У Верховній Раді зареєстровано два законопроєкти, які передбачають тимчасову відстрочку від мобілізації для громадян, що повертаються з-за кордону або виїжджають з окупованих територій. Основний документ пропонує 90 днів без призову, альтернативний — 180 днів із можливістю продовження за умови офіційного працевлаштування. Водночас військові та парламентські експерти висловлюють зауваження щодо ефективності й практичної реалізації ініціативи.
Автори законопроєктів вважають страх перед негайною мобілізацією одним із чинників, які стримують українців від повернення додому. Депутати пропонують надати громадянам певний час для відновлення документів, пошуку роботи, вирішення житлових і сімейних питань.
Йдеться про законопроєкти №16034 та №16034-1, зареєстровані у вересні 2026 року. Обидва документи передбачають внесення змін до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Хто зможе отримати 90 днів відстрочки від мобілізації
Основний законопроєкт №16034, ініційований групою народних депутатів на чолі із Сергієм Козирем, передбачає 90 календарних днів відстрочки від призову для двох категорій військовозобов'язаних.
Перша категорія — громадяни, які на 24 лютого 2022 року вже перебували за межами України або виїхали пізніше на законних підставах і відтоді безперервно проживали за кордоном.
Друга — українці, які безперервно перебували на тимчасово окупованих територіях від початку окупації до повернення на підконтрольну Україні територію.
Відстрочку пропонують надавати одноразово, починаючи з дня повернення. Повторний виїзд і наступний в'їзд в Україну не даватимуть права на додаткові 90 днів.
За задумом авторів, оформлення має відбуватися автоматично через державні реєстри, а інформація про відстрочку відображатиметься в застосунку "Резерв+". Подавати окрему заяву або відвідувати ТЦК для цього не потрібно, якщо необхідні дані є в системах.
Після завершення відстрочки громадяни підлягатимуть загальним правилам мобілізації, якщо не матимуть інших законних підстав для звільнення від призову.
Альтернативний законопроєкт пропонує пів року без призову
Народний депутат Георгій Мазурашу зареєстрував альтернативний законопроєкт №16034-1, який передбачає тривалішу відстрочку — 180 календарних днів.
На відміну від основного документа, альтернативна ініціатива не містить вимоги щодо законності виїзду з України та безперервного проживання за кордоном.
Крім того, автор пропонує дозволити продовжувати відстрочку після завершення шестимісячного строку.
Для цього громадянин повинен офіційно працювати й отримувати зарплату не нижчу за мінімальну або здійснювати підприємницьку діяльність без простроченої понад місяць заборгованості перед бюджетом.
У разі припинення офіційної роботи чи підприємницької діяльності більш ніж на місяць продовжену відстрочку можуть скасувати.
Мазурашу пояснює свою ініціативу необхідністю створити реальні стимули для повернення українців, які зможуть працювати, сплачувати податки та підтримувати економіку країни.
У парламенті сумніваються в можливості автоматичного оформлення
Головне науково-експертне управління Верховної Ради підтримало загальну ідею надання громадянам часу для адаптації після повернення, однак звернуло увагу на складність реалізації запропонованого механізму.
Зокрема, для автоматичного оформлення відстрочки державі потрібно перевірити законність виїзду, безперервність перебування за кордоном або проживання на окупованих територіях.
Експерти сумніваються, що всю необхідну інформацію вдасться отримувати з державних реєстрів без додаткових документів і звернень громадян.
Водночас автори законопроєкту переконані, що необхідний обмін даними між державними установами можна організувати.
Військові розкритикували запропоновану ініціативу
Військовослужбовці, з якими поспілкувалося LB.ua, висловили сумніви щодо доцільності нових відстрочок.
Головний сержант Сил безпілотних систем Іван Костенко вважає, що додаткові гарантії навряд чи змінять рішення громадян, які не планують повертатися до України.
На його думку, однією з головних проблем залишається недовіра до обіцянок держави, зокрема через невирішене питання демобілізації військовослужбовців.
Капітан Олександр Матяш, заступник командира тактичної групи "Медоїд", також поставив під сумнів необхідність спеціальних відстрочок. Він переконаний, що першочергово слід змінювати підходи до військової служби та встановлювати зрозумілі строки її проходження.
Коли Верховна Рада може розглянути законопроєкти
Наразі обидва документи перебувають на опрацюванні Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки.
Народний депутат Сергій Козир висловив сподівання, що основний законопроєкт вдасться винести до сесійної зали під час пленарного тижня, який розпочнеться 23 листопада.
Водночас членкиня профільного комітету Соломія Бобровська заявила, що не вважає цю ініціативу пріоритетною.
За результатами досліджень, наведених LB.ua, головним чинником, який впливає на рішення українських біженців повернутися додому, залишається безпекова ситуація.
Зокрема, за даними Центру економічної стратегії, 50% опитаних назвали завершення війни серед умов, які могли б стимулювати повернення. Натомість припинення мобілізації чоловіків зазначили 25% респондентів.
Отже, навіть у разі ухвалення одного із законопроєктів його вплив на повернення українців залишається невизначеним.
Нагадаємо, вУкраїні військовозобов'язаних можуть викликати до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки не лише особисто, а й рекомендованими листами. Водночас відмова від отримання кореспонденції або відсутність адресата за місцем проживання за певних умов не звільняє від обов'язку з'явитися до ТЦК. Проте законність штрафу залежить від того, чи було дотримано процедури оповіщення.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram і TikTok!
