Суддівський молоток проти лікарського скальпеля? У Харкові жінка, яка майже два роки тому втратила чоловіка, звинувачує в його смерті медиків обласної клінічної лікарні, які начебто не надали пацієнту своєчасну допомогу.
Коротко нагадаємо про початок цієї заплутаної і, безумовно, трагічної історії. Наприкінці серпня 2019 року до загальної палати однієї з харківських лікарень потрапив Зуб А.М. – чоловік голови Київського районного суду Харкова Світлани Шаренко.
Пацієнт опинився у медзакладі після того, як був прооперований за кордоном ( операція на серці) , проте зі слів медиків відмовився від надання будь-якої інформації з цього приводу і від подальшого спостереження кардіолога.
Під час перебування хворого в лікарні його обстежували та надавали медичну допомогу гастроентеролог, завідувачка гастроентерологічного відділення, а також інфекціоніст, пульмонолог, реаніматолог, чергові лікарі у вечірній час. Крім того, неодноразово збирався консиліум лікарів, про що в історії хвороби від кожного є висновок - зазначають лікарі. Зі слів медичного персоналу весь цей час методика лікування ніким не змінювалася.
Однак, провівши у лікарні перші два дні та отримавши належне лікування за поставленим діагнозом, і, до речі, відмовившись від багатьох рекомендацій медиків, зі слів лікарів пан Зуб на вихідні пішов додому.
Однак уже наступного дня чоловіку стало зле, у нього піднялася температура, і він знову був госпіталізований – тепер уже до реанімації, де за кілька днів і помер.
Суддя проти лікарів?
Безумовно, втрата близької людини – це трагедія, яку важко пережити. Однак у цій історії безутішною вдовою виявилася ніхто інша, як одіозна харківська суддя – Світлана Леонідівна Шаренко. І вона зі слів медиків оголосила їм справжню війну, сили в якій вочевидь нерівні – принаймні такої думки дотримуються лікарі.
Очільниця Київського райсуду почала власне розслідування. Та почала тісне спілквуавання з правоохоронними органами.
Після цього, слід зазначити, що племінник покійного, офіцер СБУ Олексій Зуб разом із колегою Олексієм Стеценком та капітаном поліції Олексієм Дягілєвим заявилися до кабінету заступника гендиректора з медичної частини обласної клінічної лікарні Олександри Цівковської, поки тривала медична експертиза, й наполегливо вимагали від неї віддати їм оригінали документації - повідомляють в лікарні.
З численними порушеннями норм КПК України слідчий Дягілєв 2 лютого 2021 року вручає складене 15.01.2021 підозру лікарці, яка надавала панові Зубу медичну допомогу у перші два дні до його повернення додому. І лікування якої, як говориться у висновку експертизи, було абсолютно коректним. Проте, як зазначає слідчий у матеріалах справи, вона нібито «не надала адекватну медичну допомогу хворому 2 вересня 2019 року». Проте саме в цей день вказана лікарка була відсутня у медзакладі після нічного чергування, і хворий перебував під наглядом завідувачки відділення.
Чому ж слідство навіть не спробувало в цьому розібратися? Можна припустити, що цапом-відбувайлом просто призначили того, на кого вказала суддя Шаренко. Адже прізвища тих медиків, які мали б насамперед потрапити під підозру, чомусь у справі взагалі не фігурують, і ці люди навіть не були допитані! Можливо, їм вдалося якимось чином «домовитись» із розгніваною вдовою?
Як відбувалося слідство?
Як стверджують інсайдери, аби продовжувати гнути свою лінію після відмови в Харкові, Світлані Леонідівні довелося зробити необхідний їй експертний висновок (до речі, складений без залучення необхідних вузькопрофільних фахівців) в Києві. І висновок цієї експертизи напряму суперечить висновку лікарів – експертів департаменту охорони здоров'я Харківської області, які проводили дослідження за заявою дочки покійного. Тож не дарма, мабуть, їх тривалий час приховували від слідчих органів. Наразі обидва ці протилежні висновки є в справі.
Крім того, висновки київської експертизи, на яку посилається сторона Шаренко, мають суттєві розбіжності і з висновком Департаменту охорони здоров’я Харківської області. Також київські висновки, згідно з відповіддю профільних фахівців з Асоціації анестезіологів України, складені із порушеннями та посиланнями на інструкції, що не є чинними. Через що представники лікарні неодноразово звертались із клопотаннями про проведення повторної експертизи у Харкові, однак суд – імовірно, під тиском впливової судді та її родича з СБУ – безпідставно їх відхилив.
Для розв'язання спірного питання захист подав клопотання слідчому про призначення нової комісійної експертизи, яка мала б урахувати факт відходу хворого на два дні додому, а також висновки всіх необхідних вузькопрофільних фахівців. Але слідчий відмовив у його задоволенні і, всупереч всім вимогам КПК України, прискорив свої дії щодо передачі справи в суд.
Понад те, кваліфікація злочину була змінена з лікарської помилки (ст. 140 ККУ), на більш тяжкий злочин – ненадання допомоги хворому медичним працівником (ст. 139 ККУ). За цією статтею й терміни покарання більші, й запобіжний захід можна застосувати. При цьому слідством абсолютно ігнорується факт самовільного залишення пацієнтом медзакладу на 2 дні, що перериває причинно-наслідковий зв’язок і повністю виключає склад злочину в цілому.
Але, відкривши будь-який коментар до Кримінального кодексу, читаємо: в разі, коли ненадання необхідної допомоги хворому відбувається в лікувальному закладі і є результатом невиконання або неналежного виконання медичним працівником своїх професійних обов'язків, внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, вчинене, за наявності підстав, слід кваліфікувати за статтею 140 Кримінального кодексу України.
Невже ані прокуратура, яка здійснює процесуальне керівництво не розуміються у кваліфікації злочинів? Чи навпаки – надто добре розуміються й маніпулюють статтями ККУ, аби чинити тиск на медиків?
На підтвердження цього припущення слідство повністю відхиляє абсолютно всі клопотання захисту, порушує терміни та порядок вручення підозр та відмовляє в проведенні експертизи для усунення розбіжностей двох наявних висновків експертів. Усе – аби якнайшвидше довести справу до суду.
Статки і скандали судді
Зауважимо, Світлана Шаренко цього року увійшла до сімки найбагатших служителів Феміди Харківщини. У своїй декларації суддя вказала квартиру площею 200 квадратних метрів і два паркомісця в Харкові, житловий будинок і дві земельні ділянки в Дергачівському районі (все це оформлено на близьких родичів). Особистою власністю пані Світлани є лише паркомісце та сарай в обласному центрі, а також автомобілі Renault Megane Scenic і Lexus. Останній Шаренко купила у вересні 2020 року за 1,1 мільйона гривень.
Річний дохід харків'янки склав 4,5 мільйона гривень, в тому числі 1,1 мільйона гривень вона взяла в кредит. При цьому заощадження служительки Феміди становлять 215 тисяч доларів та 1,2 млн грн. Загальна сума активів – 11,9 мільйона в гривневому еквіваленті.
До слова, свою посаду очільниці Київського райсуду Світлана Шаренко займає вже майже 17 років – з 2004 року, а суддівську кар'єру почала ще за радянських часів – у далекому 1990 році. За даними порталу «Чесно», її син та невістка працюють адвокатами, а племінниця – прокурором. Покійний чоловік – Анатолій Зуб – також займався індивідуальною адвокатською діяльністю.
Крім того, пані Шаренко є кандидатом наук, викладачкою Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого. Нещодавно вона відвідала урочисте відкриття у виші зали судових засідань і навіть подарувала Університету справжні суддівські мантію та молоток.
Що далі?
Наразі 113 медпрацівників Харківської обласної клінічної лікарні звернулися до вищих органів влади на захист своїх колег. За словами медиків, голова Київського районного суду Харкова чинить тиск на слідчі органи, органи прокуратури та суддів у кримінальному провадженні щодо харківських лікарів.
«У всіх діях правоохоронних органів простежується упереджене ставлення, яке пов’язано, на нашу думку, з родинними зв’язками померлого – громадянська дружина хворого є головою Київського районного суду міста Харкова», – йдеться у колективному зверненні медиків до Офісу Президента, Верховного Суду України, Офісу Генпрокурора, МОЗ та МВС України.
Оновлено:
То чи була насправді лікарська помилка? Якою є позиція родичів померлого?
Натомість на думку дітей померлого, якби їхнього батька, Анатолія Зуба, вчасно перевели в реанімацію - він би вижив. Родина вважає, що пацієнта перевели у відділення інтенсивної терапії несвоєчасно, що і призвело до смерті. Наразі в рамках кримінальної справи дітьми пана Зуба подані цивільні позови на суму 6 мільйонів гривень, по 2 мільйони на користь кожного потерпілого у справі.
"За всіма показниками його мали терміново перевести в реанімацію. Цього зроблено не було. В реанімацію його перевели через майже дев'ять годин. Дев'ять годин людина просто лежала і помирала, ніхто нічого не робив. Внаслідок таких дій хворий загинув. Вважаємо, що в її діях міститься склад злочину передбаченого ч.2 ст.139 КК України. Вважаємо, що в даному випадку справа має розглядатися судом, а обвинувачена притягнута до кримінальної відповідальності. Оскільки вони втратили рідного батька, і ми розуміємо, що така втрата повязана із загибеллю особи, вона взагалі не компенсується жодними грошовими коштами. Проте вони визначили, що є необхідність подати такі позови", – наголосила адвокат потерпілої сторони Лариса Матвеєва.
Вона також зазначила, що публікації у ЗМІ про деталі цієї справи є спробою "створити хайп" та чинити психологічний тиск на дружину і дітей померлого.
Сподіваємося, що подальший розгляд справи буде неупередженим і не залежатиме від впливовості й зв’язків однієї зі сторін. Адже суть правосуддя – у тому, щоб дійсно винні були притягнуті до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинний не був обвинувачений і не піддавався необґрунтованому переслідуванню, а до кожного учасника процесу була застосована належна правова процедура.
