є поломки, ми щось замінюємо, все потрібно своєчасно не відремонтувати, а своєчасно внести до цього реєстру. Якщо не внесли до реєстру, знову величезний штраф. Такого реєстру в жодній країні немає, бо він нікому не потрібен.
Або була ситуація. Одеса. Податкова і комісія прийшли до нас, усе перевірили, все дізналися – проблем немає. А потім говорять: "Ми будемо перевіряти вашу якість". Як ви хочете перевіряти якість продукту? Тоді пожежники будуть перевіряти в нас податки. А комісія зі споживання буде перевіряти пожежників? Нам не шкода і це показати, але вони цю перевірку будуть робити неправильно.
Ще випадок, що пов'язаний з ліцензією. У нас була заправка в Києві. В заправку попала ракета, вона не зірвалася, дякувати Богу. Однак всередині будівлі велика ракета. Люди розбіглися, заправка не працювала. Протягом пів року ми її відремонтували, зібрали людей, все зробили, каси поставили, починаємо працювати, новий колектив, люди прийняті і при оформленні документів не було актуалізовано новий номер каси. Ми далі працюємо на цій заправці, сплачуємо всі податки, копійка до копійки, все правильно.
Приходить інспектор і каже: "Ось папірець, ви не активізували номер каси". Однак ми від себе всі податки сплатили. Пішли до комісії, бо це нелогічно – штраф нам на 14 мільйонів за цей номерок. І навіть пройшовши податковий комітет спорів, ми йдемо до суду і будемо судитися.
У нас присутні великі штрафи: за журнал – 19 мільйонів, за актуалізацію – 14 мільйонів. Вартість заправки – 10-12 мільйонів. А штраф за людський підпис – 14-15 мільйонів, це дає можливість для корупційної складової.
На вашу думку, скільки з початку року 2023 року податкова позбавила ліцензій АЗС?
Ви знаєте, у нас дві забрали, тому думаю, десь сотня або дві сотні.
Я ставила їм це питання в офіційному запиті, мені прийшла відповідь: це 2600 ліцензій.
Що я тут можу сказати? Можливо, є моменти, де вони правильно зробили. А є, де вони трактували якісь формальні моменти більше, ніж реальні.
Якщо порівнювати роботу податкової і всіх актів, які наявні в Україні, з європейським досвідом, я так розумію, в Європі простіше з цим?
Так. Це також цікаве та правильне питання. Інспектор, що приходить у нас в Європі – наш помічник, він шукає варіанти, аби все було добре. Штраф – якщо ти є рецидивістом несплат. В Україні інспектор наче демон з небес спускається, він дивиться, де в тебе неправильно. Шукає, що в тебе може бути не так. Він одразу пише тобі акт. Він має на це право. І так виписані всі підзаконні акти, регламенти.
Я з одного боку розумію, що це зроблено, аби посилити трактування закону, аби проти недобросовісних людей був інструмент протидії. Але чому всі нормальні підприємці мають страждати?
І останнє питання. Можливо, ви б хотіли дати якісь поради, або власне ваше бачення, що потрібно зробити для покращення роботи АЗС в Україні?
Слід зробити так, що не було непотрібних актів. Правильним є навіть те, що приймається закон про держрезерви. Але всі ці норми мають відповідати європейським стандартам.
Нагадаємо, товариства, афілійовані до групи компаній із кримінальним шлейфом "Трейд Комодіті", ймовірно досі постачають паливо для Збройних сил та "Укрзалізниці". Про це стало відомо із відповідей на запити "Стопкору" до Міністерства оборони та АТ "Укрзалізниця".
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у нашому телеграм-каналі та Facebook!
