На початку 2025 року в Україні уряд гучно анонсував зниження цін на найпопулярніші медикаменти. Президент, РНБО, МОЗ — усі обіцяли: вже з березня ціни на 100 найменувань ліків впадуть на 30%. Але що отримали українці насправді? У цьому розслідуванні — вся суть ініціативи, яка на словах мала зробити медицину доступнішою, а на ділі лише закріпила позиції великих фармвиробників. Детальніше – у розслідуванні СтопКору.
5 лютого Президент Володимир Зеленський у зверненні закликав знизити ціни на ліки. У відповідь "Аптечна професійна асоціація України" підписала з МОЗ декларацію про підтримку ініціативи. Далі — ще одне звернення Президента, і вже 12 лютого РНБО ухвалює рішення:
"Узяти до відома інформацію стосовно намірів учасників фармацевтичного ринку щодо зниження на 30% з 1 березня 2025 року цін на найбільш затребувані основні лікарські засоби". Того ж дня Президент підписує відповідний указ.
МОЗ заявив, що з 1 березня подешевшає 100 найменувань, а ще 100 — до кінця березня.
Хто формує ціну ліків?
Щоб зрозуміти, де саме можливе зниження, журналісти СтопКору розібрали структуру фармринку.
72% ціни формує виробник; 20% — аптеки; 8% — дистриб’ютори;
Головні гравці серед виробників: "Фармак", "Аціно", "Артеріум". До вторгнення перша трійка оцінювалась у понад 1,6 млрд доларів. Під час війни їхні прибутки лише зростають.
Що насправді подешевшало?
Уряд заявив про "зниження цін на 100 ліків". Але тут є нюанс. Мова йде не про 100 активних речовин, і навіть не про 100 брендів, а про 100 найменувань — різні фасування, дозування або форми однієї й тієї ж речовини.
У списку немає препаратів від онкології, серцево-судинних, ендокринних чи інших серйозних хвороб.
Наприклад, одна з компаній, знизила ціну лише на Ібупрофен у фасуванні 50 таблеток. Інші варіанти — без змін. Те саме з Цитрамоном — тільки 6 таблеток.
Фінансові маневри: зростання перед "зниженням"
Напередодні анонсованого зниження, ціни на "дешевші" препарати різко зросли. Наприклад, Ібупрофен почав дорожчати у жовтні, сягнув піку в січні, а після березня — повернувся до рівня осені. Так само і Цитрамон.
Тобто фактичне "зниження" — це просто відкат до попередньої вартості.
Маркетинг як інструмент прибутку
Публічне інтерв’ю представниці однієї з великих вітчизняних фармкомпаній, пролило світло на механізми фармбізнесу. Компанія продала у 2024 році:
- 6 тис. упаковок "Налбуфіну" за рецептами
- близько 3 млн упаковок — загалом
- Препарат зайняв 4-те місце в продажах
Лобісти аптечного ринку також підтвердили: продають "Імустат", щодо якого є застереження ВООЗ.
За словами представниці фармкомпанії , за останні два роки фармгігант підняв ціни на 120%. З них лише 30% пояснюється інфляцією, інші — зростання маркетингових витрат.
До 23% ціни препарату — це маркетинг, тобто сума, яку компанії платять аптекам за присутність на полицях.
Президент, аптеки та пошук винних
У кампанії зниження цін винуватцями оголосили аптеки. Саме вони, мовляв, вимагали надмірні виплати за маркетингові послуги. Саме тому компанії звернулись до Президента.
Але чому при цьому зниження торкнулось лише кількох десятків недорогих препаратів? І чому найбільші фармвиробники, попри меморандум, не поспішають знижувати ціни на увесь асортимент?
"Надприбутки" на тлі меморандуму
Після скасування маркетингових угод, одна з компаній знизила ціни лише на 20 позицій. І при цьому продовжує отримувати надприбутки. Питання: хто насправді виграв від реформи?
Самі виробники — без сумніву.
Парламентське лобі: гра на боці фарми?
Нардеп Сергій Кузьміних активно підтримує скасування маркетингових послуг, але наголошує: повністю їх не приберуть, лише врегулюють. При цьому сам політик фігурує в кримінальній справі про хабар у понад 500 тис. грн — за сприяння у постачанні обладнання в лікарню.
Наслідки: що отримали українці?
Популізм, гучні заголовки та вражаюча тиша в аптечках:
- Ціни знизились лише на малу частку препаратів
- Справжнє здешевлення — під питанням
- Виробники зберегли надприбутки
- Аптеки в селах можуть зникнути
- Монополізація фармринку посилюється
Масштабна ініціатива зі зниження цін на ліки виявилась переважно піар-кампанією. Реальні вигоди отримали великі гравці ринку, тоді як українці, особливо з малозабезпечених і віддалених громад, можуть втратити навіть той мінімальний доступ до ліків, який мали досі.
І головне — ця реформа показала, що за гучними промовами і президентськими указами іноді ховається все те саме: прибуток понад усе.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!
