Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури Руслан Вахітов не поніс покарання за зрив розслідування справи щодо хабаря у 100 тисяч доларів. Відповідальність переклали на прокурора Богдана Власенка, якому оголосили догану.
Про це стало відомо з рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП), яке отримала редакція 368.media.
Скарги, подані у грудні 2022 року тимчасовим виконувачем обов’язків директора НАБУ Гізо Углавою, стосувалися неналежного керівництва у кримінальному провадженні за частиною 4 статті 368 Кримінального кодексу — одержання неправомірної вигоди.
Розслідування почали 24 травня 2021 року після рапорту керівника управління нагляду за дотриманням законів Нацполіцією та органами боротьби з організованою злочинністю. Йшлося про підозру, що суддя взяв хабар у 100 тисяч доларів.
Спершу старшим у групі прокурорів був призначений Власенко, а Вахітов увійшов до складу як заступник керівника обласної прокуратури. Проте справа просувалась повільно через численні організаційні й процесуальні збої. Саме це й стало підставою для дисциплінарного провадження.
У скаргах наголошувалося на порушенні строків розслідування та неправильному визначенні підслідності. КДКП об'єднала справи для розгляду.
24 травня 2021 року справу внесли до ЄРДР. Того ж дня Вахітов підписав постанову про підслідність, помилково визначивши слідчим органом поліцію Дніпропетровської області. Хоча в ЄРДР було зазначено, що справа належить ДБР у Полтаві.
4 червня змінили склад групи прокурорів, виключивши Вахітова. Але 20 жовтня його знову ввели до справи вже як старшого прокурора. За п’ять днів його знову змінив Власенко. Лише 20 грудня 2021 року справу передали до ДБР — із затримкою у понад 7 місяців.
31 травня 2022 року слідчий ДБР закрив провадження. Але 23 вересня 2022 року в.о. генерального прокурора скасував це рішення і доручив передати матеріали до НАБУ.
Вахітов як заступник керівника прокуратури особисто визначав підслідність і підписував клопотання про доступ до документів 27 липня 2021 року. Суд відмовив у задоволенні через брак доказів. Прокурор пояснив помилку великим обсягом справ і технічним збоєм.
КДКП вирішила, що в його діях не було умислу, та врахувала відсутність негативних наслідків. Провадження щодо нього закрили.
А от Власенко, який керував справою у ключові періоди — з травня по червень 2021-го і з жовтня 2021-го до вересня 2022 року, — не передав вчасно матеріали до ДБР. Це призвело до затягування, що є порушенням частини 3 статті 28 КПК. Також він не організував проведення необхідних слідчих дій і не реагував на бездіяльність слідчого, хоча мав на це повноваження згідно зі статтею 36 КПК.
КДКП визнала такі дії дисциплінарним проступком. Як наслідок, прокурору оголосили догану.
Натомість Вахітов, хоч і брав участь в ухваленні рішень та підписував документи, не поніс жодного покарання. Його пояснення щодо технічної помилки визнали переконливими. Навіть попри те, що документи, які він підписував, не були реалізовані.
Це рішення КДКП викликало критику через вибірковий підхід до відповідальності. В ситуації, коли підлеглого покарали, а керівника — ні, виникають сумніви щодо об’єктивності. Особливо це важливо під час війни, коли довіра до прокуратури і якість розслідувань мають вирішальне значення.
Нагадаємо, Шевченківська окружна прокуратура міста Києва завершила досудове розслідування щодо жінки, яку підозрюють у спробі впливати на державні органи за гроші. Справу скеровано до суду.
Ще більше гарячих та ексклюзивних новин – у наших Telegram-каналі та Facebook!
