26 квітня 1986 року світ змінився назавжди — вибух на Чорнобильській АЕС спричинив найбільшу техногенну катастрофу в історії людства. Минуло 39 років, але ЧАЕС і сьогодні залишається на передовій нових загроз.
26 квітня 1986 року сталася наймасштабніша техногенна катастрофа в історії людства — аварія на Чорнобильській АЕС. Минуло 39 років, але наслідки тієї трагедії продовжують впливати на Україну і світ.
Аварія на ЧАЕС була не першим інцидентом. Ще 14 вересня 1982 року на першому енергоблоці сталася серйозна локальна аварія. Радіоактивне паливо випало у графітову кладку, а рівень гамма-випромінення перевищив норму в 100 разів. Забруднення на території в радіусі 250 метрів намагалися ліквідувати, проте наслідки залишилися. Керівництво КДБ тоді вживало заходів для приховування інформації.
Катастрофа 1986 року: масштаби і наслідки
У ніч на 26 квітня 1986 року під час невдалого експерименту стався вибух на четвертому енергоблоці. Реактор був найновішим — його запустили лише у 1984 році. Викид радіоактивних речовин у 400 разів перевищив наслідки вибуху бомби в Хіросімі.
Аварія на ЧАЕС стала однією з двох катастроф сьомого рівня за Міжнародною шкалою ядерних подій. Радіоактивне забруднення поширилося на величезні території, а частина елементів залишатиметься небезпечною ще десятки тисяч років.
Першими про катастрофу дізналися у Швеції
Про аварію світ дізнався завдяки працівникам шведської АЕС Форсмарк. Вранці 28 квітня прилади зафіксували радіоактивні частинки у повітрі. Шведські спеціалісти провели аналіз і виявили, що джерелом стала територія СРСР.
Тільки після цього радянська влада змушена була визнати факт аварії. Однак офіційні повідомлення приховували реальні масштаби трагедії. Іноземним журналістам у Києві перешкоджали у зборі інформації.
Приховування правди радянською владою
8 липня 1986 року КДБ видав секретний документ, який зобов’язував приховувати справжні причини аварії. Замовчували дані про радіаційний фон, масштаби забруднення, кількість постраждалих.
У Києві після катастрофи рівень радіації досягав 1050 мікрорентгенів на годину. Проте офіційно повідомляли у 3−6 разів занижені показники. Лікарі під тиском влади ставили неправильні діагнози постраждалим.
Життя "як завжди" після вибуху
Попри аварію, радянська влада не скасувала масові заходи. 1 травня 1986 року в Києві пройшла демонстрація за участі школярів. Їхні тренувальні костюми пізніше виявили забрудненими радіацією.
27 квітня на Республіканському стадіоні зібралося понад 80 тисяч вболівальників на матч "Динамо" — "Спартак". Туристів з США в Києві навіть відправили на екскурсії, попри ризик для здоров’я.
Герої-ліквідатори катастрофи
До ліквідації наслідків залучили до 600 тисяч осіб. Першими гасили пожежу пожежники під керівництвом Володимира Правика і Віктора Кібенка. Вони працювали без належного захисту і згодом загинули від променевої хвороби.
Три добровольці — Олексій Ананенко, Валерій Беспалов і Борис Баранов — запобігли другому вибуху, спустивши воду з басейну під реактором. Їм вдалося уникнути ще більшої катастрофи.
Евакуація Прип’яті
Лише через півтори доби після вибуху почалася евакуація мешканців Прип'яті. 27 квітня близько 44,5 тисяч людей покинули свої домівки. Спочатку людям обіцяли, що вони повернуться за кілька днів.
До кінця літа евакуювали понад 90 тисяч осіб із 81 населеного пункту. Багато людей намагалися самостійно виїхати з Києва і прилеглих територій.
Масштаби забруднення
Після аварії понад 2290 міст і селищ України зазнали радіоактивного забруднення. Постраждали близько 2,6 мільйона людей. Радіоактивне забруднення охопило 200 тисяч квадратних кілометрів, з них 52 тисячі — сільськогосподарські землі.
Викиди активності тривали десять днів і лише потім почали зменшуватися.
Будівництво укриття над реактором
Щоб локалізувати радіоактивне забруднення, у 1986 році над зруйнованим енергоблоком звели об'єкт Укриття. Будівництво тривало 206 днів і залучило 90 тисяч осіб.
Укриття мало прослужити 20−30 років, проте з часом почало руйнуватися. Площа тріщин досягла 1000 квадратних метрів.
Новий конфайнмент ЧАЕС
У 2016 році над старим укриттям змонтували новий безпечний конфайнмент. Його будували спеціалісти з 27 країн. Ця аркова споруда мала захищати від радіації протягом 100 років.
Конфайнмент став найбільшою рухомою конструкцією у світі.
Чорнобиль під час війни росії проти України
24 лютого 2022 року російські війська захопили ЧАЕС, рухаючись на Київ через зону відчуження. На станції перебували близько тисячі солдатів рф і півсотні одиниць техніки.
Окупанти заблокували ротацію персоналу, що поставило безпеку ЧАЕС під загрозу. Через тривалу окупацію зросли ризики аварії через пошкодження датчиків і знеструмлення об'єкта.
Окрім цього, війська рф підняли радіоактивний пил технікою, рили окопи в Рудому лісі і влаштували на території станції мародерство.
31 березня росіяни залишили ЧАЕС, забравши в полон близько 170 українських нацгвардійців. Частина з них досі перебуває у полоні.
Нова загроза: атака дронами
14 лютого 2025 року росія атакувала ЧАЕС дроном-камікадзе Герань-2. Безпілотник влучив у новий конфайнмент над зруйнованим реактором.
Пошкодження викликали займання, водонепроникна мембрана тліла майже три тижні. Хоча рівень радіації залишився в межах норми, подальша експлуатація арки опинилася під загрозою.
Через обстріл доведеться переглянути план демонтажу реактора, який планували розпочати найближчими роками.
Жертви Чорнобильської трагедії
Точну кількість загиблих внаслідок аварії на ЧАЕС встановити неможливо. Багато людей помирали через роки після трагедії.
За приблизними оцінками, загальна кількість жертв складає близько 4000 осіб. Першими загинули 30 працівників станції — у перші дні та тижні після вибуху.
У наступні роки сотні тисяч людей померли від онкологічних хвороб і променевої хвороби, викликаних наслідками катастрофи.
Нагадаємо, удар по ЧАЕС зробить землю рф радіоактивною на 300 років, – експертка.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook !
