Після початку повномасштабного вторгнення телеефіри, стрічки онлайн-видань і соцмережі заполонили цитати різноманітних "експертів" і "консультантів", які роздають поради і діляться прогнозами з широкого кола тем – від підсумків президентських перегонів у США та можливої дати закінчення війни до економічних і юридичних питань. Що це: фахова експертиза чи "інфоциганство", яке фактично є підвидом шахрайства? І чому поява у медіапросторі псевдоекспертів із сумнівною репутацією насправді шкодить суспільству?
Яскравим кейсом такого "консультанта", а насправді – "майстра-ламайстра" на всі руки є Борис Кушнірук, що позиціонує себе як експерта з економічних питань. Його прізвище легко гуглиться: Кушнірук заявлений як автор блогів у низці популярних онлайн-видань.
Щоправда, наприклад, на УП востаннє його публікації виходили ще далекого 2013 року, а в його авторській колонці на Укрінформі – всього один матеріал. Проте видимість активної присутності в медіа – є. Чоловік охоче бере участь як гостьовий економіст і політолог у радіоефірах на Громадському та Українському радіо. А також активно веде власну сторінку у фейсбуці, судячи з якої є експертом дуже широкого профілю – від північнокорейської армії та виборів у США до "дір" у бюджеті й цін на продукти.
З останніх трендів: Борис Кушнірук критикує ідею так званої "тисячі Зеленського" й закликає українців не донатити ці кошти на ЗСУ.
А також відкрито піарить Петра Порошенка.
Але який професійний, освітній і репутаційний бекграунд стоїть за "експертизою" від пана Кушнірука?
Як випливає з оприлюдненої біографії, Борис Борисович народився у Києві в 1966 році. А в 1992-му у віці 26 років закінчив Київський інститут народного господарства, спеціальність — планування народного господарства. На перший погляд, начебто нічого дивного. Але насправді "кар'єра" Кушнірука розпочалася на заводі "Буревісник", де юний Борис працював токарем на лінії приладобудування для військово-промислового комплексу. А от столичний наргосп він закінчив заочно. Про рівень знань студентів-заочників епохи ранніх 90-х, мабуть, не варто й казати.
Далі – майже 15 років банківської кар'єри: у 1992-1993 роках головний економіст відділу кредитних ресурсів Київської міської дирекції "Укрсоцбанку"; у 1992-1993 роках – начальник відділу страхування депозитів Національного банку України; потім майже чотири роки – голова правління АКБ "Юнекс".
На початку "нульових" Кушнірук встиг попрацювати й керівником групи радників голови правління ПУМб, і керівником групи радників Президента Асоціації українських банків, і навіть консультантом з питань розвитку банківського сектору Координаційної ради з питань політики фінансового сектору Кабміну України. Щоправда, є нюанси.
Як нам стало відомо з джерел у фінансових колах, керівництво Кушнірука вийшло банку "Юнекс" боком. Саме за час його правління банк відчував складності і скотився до найнижчого в рейтингу фінустанов.
"Зрозумівши, що керівник банку з нього дуже посередній, Кушнірук вчасно "зробив ноги" і знову ж таки, незрозуміло яким чином, став керівником радників при президентові асоціації банків України. Паралельно обіймав посаду консультанта від Світового банку розвитку банківського сектора при Кабміні. У його завдання входила реорганізація бізнесу та робота з кадрами: навчання, профільне зростання та побудова кар'єри. Чому навчив людей колишній токар-заочник Кушнірук, залишимо без коментарів, але з радників його незабаром теж попросили", – розповідають інсайдери.
Примітно, що на власній сторінці у фейсбуці Борис Кушнірук вказує лише одне місце роботи колишнє – той самий "Юнекс Банк". Судячи з даних на сайті Латифундист, саме там Борис Борисович виконував обов'язки голови правління з лютого 2005 до липня 2006 року. На цьому його трудова біографія банкіра обривається.
Виходить, вже майже 20 років так званий "експерт" ніде офіційно не працевлаштований?
Відомо, що у 2012 році він спробував себе у політиці й балотувався від Української народної партії по 154-му округу. Але програв, посівши серед кандидатів десяте місце. У біографії кандидата на той момент було вказано "тимчасово не працює".
За даними інформаційно-аналітичної платформи YouControl, Борис Кушнірук є чинним бенефіціаром у такому собі ТОВ "Український аналітичний центр" (компанія зареєстрована у звичайному житловому будинку та "забула" подати фінансову звітність до фіскальних органів), а також має 1,02% у статутному капіталі ТОВ "Журнал Думка" (серед учасників товариства виявлено особу, що переховується від органів влади – Бориса Тимонькіна).
Крім того, відомо, що у 2019 році Борис Кушнірук притягався до адміністративної відповідальності в столиці.
А згідно з повідомленнями медіа, у 2007 році Кушнірук взяв великий кредит на купівлю нерухомості (квартири та землі під Києвом), який не міг погасити. У 2012 році, як стверджують інсайдери, мав серйозні матеріальні проблеми: змушений був продати землю, довго не міг продати трикімнатну квартиру.
За даними джерел, наразі Кушнірук нібито живе за рахунок участі у семінарах, лекціях, написанні статей та інтерв'ю в ефірах. Які офіційні доходи зараз отримує Борис – достеменно невідомо.
Крім того, у політичній "тусовці" подейкують, що Борис Кушнірук, який ніколи не був одружений і не має власних дітей, віддає перевагу зовсім молодим дівчатам. Однак це – лише непідтверджені чутки. Водночас, всі ці факти, разом із боргами, матеріальними проблемами, фірмами з ознаками фіктивності та ймовірною відсутністю офіційної роботи, складаються у досить не привабливу картинку.
Чи може особа з таким бекграундом і репутацією вважатись надійним експертом з економічних і політичних питань?
На думку Олександри Цехановської, голови групи з аналізу гібридних загроз Українського кризового медіацентру, діяльність псевдоекспертів – небезпечна для українських громадян, особливо на тлі війни.
"Небезпека у тому, що українці не довіряють владі, державним інституціям. Псевдоексперти в політичних реаліях часто стають політичними піарниками, які у прихованій формі агітують за того чи іншого політика. Більша довіра людей до експертів, ніж до політиків робить нас дуже вразливими й стає об’єктом маніпуляцій", – наголосила вона.
Нагадаємо ще один яскравий нещодавній приклад. У мережі лабораторій "Ескулаб" триває корпоративний конфлікт: один з трьох співвласників компанії – Сергій Дядюшко – через суд намагається позбавити колишніх партнерів контролю. А інтереси львівського бізнесмена активно лобіюють псевдоексперти й блогери з так званого "пулу Медведчука".
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!
