Поки ветерани місяцями чекають на земельні ділянки, у Старокостянтинові Хмельницької області комунальна земля іде "щасливчикам" безкоштовно — через схему з реєстрацією металевих конструкцій як об'єктів нерухомості. Тепер там зводять супермаркет. Кримінальне провадження вже відкрито.
Детальніше – у сюжеті Марії Винниченко для "Стоп Корупції ТБ".
У центрі незламного міста на Хмельниччині — Старокостянтинова — розгортається історія, яка могла б стати підручниковим прикладом земельних маніпуляцій в умовах воєнного часу. Її головні "герої": іржаві металево-бетонні конструкції, зареєстровані як гаражі, мізерна орендна плата, миттєвий перепродаж і майбутній супермаркет на місці колишнього нічого. Плюс — місцевий депутат, який очолював земельну комісію і чия дружина зрештою опинилася серед покупців цієї землі.
Три ділянки, один день, мізерна оренда
Ще у 2020 році Старокостянтинівська міська рада в один і той самий день надала дозвіл трьом особам на розробку проєктів землеустрою щодо відведення трьох сусідніх земельних ділянок на вулиці Ессенській. У листопаді 2022 року — знову в один день — ці ж три особи отримали ділянки в оренду строком на 15 років. Орендна плата виявилася більш ніж символічною: від 447 до 678 гривень на рік.
Паралельно змінили цільове призначення землі — під житлову та громадську забудову. Як і чому таку зміну внесли до Генерального плану міста — питання, яке й досі потребує відповіді, адже Генплан є основою містобудівної документації.
Незабаром на цих ділянках з'явились об'єкти, які в реєстрі значились як гаражі. На вигляд — металево-бетонні конструкції, які викликають серйозні сумніви щодо статусу нерухомого майна. Але саме цей статус і був вирішальним.
Лазівка у законі — і хто нею скористався
Питання про те, як під час воєнного стану взагалі стала можливою безоплатна приватизація, має конкретну юридичну відповідь. У 2022 році до Перехідних положень Земельного кодексу України додали норму, яка забороняла безоплатну передачу комунальної та державної землі у приватну власність. Однак поступово законодавство пом'якшили: до того ж підпункту з'явилося уточнення — заборона не поширюється на власників нерухомого майна, яке вже розташоване на відповідній ділянці.
Саме під цей виняток і підпадали власники "гаражів". Отримавши статус власників нерухомості, вони звернулися до міської ради — і та передала їм землю безкоштовно у власність.
Проте є суттєве "але". Декан факультету землевпорядкування Національного університету біоресурсів і природокористування України, заступник голови Асоціації фахівців землеустрою Тарас Євсюков пояснює принципову різницю між справжньою нерухомістю та тим, що могло бути зведено на цих ділянках:
"Якщо ми не можемо перемістити нерухоме майно, не пошкодивши або не завдавши йому шкоди, то це майно є нерухомим. Якщо це, умовно кажучи, якийсь металевий каркас поставили на ділянку, а потім перемістили — це не буде вважатись нерухомим майном".
Крім того, розміри виділених ділянок викликають окремі запитання. За нормами Земельного кодексу, під гараж передбачено максимум одну сотку. Натомість двоє з трьох "щасливчиків" отримали по шість із половиною соток кожен, а одній із власниць виділили й узагалі десять соток. Тобто площу збільшили у сім-десять разів від законодавчо дозволеної норми.
Перепродаж і нові власники
Ось де схема набуває особливої виразності. Незабаром після того, як ділянки оформили у приватну власність, усі три їхні власники їх продали. Покупцями стали: мати місцевого забудовника та дружина тодішнього очільника земельної комісії міської ради — депутата Андрія Поліщука. Ця інформація випливає з його публічної декларації.
Примітно, що Поліщук фігурує і безпосередньо в процесі приватизації. На фінальному етапі оформлення він діяв як офіційний представник однієї із заявниць — Ярослави Чирської, діючи за її довіреністю при поданні документів до міської ради у момент вирішення питання про безоплатну передачу ділянок. Коли журналісти зв'язалися з Поліщуком, аби з'ясувати деталі, той обірвав розмову саме на питанні про Чирську.
Зв'язатися з самою Чирською не вдалося: за даними з власних джерел редакції, жінка перебуває за кордоном.
Вдалося поговорити з іншою колишньою власницею ділянки — Галиною Нич. Її відповідь виявилась промовистою:
"Нічого я вам казати не буду. То що я її віддала, тому що вона мені не потрібна. Я не чоловік, я жінка пенсійного віку. Мені там не треба було її".
На питання про те, як відбувався продаж і яким чином було зареєстровано об'єкт нерухомості на Ессенській, — розмову обірвала.
Синхронність як доказ координації
Окрема деталь, яку складно вважати збігом: всі три рішення міської ради щодо ділянок виносились в один і той самий день. Так само в один день дружина Андрія Поліщука разом із партнеркою придбала всі три об'єкти. Три ділянки згодом об'єднали в одну.
Нині на тому місці, де ще недавно нічого не було, ведеться масштабне будівництво. Присутні на об'єкті повідомили журналістам, що тут планується відкриття магазину мережі АТБ. Куратор будівництва, побачивши камеру, спробував перешкодити зйомці.
Редакція офіційно звернулась до мережі АТБ із запитаннями: чи відоме їхньому керівництву походження цих земельних ділянок і чи перевіряє компанія юридичну чистоту об'єктів перед початком будівництва. Комунікаційний відділ компанії на дзвінки не відповів, на гарячій лінії порадили "чекати". Відповіді на момент публікації матеріалу немає.
Ветеранам — відмова, "своїм" — гектари
Депутат міської ради Сергій Жмурко, член земельної комісії, неодноразово ініціював виставлення ділянок на аукціон — задля поповнення міського бюджету:
"Ми неодноразово ініціювали, щоб ці земельні ділянки були продані з аукціону для того, щоб кошти надходили в бюджет міста для вирішення соціальних, побутових проблем, для підтримки обороноздатності нашої країни. Допомога внутрішньо переміщеним особам і так далі".
За його словами, депутати продовжували голосувати за передачу ділянок — і не без відповідних стимулів:
"На це все дивляться і депутати спокійно, тому що сам міський голова спонукає, закликає голосувати. Він мені особисто пропонував голосувати за цю ділянку для виділення у приватну власність цих осіб".
Міський голова Старокостянтинова Микола Мельничук на запитання про земельні рішення відповів ухильно, посилаючись на завантаженість:
"До нас надходить через ЦНАП сотні, сотні заяв. Приблизно сотні заяв по земельних ділянках. І міський голова не може перевіряти всіх. Він відповідно має діяти".
Коли ж журналісти запитали, скільки саме військових отримали землю під час воєнного стану — по схемі, аналогічній до тієї, що на Ессенській, — Мельничук відповів:
"Зараз земля не надається нікому. По схемі, що вони там надавали сервітут на користування, це робили депутати. Вони самі опрацьовували ці питання і самі проводили голосування".
Голова громадської організації "Старкон єднає" Віктор Наконечний не приховує обурення:
"Військовий стан. Для ветерана немає землі, а для когось з іншої області є земля. І це неодноразово. Мер роздає землю своїм кумам, які будують магазини під багатоповерхівками, риють фундамент. Це неприпустимо. В нас була відкрита кримінальна справа по парку, щоб була підписана кошторисна документація і були перераховані кошти. Але ці всі працівники працюють, ніхто не звільнений, ніхто не сидить в СІЗО. Це відбувається систематично. Це місто-герой, але проблем тут стільки, що тут має бути і НАБУ, і ДБР, і всі перевіряти всі повністю, всі ланки нашої громади".
Кримінальне провадження — вже відкрито
Ситуація не залишилась без уваги правоохоронців. Слідче управління Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області відкрило досудове розслідування. Матеріали щодо ділянок на Ессенській приєднані до кримінального провадження. Заступник начальника відділу Хмельницької обласної прокуратури Роман Роговський підтвердив:
"За вказаними фактами слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області здійснюється досудове розслідування. Проводяться необхідні слідчі дії, спрямовані на встановлення всіх обставин вчинення вказаного кримінального правопорушення".
Тарас Євсюков з НУБіП зазначає, що правові наслідки можуть поширитись як на тих, хто реєстрував об'єкти, так і на тих, хто ухвалював рішення:
"Якщо суд або ж експертиза вкаже на те, що це була ділянка, не правочинним шляхом зареєстрована, тобто цей об'єкт не був нерухомістю, то відповідні правові наслідки будуть очікувати як і розробників, так і тих, хто приймав відповідне рішення. І громада, звичайно, має повне право повернути цю земельну ділянку в свою власність".
Замість висновку
Схема, задокументована у Старокостянтинові, — не про гаражі й не про металеві каркаси. Вона — про системну вразливість земельного законодавства, яку можна експлуатувати навіть під час воєнного стану. Дефіцитна міська земля, яка мала б іти на потреби громади, ветеранів, переселенців або поповнювати бюджет через прозорі аукціони, опиняється в руках конкретних осіб — без конкурсу, без ринкової ціни, але з чіткою схемою та іменами.
Редакція продовжуватиме стежити за перебігом кримінального провадження та розвитком подій навколо будівництва на Ессенській.
Приєднуйся до нашої армії антикорупціонерів! Підписуйся на нас у Telegram, WhatsApp, Facebook, Youtube, Twitter, Instagram, і TikTok!
