Ще якихось декілька тижнів тому більшість українців не надто цікавилися новинами. Хто був більш в "темі" проявляв інтерес до політики та економіки. Увагу мешканців різних міст привертали події, що відбувалися безпосередньо в їхніх населених пунктах. Популярністю користувалися кримінальні новини у ЗМІ - затримання злочинних угруповувань, вбивства та ДТП. Велику частину аудиторії цікавили спорт та новини шоу-бізнесу.
Утім, вже 21 день як ситуація на інформаційному фронті сильно змінилася.
Після повномасштабного вторгення росії ранок кожного українця тепер розпочинається не з кави, а зі стрічки новин. Усі перевіряють як пройшла ніч у різних куточках України. Дивляться, чи вціліли їхні міста та чи не обстріляні окупантами їхні покинуті домівки. Тепер увага української та світової аудиторії прикута лише до однієї теми - російсько-української війни.
ЗМІ змушені були переформатуватися. Тепер економічні новини присвячені здебільшого санкціям та міжнародній фінансовій допомозі, що надається Україні. Відтак, політика тепер присвячена виступам Зеленського, Арестовича та представників влади. Шоубіз тепер теж інший - українці шукають зрадників та стежать за реакцією вітчизняних та закордонних зірок на вторгення росії.
Вузькопрофільні ЗМІ теж дещо змінили напрямок висвітлення новин. Не писати про війну - не представляється можливим. Особливо тоді, коли це - відверто головний запит українців. Аудиторія теж сильно виросла. Якщо раніше новини читали більш дорослі українці віком від 23 до 65 років, то тепер їх читають без вийнятку всі.
Зокрема, про це свідчать і показники інформаційно порталу "СтопКор". Як вузькопрофільний ресурс видання у середньому в місяць читали 450-500 тисяч читачів на місяць. Тепер ця цифра зросла майже у 4 рази та досягла показника майже у 1,8 мільйонів читачів на місяць. Редакція продовжує працювати не лише у звичному, але й у посиленому режимі відстежуючи та висвітлюючи усі найактуальніші події, проводячи аналітику, ведучи щоденні оновлювані дайджести подій. Інформаторами виступають у тому числі й представники розгалуженої системи осередків ВГО "Стоп корупції" - таких понад 80 у різних містах та селах України.
Згідно з даними додатку Google Trends, то тепер у пошуковій системі Google превалюють запити щодо новин у регіонах України в залежності від ситуації. До прикладу, коли стався вибух на Яворівському полігоні, то користувачі шукали новини за ключовими словами "Яворівський полігон" та "Яворів". Раніше ж топ-темою для українців був запит "Яке сьогодні свято".
Найбільш опертивними джерелами інформації залишаються соцмережі - Telegram, Facebook, Instagram. Утім, традиційні онлайн-медіа на відміну від соціальних мереж більш ретельно обробляють інформацію, використовують вивірені джерела, проводять аналітичні дослідження.
Чому це важливо
Інформаційна війна - один із ключових інструментів політичного успіху противника всередині його країни. Росіяни не те що терплять владіміра путіна, вони підтримують диктаторський режим та війну в Україні. Вірять пропаганді, яка настільки далека від правди, що в це навіть важко вірити свідомій людині. На цьому полі кремль здобув перемогу, ретельно промивши мізки більшій частині населення та заборонивши практично всі незалежні ресурси та відкриті джерела.
Ворог намагається інформаційно впливати й на українців. Поки що не надто успішно, адже українці на власні очі бачать правду. Неможливо говорити людині чий будинок палає про те, що її "врятували".
Однак, кремлівська пропаганда намагається зануритись у більшість інформаційних джерел в Україні. Це стосується проросійських ЗМІ, а також деяких каналів та сторінок у соцмережах. Під видом "проукраїнських" вони поширюють дезінформацію. Тобто таку інформацію, що не відповідає дійсності. Крім того їхньою стратегічною ціллю є поширення панічних новин аби демотивувати та розізлити українців. Це можуть бути повідомлення наприклад про згвалтування, яких не було або інформацію про "зраду" української влади, якої теж не було.
Українці - довірлива нація
Зокрема, якщо вірити результатам дослідження «Детектор медіа» та «Info Sapiens» з медіаграмотності, то тільки 28% українців шукають посилання на першоджерело, 32% визначають достовірність інтуїтивно, а 11% довіряють майже всім повідомленням, поки не побачать спростування. 26% зважають на представленість у матеріалі різних точок зору або наявність фото/відео. 25% схильні довіряти новині, якщо вона не суперечить їхнім уявленням і схожа на правду. Для 23% критерій достовірності – довіра до видання, для 21% — добра репутація або популярність автора.
На тлі інформаційної війни українцям варто залишатися пильними та запам'ятати декілька правил, які допоможуть відрізнити провокативний фейк від істини.
Російська пропаганда та дезінформація:
- джерелом виступає сарафанне радіо, анонімні джерела, неперевірені акаунти із соцмереж;
- настрій повідомлень характеризується нагнітанням ситуації, істерикою;
- посил - панічний, залякування. Думки та оцінки подаються як факти.
Коректна та правдива інформація:
- джерела - офіційні медіа, акаунти офіційних осіб;
- настрій спокійний, виклад - уніфікований. Можливе підбадьорювання;
- посил - чіткий заклик до дії.
Таким чином, висвітлення та інформаційна війна теж тривають. А щирі українські ЗМІ залишаються зі своїми читачами до самого переможного майбутнього та сміливо ведуть бій.
